Основні положення Державної системи стандартизації України

Охарактеризуйте сутність комплексної та випереджаючої стандартизації.

Комплексною називається стандартизація, за допомогою якої здійснюються цілеспрямоване і планомірне встановлення і застосування системи взаємоузгодження вимог як до об'єкта в цілому, так і до факторів, що впливають на об'єкт, з метою забезпечення оптимального розв'язання конкретної проблеми. Для розв'язання проблеми підвищення якості товарів та послуг слід не тільки визначити оптимальні показники якості кінцевої продукції, але й пов'язати їх з усім комплексом факторів, які впливають на якість виробу чи послуги. Це можливо лише за умови здійснення комплексної стандартизації, яка забезпечує взаємозв'язок і взаємозалежність суміжних галузей зі спільного виробництва готового продукту, який відповідає вимогам національних стандартів.

Основними критеріями вибору об'єктів комплексної стандартизації є техніко-економічна доцільність стандартизації та рівень технічної досконалості продукції. Принципи комплексної стандартизації основані на виявленні взаємозв'язків між показниками якості складових частин виробу і предметів праці.

Для комплексної стандартизації характерні три головні методичні принципи:

— системність — установлення взаємопов'язаних вимог з метою забезпечення вищого рівня якості;

— оптимальність — визначення оптимальної номенклатури об'єктів комплексної стандартизації, складу і кількісних значень показників їхньої якості;

— плановість — розробка спеціальних програм комплексної стандартизації об'єктів, їхніх елементів, які включаються до планів національної та відомчої стандартизації.

Випереджальна стандартизація дозволяє встановлювати підвищені норми та вимоги до об'єктів стандартизації відповідно до вже досягнутого на практиці рівня норм і вимог.

Одним із головних проявів науково-технічного прогресу є постійна, своєчасна заміна застарілих товарів та послуг новими, більш прогресивними, які відповідають сучасним вимогам науки, техніки та споживачів і забезпечують значне підвищення продуктивності суспільної праці. У зв'язку з цим основні показники стандартів, які зафіксовані в НД, мають систематично переглядатися відповідно до довгострокових прогнозів і випереджання темпів науково-технічного прогресу. Випереджальна стандартизація здійснюється шляхом розробки окремих НД або їхніх комплексів. Особливу увагу приділяють розробці та впровадженню оптимальних показників якості, визначення яких має проводитись на основі прогнозування. Під прогнозуванням показників якості виробів розуміють науково обґрунтоване завбачення кількісних та якісних значень цих показників, які можуть бути досягнуті до визначеного моменту часу. Прогнозування може бути короткостроковим (на строк до 5 років), середньостроковим (на строк 5—15 років) і довгостроковим (більше 15 років). Для розробки випереджальних НД зазвичай використовують коротко- та середньострокові прогнози.

Випереджальні НД, які встановлюють перспективні вимоги до якості об'єктів стандартизації, розробляються на основі науково-дослідних, дослідно-конструкторських та дослідно-технологічних робіт, тобто робіт, які виконуються на стадії створення продукції.

 

Основні положення Державної системи стандартизації України.

Національна стандартизація України — це система, яка визначає мету, принципи управління, основні завдання та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації країни.

З метою виконання політики у сфері стандартизації перед нею поставлені різні завдання, основними з яких є:

— забезпечення безпечності продукції, процесів і послуг для життя, здоров'я та майна людей, для тварин, рослин та охорона природного довкілля;

— захист та збереження майна і продукції, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;

— підвищення якості продукції, процесів та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

— реалізація прав споживачів;

— забезпечення відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню;

— забезпечення технічної та інформаційної сумісності і взаємозамінності;

— забезпечення збіжності та відтворюванності результатів контролювання;

— установлення оптимальних вимог до суспільно важливої продукції, процесів та послуг;

— заощадження всіх видів ресурсів та поліпшення техніко-економічних показників виробництва;

— забезпечення безпеки господарських об'єктів, складних технічних систем, враховуючи допустимий ризик виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

— розвиток міжнародного та регіонального співробітництва; — усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

До суб'єктів стандартизації згідно із законом України "Про стандартизацію" та ДСТУ 1.0:2003 належать:

— центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

— рада стандартизації;

— технічні комітети стандартизації (ТК);

— інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації є Державний комітет технічного регулювання та споживчої політики України (Держспоживстандарт України), який підпорядковується Кабінету Міністрів України.

Мережа органів Держспоживстандарту України функціонує на всій території країни. До її структури входять центральні й територіальні органи, рада, ТК та відомчі служби.

Рада стандартизації є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. До основних функцій належать: вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо вдосконалення діяльності у сфері стандартизації, а саме:

створення ТК та визначення напрямів їхньої діяльності;

прийняття міжнародного, регіонального чи іншого НД як національного;

здійснення експертиз проектів технічних регламентів та НД з питань технічного регулювання, програм робіт із стандартизації.

Технічні комітети (ТК) створюються центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

Держспоживстандарт України має розгалужену мережу територіальних органів, які об'єднують 35 центрів стандартизації, метрології та сертифікації (ЦСМ). Ці центри від імені Держспоживстандарту України виконують практичну і методичну роботу зі стандартизації, метрології та сертифікації на території України і розташовані в обласних містах. До складу ЦСМ входять лабораторії Державного нагляду.

Відомчі служби зі стандартизації координують роботу підрозділів стандартизації, які діють у рамках міністерств (відомств), об'єднань, організацій.

Головні завдання управлінь (відділів) стандартизації міністерств (відомств): керівництво діяльністю служб у системі міністерства (відомства); вивчення основних напрямів розвитку відомчої стандартизації; організація впровадження НД і здійснення контролю за їх упровадженням. Відомчі управління реєструють, розмножують і розповсюджують НД у своєму відомстві.

До інших суб'єктів, що займаються стандартизацією, належать центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи самоврядування, суб'єкти господарювання, громадські організації.