Проектування роботи - це створення як формальної, так і неформальної специфікації виконання завдання працівником, що включає очікувані міжособистісні відносини і взаємозалежність певного завдання з іншими завданнями, які виконуються як усередині, так і за межами організації.
Аналіз роботи - об’єктивний опис роботи: її змісту, вимог до неї, її оточення або контексту. Зміст охоплює дії, які повинні бути виконаними в межах цієї роботи. Для детального з’ясування дій працівника проводиться функціональний аналіз роботи (ФАР).
Щоб визначити вимоги до працівників, які будуть виконувати певні роботи, а саме: їхню освіту, досвід, навички та вміння, інформаційні джерела, важливі для виконання роботи, застосовують метод посадового аналітичного опитування (ПАО).
Усе це використовують для підготовки штатного розкладу та розроблення посадових інструкцій.
Для виміру сприйнятого змісту роботи використовують спеціальні анкети. За семибаловою шкалою характеристик кожного виду роботи можна визначити її мотивуючий потенційний бал (МПБ). Чим він вищий, тим більш змістовною є виконувана робота. За кількісною величиною кожної характеристики можна визначити напрям збагачення змісту роботи.
Існує декілька моделей проектування роботи в ЗРГ: високоспе- ціалізована робота; розширення масштабу роботи; ротації та збагачення роботи; соціотехнічної системи. Кожна з них має свої переваги і недоліки, які слід розглядати на конкретних прикладах. Особливо заслуговує на увагу аналіз щодо збагачення характеристик роботи. Для цього визначають ряд специфічних показників. У результаті поряд із характеристиками можна розрахувати показники: психологічного стану індивіда; наслідків для індивіда та роботи; індивідуальних відмінностей індивіда. За ними оцінюють вплив на сприйняття змісту роботи.
Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру процесу проектування організації. Охарактеризуйте основні фактори, що впливають на процес проектування підприємства готельного (ресторанного) господарства.
Проектування як процес складається з функціонально пов'язаних етапів зі створення проекту:
• перед-проектні роботи;
• технічне проектування;
• робоче проектування.
У найбільш загальному вигляді стосовно виробничих систем організаційний проект включає такі розділи.
1. Загальносистемний опис об'єкта проектування: загальна характеристика; виробнича й організаційна структури; чисельність персоналу; оцінювання ефективності проектних рішень.
2. Організаційні рішення, що належать до підсистеми виробництва: виробничий процес у просторі; виробничий процес у часі; розподіл праці в основному, допоміжному та обслуговуючих виробництвах; форми організації праці; організація обслуговування робочих місць; рівень механізації й автоматизації праці; заходи з безпеки.
3. Організаційні рішення, що належать до управляючої підсистеми в цілому: структура; методи управління; технології управління; комунікації; чисельність та склад персоналу; функціональний розподіл праці.
4. Організаційні рішення, що належать до окремих функцій управління: техніко-економічне, оперативно-виробниче планування і управління; лінійне управління; матеріальне забезпечення; маркетинг; облік; обслуговування.
5. Організаційні рішення, що належать до підготовки виробництва: технічні, економічні, організаційні, соціальні аспекти на різних етапах створення та освоєння нововведень.
6. Організаційні рішення за п. 1—5, що належать до структурних підрозділів нижчого рівня.
У процесі проектування структури організації виділяють три етапи.
1. Аналіз організаційної структури, що діє.
До критеріїв оцінювання зазвичай відносять принципи управління:
• співвідношення між централізацією і децентралізацією;
• обсяг контрольних функцій, встановлений для кожного рівня управління; аналіз і оцінка апарату управління (кількість співробітників, наявність елементів дублювання, розподіл повноважень та відповідальності);
• аналіз функцій управління (способи і технологія ухвалення управлінських рішень, принципи і методи мотивування працівників);
• оцінювання діяльності (зміна технології, поглиблення між-організаційної співпраці, впровадження інновацій).
У результаті аналізу виявляються недоліки, з'ясовуються причини дуже повільного підвищення ефективності управління.
2. Проектування організаційних структур. Соціальна організація — надзвичайно складна система, що включає низку підсистем: виробничу (технологічну), економічну, соціальну, інформаційну, адміністративну. Одні підсистеми піддаються раціональному проектуванню, а інші (наприклад, соціально-психологічна) внаслідок великої кількості змінних, які не можна описати тільки раціональними величинами, вимагають діалектичного підходу до якісного та кількісного опису їх функцій і завдань. Цим пояснюється специфіка проектування організаційних структур управління. ЇЇ сутність полягає в кількісно-якісному підході до оцінювання організаційних структур, поєднанні формалізованих методів із суб'єктивною діяльністю керівників, фахівців і експертів з вибору та оцінювання найкращих варіантів організаційних проектів.
3. Оцінювання ефективності організаційних структур виходячи з рівня реалізації завдань, надійності та організованості системи управління, швидкості й оптимальності рішень, що ухвалюються.
