Практичне заняття № 11
Тема. Морфологічний аспект фахового мовлення медичного працівника. Основні труднощі словозміни іменників і прикметників у текстах професійного спрямування.
План
1 Морфологічні ознаки іменника. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників у фаховому мовленні. Родовий та кличний відмінки
2 Особливості використання категорії роду іменників у називанні осіб за професією, науковим ступенем та посадою.
3 Категорія числа іменника (складні випадки).
4 Морфологічні ознаки прикметника у науковій та фаховій мові медика (розряди за значенням, ступені порівняння якісних прикметників, їх форми творення).
Література
1. Золотухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Фахова мова медика: Підручник. – К.: Здоров’я, 2001. – С.60, 76, 90, 104, 121, 135,145.
2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч.посіб. – К.: Каравела, 2006. – С.165-210.
3. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум: Навч. посібн. – К.: Центр навч.літератури, 2004. – С.176-196.
4. Ткаченко О. Українська мова: Навч.посібн. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – С.39, 43, 48, 60.
Завдання
1. Готуватися за планом.
2. Подані іменники поставити і записати у родовому відмінку однини:
Акт, рецепт, діатез, апендицит, апендикс, корпус, шлунок, міокард, інфаркт, вивих, суглоб, грип, діатез, анальгін, кашель, мозок, документ, аркуш, біль, страх, інститут, грип, стравохід, орган, папір, інструмент, корпус, тромб, авітаміноз.
3. Поясніть значення слів:
Акт а – акт у, детектив а – детектив у, камен я – камен ю, корпус а – корпус у, лист а – лист у, листопад а – листопад у, неврит а – неврит у, орган а – орган у, оригінал а – оригінал у, папер а – папер у, чавун а – чавун у.
4. Поставте слова у кличному відмінку:
Колега, Ігор, Олег, друг, добродій, приятель, професор, асистент, Надія Іллівна, лікар, Сергієнко Віктор Лукич.
До першого питання
Закінчення іменників чоловічого роду у формі родового відмінка однини
Іменники другої відміни в родовому відмінку однини мають різні варіанти закінчення: -а (-я); -у (-ю). У зв’язку з цим, вибираючи закінчення, беруть до уваги такі ознаки: значення іменника, його будову, наголос. На основі цих ознак і сформульовані правила, що регулюють правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. Перелік найважливіших правил подано в таблиці.
| Закінчення –а (-я) | Приклади | Закінчення –у (-ю) | Приклади |
| Іменники, що означають: назви осіб, уособлених предметів, явищ, назви населених пунктів, географічні назви з наголошеним закінченням або з суфіксами -ов-, -ев- (-єв) назви тварин і дерев назви мір довжини, ваги, місяців і днів тижня назви чітко окреслених (конкретних одиничних) предметів, зокрема будівель ті їх частин машини та їх деталі наукові терміни у медицині назви окремих органів, частин тіла (як іменники, що називають конкретні одиничні предмети) інструменти | Івана, Шевчука, лікаря, Мороза Києва, Львова, Чернігова Дніпра, Тетерева лиса, ясеня, дуба метра, грама, тижня, липня олівця, коридора, (але: вокзалу, даху, поверху, будинку) поршня атома, параграфа, сектора, діаметра шлунка, міхура, мозочка, кореня (але: мозку) скальпеля, пінцета | Іменники, що означають: назви речовин, маси, матеріалу, лікарських препаратів складні назви населених пунктів географічні назви, в яких наголос не падає на закінчення назви збірних понять, назви рослин, що виступають як збірні поняття значення місця, простору, часу назви загальних і абстрактних понять, явищ суспільного життя назви установ, закладів, організацій назви явищ природи назви процесів, станів, властивостей, ознак (зокрема, назви хвороб і їх проявів) назви почуттів, переживань | водню, воску, граніту, настою, гіпсу (але: хліба) Кривого Рогу Криму, Китаю, Єнісею, Бугу колективу, твору, щавлю, гороху, ячменю, бузку (але: вівса) світу, краю, степу, тайму, року, віку, ранку (але: вечора) аналізу, процесу, імпульсу, конфлікту інституту, комітету, клубу протягу, вітру імунітету, руху, кровообігу, набряку, кашлю, нежитю Болю, страху, суму, жалю |
Примітка. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а(-я), -у(-ю). Це залежить від наголосу (наприклад, стола і столу, моста і мосту) або від значення іменника.
З різним значенням вживаються: папера (документа) і паперу (матеріалу), листа (написаного) і листу (на дереві), каменя (однієї штуки) і каменю (матеріалу), листопада (місяця) і листопаду (пори опадання листя), органа (частини організму) і органу (установи, друкованого видання), пояса (паска, талії) і поясу (смуги, зони), терміна (слова) і терміну (строку) тощо.
