Банківська система Росії є дворівневою системою, що складається з Центрального Банку Російської Федерації, комерційних банків, включаючи їх філіали, а також інших кредитних установ. Комерційні банки почали розвиватися з серпня 1988р, коли був зареєстрований перший такий банк. Особливо бурхливо комерційні банки створювалися в другій половині 1991р. Саме у цей період, скоріше на користь політичних, а не економічних, "зверху" здійснювалася комерціалізація установ державних спеціалізованих банків. В результаті зруйновані крупні банки з вертикальною структурою управління, розгалуженою мережею відділень і на їх місці виникли дрібні і потенційно нестійкі комерційні банки. В той же час йшов процес створення нових комерційних банків, цілий ряд яких зайняли лідируючі позиції на ринку банківських і фінансових послуг. Банківську систему Росії можна представити в наступному вигляді:емісійні, не емісійні банки, Комерційні, Спеціалізовані, регіональні, корпоративні,асоціаційні та інші банки і парабанки.
Свої функції, визначені Конституцією Російської Федерації (ст.75) і Законом "Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії)" (ст. 22), банк здійснює незалежно від федеральних органів державної влади, органів державної влади суб'єктів федерації і органів місцевого самоврядування.
У 1992-1995 рр. в порядку підтримки стабільності банківської системи Банк Росії створив систему нагляду і інспекції комерційних банків, а також систему валютного регулювання і валютного контролю. Як агент Міністерства фінансів Банк Росії організував ринок державних цінних паперів.
За минулі роки в нашій країні ліквідована державна монополія на банківську справу. Сформована сучасна дворівнева банківська система. Розроблено і діє спеціальне банківське законодавство. Поступово складається конкурентна кредитно-фінансова інфраструктура, основним елементом якої є комерційні банки. Деякі з них вже отримали високий міжнародний рейтинг. Асоціація російських банків перетворилася на найбільше національне банківське об'єднання.
Разом з тим банківська система Росії переживає труднощі, пов'язані з особливостями сучасного етапу економічних реформ. Багато російських банок, що почали свою діяльність в роки високої інфляції, опинилися не готові до ефективної роботи в умовах стабілізації національної валюти, гострої конкуренції і вдосконалення господарського права.
Отримання прибутку не входить в цілі діяльності Банку Росії.
Принцип незалежності - ключовий елемент статусу Центрального банку Російської Федерації - виявляється перш за все в тому, що Банк Росії не входить в структуру федеральних органів державної влади і виступає як особливий інститут, що володіє винятковим правом грошової емісії і організації грошового звернення. Статутний капітал і інше майно Банку Росії є федеральною власністю. Повноваження по володінню, користуванню і розпорядженню майном Банку Росії здійснюються самим Банком Росії; вилучення і обтяження зобов'язаннями майна Банку Росії без його згоди не допускаються. Фінансова незалежність Центрального банку Російської Федерації виражається також в тому, що він здійснює свої витрати за рахунок власних доходів і не реєструється в податкових органах. Держава не відповідає за зобов'язаннями Банку Росії, так само, як і Банк Росії - за зобов'язаннями держави, якщо вони не прийняли на себе такі зобов'язання. Банк Росії підзвітний Державній Думі Федеральних Зборів Російської Федерації, яка призначає на посаду і звільняє з посади Голову Банку Росії (за представленням Президента Російської Федерації) і членів Ради директорів Банку Росії, а також призначає аудитора Банку Росії і затверджує річний звіт Центрального банку Російської Федерації і аудиторський висновок.
Завдання і функції Банку Росії визначені Конституцією Російської Федерації і Федеральним законом "Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії)". Основна мета діяльності Банку Росії - захист і забезпечення стабільності рубля.
- монопольно здійснює емісію готівки і організовує їх звернення;
- є кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організовує систему рефінансування;
- встановлює правила здійснення розрахунків в Російській Федерації;
- встановлює правила проведення банківських операцій. бухгалтерського обліку і звітності для банківської системи;
- здійснює державну реєстрацію кредитних організацій, видає і відкликає ліцензії кредитних організацій і організацій, що займаються їх аудитом:
- здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій;
- реєструє емісію цінних паперів кредитними організаціями відповідно до федеральних законів:
- здійснює самостійно або за дорученням Уряду Російської Федерації всі види банківських операцій, необхідних для виконання своїх основних завдань;
- здійснює валютне регулювання, включаючи операції по покупці і продажу іноземної валюти; визначає порядок здійснення розрахунків з іноземними державами;
- організовує і здійснює валютний контроль як безпосередньо, так і через уповноважені банки відповідно до законодавства Російської Федерації:
- бере участь в розробці прогнозу платіжного балансу Російської Федерації і організовує складання платіжного балансу Російської Федерації:
- проводить аналіз і прогнозування стану економіки Російської Федерації в цілому і по регіонах, перш за все грошово-кредитних, валютний-фінансових і цінових відносин; публікує відповідні матеріали і статистичні дані, а також виконує інші функції відповідно до федеральних законів.
Комерційні банки
Комерційні банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств, що отримали назву фінансових посередників. Вони привертають капітали, заощадження населення і інші грошові кошти, що вивільняються в процесі господарської діяльності, і надають їх в тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додаткового капіталу. Банки створюють на нові вимоги і зобов'язання, які стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи внески клієнтів, комерційний банк створює нове зобов'язання - депозит, а видаючи позику - нова вимога до позичальника. Цей процес створення нових зобов'язань складає суть фінансового посередництва. Ця трансформація дозволяє подолати складнощі прямого контакту зберігачів і позичальників, що виникає із-за не співпадання пропонованих і необхідних сум, їх термінів, прибутковості.
Сьогодні комерційний банк здатний запропонувати клієнтові до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельною навіть при вельми несприятливій господарській кон'юнктурі. Слід враховувати, що далеко не всі банківські операції повсякденно присутні і використовуються в практиці конкретної банківської установи (наприклад, виконання міжнародних розрахунків або трастові операції). Але є певний базовий набір, без якого банк не може існувати і нормально функціонувати. До таких операцій банку відносять: прийом депозитів; здійснення грошових платежів і розрахунків; видача кредитів.
Комерційні банки є багатофункціональними установами, що оперують в різних секторах ринку позикового капіталу. Крупні комерційні банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих установ, які обмежені певними функціями. Комерційні банки традиційно грають роль базової ланки кредитної системи. Переплетення функцій різних видів кредитних установ і популярність універсального типу банку створює відомі труднощі для визначення понять банк і банківська діяльність. Найчастіше головною ознакою банківської діяльності вважається прийом депозитів і видача кредитів.
Рекомендована література:
1. Основна: 2,3,4,6,8.10.11
2. Додаткова: 7,11,12,17,24
Рекомендована література
1. ОСНОВНА:
1. Алексєєва Д.Г. Банковское право: Схемы и коментарии. – М., 2003 р.
2. Банківське право України: Навчальний посібник / За загал. ред. А.О.Селіванова. – К.: Видавничий дім «Ін Юре». 2000. – 384 с.
3. Банки и банковское право: Учебное пособие/ Под ред. Проф. И.Т. Балабанова. – СПб., 2001 р.
4. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.
5. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській ст\праві. Навчальний посібник. – К.: Алетра, 2004. – 478 с.
6. Костюченко О.А. Правові основи банківської діяльності: Підручник. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. – 400 с.
7. Костюченко О.А. Банківське право: Підручник. – К.: Атіка, 2008. – 332 с.
8. Леончук І.Д. Операцій центрального банку: Навч. посібник. – К.: Алерта, 2005. – 143 с.
9. Орлюк О.П. Банківська система України: правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер, 2003 р.;
10. Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 376 с.
11. Вовчак О.Д., Скаско О.І., Стасів А.М. Банківський нагляд: Навчалний посібник. 2-ге вид., стеретипне. - Львів:Новий Світ-2000, 2007. – 472 с.
2. ДОДАТКОВА:
1.Банки Львова: минуле і сучасне / За ред. Я.В. Грудзевича і З.М. Комаринської. – Львів: ЛБІ НБУ, 2002 р.;
2.Васюренко О.В. Банківські операції. – К.: Знання, 2000 р.;
3.Васюренко О.В. банківський менеджмент. – К.: Академія, 2001р.;
4.Вітлінський В.К. Кредитний ризик коменційного банку. – К.: Знання, 2000 р.;
5.Влада, банки, бізнес: політекономія взаємодії та розвитку. – К.: Атіка, 2002 р.;
6.Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Національний банк в системі влади. – К., 1997 р.;
7.Іванов В.М., Софішенко І.Я. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. – К.: МАУП, 2001 р.;
8.Карманов Е.В. Банковское право Украины. – Х.: Консум, 2000 р.;
9.Ковальчук А.Т. Банківський кредит: правові засади повернення. – К.: Знання, 2001 р.;
9. Ковальчук А.Т. Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо-правовий вимір. – К.: Парламентске видавництво, 2004 р.;
10.Качан О.О. Банківське право. – К.: Юрінком Інтер, 2000 р.;
11.Козюк В.В. Сучасні центральні банки: середовище, функціонування та монетарні рішення. – Тернопіль: Астон, 2001 р.;
12.Кураков Л.П., Тимиресев В.Г., Кураков В.Л. Современные банковские системы: Учебное пособие. – М.: Гелиос, 2000 р.;
13.Кротюк В.Я. Національний банк – центр банківської системи України. – К.: Ін Юре, 2000 р.;
14.Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навч. посібник – К.: Знання, 2004 р.
15.Матвієнко В. Роздуми банкіра. – К.: Наукова думка, 2002 р.;
16.Масленников Ю.С., ТавасиевА.М., Банковский партнер предприятия. – М.: Юнити, 2000 р.;
17.Масленников А.В. Зарубежные банковские системы. – М.: Элит, 2001 р.;
18.Мишкін Ф.С. Еконгміка грошей, банківської справи і фінансових ринків. – К.: Основи, 1999 р.;
19.Опереції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук та ін. – 2-е вид. – Львів, 2001 р.;
20.Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003 р.;
Національний банк і грошово-кредитна політика / За ред. А.М. Мороза. – КНЕУ, 1999 р.;
21.Споры с участвием банков, Об. документов. - М., 2000 р.;
22.Фролов С.Ф., Деркач М.А. Банківська справа: навч. посібник. – Суми, 2001 р.;
23.Челноков В. Банки и банковские операции. – М., 1998 р.;
24.Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. – К.: КНЕУ, 2001 р.;
25.Ющенко В., Міщенко В. Управління валютними ризиками. – К.: Знання, 1998 р.
3.Закони України
1.Конституція України: Закон України від 28.06.1996, № 254к/96-ВР;
2.Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001, № 2542-III;
3.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV;
4.Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001, № 2341-Ш;
5.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV;
6.Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000, № 2121-III;
7.Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 року № 2343-XII;
8.Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22.11.1996;
9.Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р.;
10.Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р.;
11.Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України: Закон України від21.11.96р. № 537/96-ВР;
12.Про державну податкову службу: Закон України від 24.12.1993, № 509/12;
13.Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII;
14.Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV;
15.Про кредитні спілки в Україні: Закон україни від 20.01.2001 (20.12.2001 № 2299-ІІІ);
16.Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999, № 679/14;
17.Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.04.2001 р.;
18.Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності: Закон України від 18.02.92р. № 2132-ХІІ;
19.Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.1997, № 851/12 (28.12.94 № 334/94 ВР);
20.
21.Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 р.;
22.Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94 № 185/94-ВР;
23.Про систему оподаткування: Закон України 18.02.97. № 1251-ХІІ;
24.Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Закон україни від 20.09.2001 р.;
25.Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 року № 1201-XII.
26. Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Закон України № 639-VI
