Підзаконні нормативні акти: 1,2,3,4,7,8,9,14

 

Тема 8: Правове регулювання кредитних правовідносин.

План семінарського заняття

 

1. Зміст та елементи кредитних правовідносин.

2. Суть поняття кредит.

3. Характеристика форм та видів кредиту.

4. Принципи за якими здійснюється банківське кредитування.

5. Порядок укладення кредитної угоди.

6. Характеристика стадій кредитного процесу.

7. Суть поняття кредитний портфель.

8. Структура типової форми кредитного договору.

9. Діяльності банку щодо здійснення оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника.

10. Контрольна функція НБУ щодо надання кредитів банками.

Банківські кредитні правовідносини - це урегульовані нормами права відносини, які виникають у процесі здійснення бан­ками кредитної діяльності. Необхідно зазначити, що банківські кредитні відносини неоднорідні за своєю правовою природою і регламентуються нормами різних галузей права. Зокрема, кредитні відносини комерційних банків між собою а також між комерційними банками та їх клієнтами регулюються і нормами цивільного та господарського права.

Слово «кредит» походить від латинського «сгеdeге», що означає «вірити», «довіряти».

Поняттям кредиту охоплюється таке коло явищ:

І)товарний кредит, за якого оплата товару (або зустрічна поставка (передача) у порядку оплати раніше отриманого товару) здійснюється через певний проміжок часу після його отримання. Про товарний кредит мова йде і у тих випадках, коли на умовах відстрочення оплати виконується робота або надається послуга;

2) комерційний кредит, за якого здійснюється попередня оплата належних до поставки товарів, виконання робіт або надання послуг;

3) позика, за якої речі, визначені родовими ознаками, переда­ються у власність позичальнику за умови повернення позичкодавцю у визначений строк такої ж кількості речей. На умовах позики можуть передаватися і гроші;

4) податковий кредит.

Банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбані право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашеним боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повер­нення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату про центів та інших зборів з такої суми.

Проаналізувавши чинне законодавство, можна зробити висно­вок, що кредит можна розглядати у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні під кредитом розуміються операції З розміщення банком коштів на підставі кредитного договору. У широкому розумінні до кредиту включаються також операції банків, які, хоча і здійснюються на підставі договорів іншого виду (зокрема, договори лізингу та факторингу), але мають кредитний характер, у зв'язку з чим віднесені законодавцем до кредитних операцій.

Банківські кредити можна класифікувати за різними критеріями: строками, предметом кредитування, кредитором, цілями, забезпеченістю,методами надання та способами погашення, характером та способами сплати відсотків, числом кредиторів тощо.

За строками використання кредити поділяють:

Строкові:

· Короткострокові- до 1 року;

· Середньострокові –від 1до3 років;

· Довгострокові- понад 3 роки.

Безстрокові(до вимоги).

· Залежності від предмета: товарний та грошовий.

· Залежності від кредитора: банківський, державний, комерційний, кредитом приватних осіб.

· Залежності від цілей використання: споживчі, промислові, інвестиційні, кредити на операції з цінними паперами, міжбанківські, імпортні й експортні тощо.

· За наявністю та характером забезпеченості: забезпечені, незабезпечені (бланкові).

· За характером і способом сплати процентів: фіксована процентна ставка, плаваюча процентна ставка.

· За кількістю кредиторів: надані одним банком, паралельні (синдиковані).

Принципи банківського кредитування:

Забезпеченості, повернення, строковості, цільового характеру, платності. Сукупне застосування названих принципів кредитування спрямоване на дотримання інтересів всіх суб’єктів кредитних правовідносин.

З метою захисту інтересів кредиторів і вкладників банку кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним законодавством України з додержанням встановлених НБУ обов’язкових економічних нормативів регулювання діяльності банків та та вимог щодо формування обов’язкових, страхових і резервних коштів. Установи комерційного банку можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності незалежно від їхньої галузевої належності, статусу, форми власності за умови наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення й сплати відсотків за користування ним.

Кредитування здійснюється у декілька етапів, серед яких виокремлюють:

· Розгляд кредитного проекту;

· Оформлення кредитної документації;

· Етап використання кредиту та наступного контролю у процесі кредитування.