Практичне заняття №5. Іслам

План

1. Виникнення ісламу

2. Коран. Суна. Шаріат.

3. Віровчення і культ. Основні напрями ісламу.

4. Іслам в Україні: історія і сучасність.

 

 

Виникнення ісламу

Іслам — наймолодша світова релігія. За даними Всесвітньої ісламської ліги, у різних країнах налічується понад 900 млн послідовників цієї релігії.

Мусульмани живуть більш як у 120 країнах світу. В 35 країнах вони становлять 95-99 % населення, в 13 державах — впливову меншість, у 28 країнах іслам є державною релігією (Іран, Пакистан, Мавританія та ін.).

Іслам виник на початку VII ст. у південно-західній частині Аравійського півострова в період розпаду родоплемінного ладу і формування там централізованої держави. Одним із засновників цієї релігії є Мухаммед (570-632 рр.), який 610 р. оголосив себе посланцем єдиного Бога.

Термін “іслам” у перекладі з арабської означає “покірність”, а того, хто прийняв цю релігію, називають відданим (з араб. мусульманин). Звідси — друга назва цієї релігії: мусульманство. У Європі її називають ще “магометанство” (від зміненого імені Мухаммед — Магомет).

З Аравії іслам поширився на сусідні країни Середнього Сходу, Єгипет, Північну Африку, Індію, Індонезію, Середню та Малу Азію, Закавказзя, Європу. Нині іслам є найпоширенішою після християнства релігією у світі.

Коран. Суна. Шаріат.

Як і всі релігії, іслам має кілька течій, найвідомішими з яких є суннітська та шиїтська, що відрізняються одна від одної деякими догматами і обрядами. Основні визначення ісламу викладено у “святій” книзі мусульман — Корані (у перекладі з араб, означає “читання”). Написаний він у VII ст., але створювався майже 100 років, роботу над ним було завершено у VIII ст.

Другим після Корану джерелом віри мусульман-суннітів є Сунна (араб. поведінка, приклад). У Корані й Сунні поряд з релігійними догматами і переказами про всесилля Аллаха містяться різні моральні повчання, викладено принципи взаємостосунків з іншими народами, ставлення до жінки, до власності тощо. Положення Корану і Сунни покладено в основу феодального мусульманського права — шаріату, в якому чітко виявлено суть ісламу. Варто звернути увагу на такі особливості віровчення ісламу:

• віра в одного бога Аллаха та його посланців — Мухаммеда й Алі. Аллах — один, невіддільний і єдиний. “Доповнюють” Аллаха пророки, ангели, демони, які також шануються як боги;

• шанування “священного писання” (Корану), в якому розповіда ється про створення світу, страшний суд, містяться ворожбитські заклинання, міфи, давньоарабський фольклор, сказання про пророків, вказівки, які регулюють суспільні відносини й сімейні стосунки;

• шанування “священного писання” (Сунни) — зведення оповідей про діяння, вчинки Мухаммеда, його висловлювання з різних приводів, його автобіографії. Сунна є основою фікха — мусульманського правознавства і шаріату — зведення прав та обов’язків мусульман;

• щоденна п’ятиразова молитва (намаз): на світанку, в обід, о третій годині дня, при заході сонця і перед настанням ночі. У сучасному ісламі є дво- і одноразова молитви — намази. Перед намазом — ритуальне обмивання (водою або піском);

• сплата податку (закят); у давньому ісламі — на користь бідних (чим іслам завоював симпатії пригноблених), а нині — на користь мусульманського духовенства. Закят доповнюється садаком — добровільним пожертвуванням;

• дотримання посту (уразу). Протягом дев’ятого місяця (рамазан) за місячним календарем (рік місячний коротший від сонячного на 11 днів) мусульманин від світанку і до настання темряви не їсть і не п’є, а з настанням ночі й до світанку може їсти й пити. Зараз цю вимогу спрощено. Духовенство не вимагає строгого дотримання посту від людей, які працюють на виробництві, у сільськогосподарських місцевостях, від вагітних жінок та деяких інших категорій віруючих;

• ходіння на молитви до Мекки (хадж) — покаяння у гріхах і прилучення до святих;

• священна війна з невірними (джихад, або газават). З давніх часів цей елемент ісламського символу віри насаджував ненависть і ворожнечу серед віруючих різних релігій. Зараз цей догмат не висувається, замовчується, але духовенство звертається до нього залежно від політичної ситуації.