Атрактивність – це є інтегральний показник, який комплексно враховує всі сторони приваблюючої здатності. Одні рекреаційні ресурси туристів приваблюють більше, інші - менше. Така властивість рекреаційних ресурсів називається приваблюючою здатністю. Атрактивність (від французького слова “атракціон”, яке означає те, що приваблює, пригортає увагу) - це є показник здатності рекреаційних ресурсів приваблювати туристів. Оцінка цього показника здійснюється за такими критеріями: екзотичність, унікальність, естетичність, міфічність, комфортність. При дослідженні потенціалу рекреаційних ресурсів доцільно використовувати натуральні показники (к-сть чоловік). На сьогодні існує дуже мало методик оцінки саме атрактивності РТР в комплексі природних, історико-культурних та соціально-економічних ресурсів.
Сучасні споживачі рекреаційно-туристичних послуг (туристи, рекреанти) – це дуже розрізнена група, вважається, що її вимоги до природного та штучного середовищ є комплексною вимогою до рекреаційно-туристичної територій із тимчасовим перебуванням.
За результатами раніше проведеного дослідження В.О. Івануніком, існують, лише окремі оцінки атрактивності РТР, за трьома (природні, історико-культурні, соціально-економічні) видами, на прикладі Чернівецької області. Обраховані результати вказують, що лише шість із дванадцяти адміністративних територій мають високоатрактивний або унікальній рівень привабливості по окремих видах ресурсів(Вижницький, Сторожинецький, Заставнівський, Кіцманський, Путильський, Хотинський райони та м. Чернівці). Загалом рівень атрактивності РТР в області як покомпонентно так і загалом – середньоатрактивний. Але це не означає, що даний показник є константою, його можна покращити. А це можна зробити через якісне і кількісне підвищення всіх складових РТР.
Наприклад, у природних РТР підвищення атрактивності займе найбільше часу, але це можливо зробити через:
збільшення площ лісових насаджень; заповідних територій; водного дзеркала ставків;
виявлення та сертифікацію джерел лікувальних мінеральних вод;
виявлення нових печер, придатних для масового відвідування туристами.
Рівень атрактивності істотко-культурних РТР можна підвищити лише двома способами: по-перше, поліпшивши матеріально-технічні умови функціонування наявних об’єктів історико-культурної спадщини; по-друге, що менш імовірно, очікувати нових значних історико-культурних відкриттів (археологічних).
Загальний рівень соціально-економічних РТР, їх суспільна корисність залежать від відповідного стану супутньої інфраструктури. Її розвиток впливає перш за все на ступінь доступності до природних та історико-культурних об’єктів, а також на задоволення поточних потреб туристів і місцевого населення. Поліпшення матеріального стану галузі базується на будівництві нових готелів, туристичних комплексів, шляхів сполучення та супутньої інфраструктури. Це найшвидший шлях підвищення рекреаційно-туристичної атрактивності території.
Тому, підсумовуючи вище сказане, інвесторам для досягнення ефективної організації туризму та рекреації на певній території потрібно насамперед орієнтуватися на високий показник рівня атрактивності певного компонента РТР. Вторинним буде їхня сукупна висока атрактивність, яка дасть можливість диверсифікувати рекреаційно-туристичну діяльність, але знизить цільову спеціалізацію.
Для споживачів РТР головним чинником привабливості ресурсів території виступає високий рівень атрактивності природних РТР або пізнавальної цінності історико-культурних РТР у поєднанні з високим рівнем розвитку соціально-економічних РТР певної території. Тому для гармонійного розвитку рекреації та туризму на певній території важливий фактор домінування хоча б одного з компонентів РТР, що виконує роль атрактивних об’єктів. завдяки своїй неповторності та унікальності.
