Лабораторна робота № 2. Кольоровий тест ставлень (КТС) А. М. Еткінда

Вихідні положення

 

Мета завдання: ознайомлення із технологією проведення та інтерпретації Кольорового тесту ставлень (КТС) А. М. Еткінда.

Загальна характеристика методики. Проективна методика «Кольоровий тест ставлень» (КТС) є невербальним компактним діагностичним прийомом, що відображає як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівень ставлень людини. КТС є клініко-діагностичним методом, призначеним для вивчення емоційних компонентів ставлень особистості (Е.Ф. Бажин і А.М. Еткінд – 1985). Теоретичною основою КТС, згідно авторам, є концепція В.Н. Мясищева структури відносин людини (1960), ідеї В.Г. Ананьєва про образну природу психічних структур будь-якого рівня і складності, а також погляди О.М. Леонтьєва щодо чуттєвої тканини свідомості. Методичною основою Кольорового тесту ставлень є кольороасоціативний експеримент, що базується на гіпотезі віддзеркалення істотних характеристик невербальних компонентів відносин до значущих інших і до самого себе в кольорових асоціаціях до них. Методика оцінюється її авторами як проективна, оскільки згідно з одержуваними результатами, дозволяє виявляти неусвідомлювані компоненти ставлень, минувши механізми психологічного захисту.

 

Методика

 

В якості стимульного матеріалу у КТС використовується 8-ми кольорова таблиця Кольорового тесту Люшера.

Стандартна процедура проведення Кольорового тесту ставлень складається з 4-х етапів.

1. Визначення осіб, предметів і понять, що грають в житті випробовуваного істотне значення. У кожному конкретному випадку їх список може варіювати. Найчастіше, в нього входять – «я сам», члени сім'ї, співробітники по роботі, «минуле», «сьогодення» і «майбутнє», «хвороба» і «лікар», якщо обстежується хворий, і т.д. У принципі, як і у разі «СД» (семантичного диференціала), обмежень для внесення в список елементів оцінки тих або інших понять, окрім їх значущості для випробовуваного, немає.

2. Етап тестування. Можливі два його варіанти: діагностичний і дослідницький. У першому варіанті, випробовуваного просять вибрати (один-два) найбільш відповідних даній особі, предмету або поняттю колір. У другому, – випробовуваному необхідно проранжувати всі кольори 8-ми кольорової таблиці за ступенем відповідності, особам, предметам і поняттям, які містяться в списку. Після завершення кольорового асоціювання, випробовуваний ранжує кольори 8-ми кольорової таблиці згідно стандартної інструкції тесту Люшера.

 

Виконання завдання

1.Після ознайомлення з методикою студентській групі пропонується скласти список понять, до яких їм цікаво було б виявити ставлення один одного (приклад понять для виявлення ставлення студентів-психологів до обраної професії наводиться у Додатку В).

2.Студентська група ділиться на «двійки» («експериментатор» та «досліджуваний») для проведення один з одним КТС.

3.Експериментатор розкладає перед досліджуваним кольорові еталони та пропонує здійснити вибір № 1 (за інструкцією), фіксуючи у спеціальному бланку (Додаток В) номера обраних кольорів.

4.Після здійснення першого вибору кольорів еталони розкладаються перед учасником експерименту у довільному порядку, і експериментатор зачитує 20-30 понять, до кожного з яких досліджуваному необхідно підібрати колір, який найбільше відповідає названому поняттю.

5.Після завершення асоціативної процедури досліджуваному пропонується знову проранжувати кольори у порядку переваги, тобто здійснити другий вибір кольорів.

6.Надалі пропонується виконати групування понять на смислові групи за кольорами (приклад див. табл. 3.1.); формуються смислові групи понять окремо для вибору № 1 та № 2. До смислової групи відносяться поняття, що позначені досліджуваним одним кольором.

7.Виявлення емоційного ставлення до понять. Надалі звертається увага на ранги кожного поняття у першому та другому кольорових виборах, тобто на місце поняття в кольоровому ряді, тому що «ранг привабливості кольору є показником емоційного ставлення досліджуваного» до даного поняття. Якщо колір, який визначає те чи інше поняття, займає перші три місця у ранговому ряді кольорових виборів, то «робиться висновок про емоційно позитивне ставлення до об’єкту, який ним символізується. Середня позиція кольору (4-5 місця) – нейтральне чи байдуже ставлення. Останні три місця – негативне, конфліктне ставлення». Приклад визначення емоційного ставлення до понятьдив. табл. 3.2.

8. На основі виконаної роботи студенти готують письмовий звіт.

 

Обговорення результатів

 

Етап інтерпретації результатів. Він ґрунтується на двох процедурах: А) Проводиться зіставлення кольорів, що асоціюються випробовуваним з певними предметами і поняттями, з їх ранговим місцем у ряді кольорових переваг за Люшером. Якщо колір, використаний для асоціювання, займає перші три місця в ранговому ряду кольорових виборів, робиться висновок про емоційно позитивне ставлення до об'єкту, що символізується ним. Середня позиція кольору (4-5 місця) – нейтральне або байдуже ставлення. Останні три місця – негативне, конфліктне ставлення.

Інтерпретація емоційно-особистісного значення кожної кольорової асоціації випробовуваного, що дозволяє судити про особливості емоційних ставлень особистості.

З моменту публікації КТС з його допомогою проведено велику кількість досліджень, особливо, клініко-психологічних.

А.М. Еткінд в своїй дисертаційній роботі (1984) апробовував КТС на таких клінічних групах, як хворі неврозами, депресією, алкоголізмом і ін. Результати цих і інших робіт А.М. Еткінда детально описані в навчальному посібнику з психодіагностики під редакцією А.А. Бодальова і В.В. Століна (1987) [7].

 

Література

 

2, 7, 12, 15, 16

Таблиця 3.1 - Смислові групи понять (приклад)

Вибір № 1
Професія «психолог» Я сам Сім’я Професіонал	Психологія Сьогодення Захоплення Допомога Професійна діяльність Робота Життя	Друзі Людина Успіх Суспіль-ство	Університет Професія Гроші Психологи Професійне майбутнє Викладачі Бажання Люди	Група Майбутнє Улюблене заняття	Минуле Служіння	Невдача	Кар’єра

Таблиця 3.2 - Приклад визначення емоційного ставлення до понять

Вибір № 1
Позитивне ставлення	Нейтральне, байдуже ставлення	Негативне, конфліктне ставлення
							8
Професія «психолог» Я сам Сім’я Професіонал	Психологія Сьогодення Захоплення Допомога Професійна діяльність Робота Життя	Друзі Людина Успіх Суспіль-ство	Університет Професія Гроші Психологи Професійне майбутнє Викладачі Бажання Люди	Група Майбутнє Улюблене заняття	Минуле Служіння	Невдача	Кар’єра