Плата за користування надрами

Слід зазначити, що до 01.01.11 р. відповідно до ст. 28 глави 4 Кодексу про надра плата за надра стягувалася у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів;

4) акцизного збору.

З набранням чинності ПКУ та як наслідок внесенням змін до глави 4 Кодексу про надра перелік платежів, які стягуються як складові плати за надра, змінився. Тепер плата за користування надрами справляється у вигляді:

- плати за користування надрами для видобування корисних копалин (ст. 263 ПКУ);

- плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (ст. 264 ПКУ).

Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату справляється рентна плата (раніше встановлювалась окремим законом, а тепер регулюється розділом Х ПКУ).

За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір, який не входить до системи оподаткування і стягується відповідно до ст. 34 Кодексу про надра.При цьому розмір збору (плати) за надання спеціальних дозволів на користування надрами, як і раніше, визначатиметься Кабміном за результатами аукціону, а у разі надання дозволу без проведення аукціону, розмір такого збору буде розраховуватися виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

Такі платежі, як акцизний збір (раніше не стягувався) та відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, тепер не згадуються у Кодексі про надра.

Що стосується безпосередньо стягнення плати за користування надрами, яка регулюється розділом ХІ ПКУ, то для кращого висвітлення цієї плати розглянемо кожну її складову окремо.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин. Порядок нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин змінився більш суттєво:

1) уточнено перелік платників податку та базу оподаткування. Таке уточнення не вплинуло на порядок стягнення збору, але тепер більш детально описано платників податку і базу оподаткування;

2) об’єктом оподаткування буде не лише обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони чи обсяг погашених запасів корисних копалин, а також і обсяг корисних копалин (мінеральної сировини), видобутих (вилучених) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва (п. 263.2 ПКУ);

3) дещо змінився перелік об'єктів, з яких не стягується плата;

4) розмір ставок плати порівняно зі старими,зріс у декілька разів.

Крім того, до ставок плати залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування будуть застосовуватися коригуючі коефіцієнти.

До набрання чинності ПКУ стягнення збору за користування радіочастотним ресурсом (далі — радіочастотний збір) регулювалося Законом про радіочастотний ресурс, яка визначала порядок нарахування та сплати цього збору.

Після набрання чинності ПКУ механізм стягнення цього збору встановлено у розділі XV. Зміна нормативно-правового акта, яким регулюється стягнення цього збору, практично не вплинула на порядок його сплати та подання звітності, за винятком лише збільшення ставок збору.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів, як і вище перелічені ресурсні платежі, не зазнав кардинальних змін, а лише був дещо підкоригований з оновленням деяких своїх складових. Стягненню цього збору в ПКУ, як і для інших ресурсних податків, відведено окремий розділ XVII.

З набранням чинності ПКУ:

- розширено коло платників лісового збору;

- зріс розмір базових ставок лісового збору;

- змінено перелік категорій платників лісового збору (лісокористувачів), які не повинні подавати звітність.

З прийняттям ПКУ стягнення збору за спеціальне використання води регулюється розділом XVI.

З зміною нормативно-правового акта, який регулює стягнення збору за спецводокористування, відбулись такі зміни у його справлянні.

1. До платників цього збору не відносяться бюджетні установи й організації (п. 323.1 ПКУ). Раніше бюджетні установи звільнялись від сплати збору за спецводокористування поряд з іншими підприємствами, установами і організаціями, якщо вода використовувалась для питних і санітарно-гігієнічних потреб.

2. З'явилися нові пільги для водокористувачів. Так, не справляється збір за воду:

- що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

- що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.

3.Разом з Податковою декларацією до органів ДПС платники збору мають подавати також і копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води [55].

Одним із фіскальних чинників, що обмежував шкідливий вплив на довкілля в Україні, тривалий час був збір за забруднення навколишнього середовища. Із прийняттям Податкового кодексу, цей збір трансформувався в екологічний податок. Новації економічної конституції супроводжувалися істотним підвищенням ставок оподаткування:

- за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами — в 3,6 раза,

- за використання пального — в середньому в 3,9 раза,

- за викиди забруднюючих речовин — в 4,8 раза,

- за розміщення відходів — у 8,1 раза.

Слід зазначити, що з моменту прийняття Податкового кодексу відбуваються зміни у розмірах ставок в сторону їх збільшення. Законотворці прагнуть розширювати базу оподаткування. На початку жовтня 2012 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект, за яким має запроваджуватися збір за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. На численних Інтернет-форумах новація депутатів викликала невдоволення власників автомобілів, які здебільшого нарікають на порушення принципу справедливості. Адже перелік видів транспортних засобів, які не підпадають під оподаткування податком за утилізацію, підпорядковано переважно інтересам політиків, дипломатів тощо [37].

Розробники кодексу звернули увагу на проблеми, пов’язані із ресурсозберіганням. Проголошена ідея підвищити рівень ресурсних платежів відповідно до загальносвітових тенденцій післякризового періоду, а також впливати за допомогою рентних платежів на раціональне використання природних ресурсів. Але вищезазначене було реалізоване лише частково.

Слід звернути увагу на зміни, яких зазнала система оподаткування із прийняттям Верховною Радою Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р.

У зв’язку з цим, з 1 квітня 2014 року:

- збільшилися ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Відтепер розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менший ніж 3% нормативної грошової оцінки. Раніше мінімальна величина орендної плати визначалася на рівні:

Ø для земель сільськогосподарського призначення, тобто для ріллі, сіножатей та пасовищ, 0,1% нормативної грошової оцінки, а для багаторічних насаджень — 0,03% нормативної грошової оцінки;

Ø для інших категорій земель — 3% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 ПКУ;

- збільшилися ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу в середньому на 8,2% — 8,3%;

- збільшилися ставки екологічного податку на 8,3 %.
З 01.01.2014 року ставки екологічного податку становлять 100% від ставок, передбачених статтями 243-246 ПКУ. Протягом 2013 року такі ставки становили 75% від ставок, передбачених статтями 243-246 ПКУ [5].

- відтепер податок на нерухомість сплачуватимуть із загальної площі житлових приміщень, адже базою для визначення податку є саме загальна площа житлової нерухомості, а не її житлова частина. При визначенні розміру податку (1% чи 2,5% мінімальної зарплати) також потрібно буде відштовхуватися від загальної площі об’єктів нерухомості. Це суттєво збільшить суму податку для всіх власників житлової нерухомості. Пільги при сплаті податку на нерухомість для фізичних осіб відтепер може встановлювати не тільки ВРУ, але й міські, селищні та сільські ради.

- cтавки збору за спеціальне водокористування підвищили приблизно на 8,6%.

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ не збільшили ставку збору, натомість розширили коло платників та об’єктів оподаткування.

- плата за користування надрами з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин - ставки плати збільшили приблизно на 8%.

- плата за користування надрами за видобування корисних копалин.
Розширили коло платників плати за користування надрами. Зокрема до них додали деякі категорії землевласників та землекористувачів, які видобувають підземні води. Визначили нові ставки плати: тепер вони лише відносні (у відсотках від вартості товарної продукції)

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів – ставки збільшились з 2014 року в 2 рази [9].

 

 

Висновки до Розділу ІІ

З метою раціонального використання природних ресурсів, а також забезпечення їх збереження та відтворення для наступних поколінь, держава встановлює відповідні ресурсні платежі, які є обов’язковими для сплати усіма, хто ними користується. Одним із завдань дипломної роботи був аналіз та оцінка стану ресурсного оподаткування. Для цього був проведений аналіз ресурсних надходжень по Україні, Львівській області та Радехівському районі Львівської області.

Відповідно до проведеного аналізу можна зазначити:

1. У 2010-2013 рр., спостерігалася позитивна динаміка ресурсних надходжень до Зведеного бюджету України. Значними темпами зростають надходження від плати за надра. Це пояснюється, насамперед, прийняттям Податкового кодексу та зростанням податкових ставок. Зокрема ресурсних платежів в 2011 році надійшло 14,8 млрд.грн, що майже на 11,9 млрд.грн більше ніж у 2010 році. З прийняттям Податкового кодексу слід звернути увагу на щорічне збільшення надходжень від плати за землю. Так, у 2012 році надійшло на 2,5 млрд.грн. більше ніж у 2011 році, а у 2013 році, порівняно з попереднім – майже на 300,0млн грн. Відповідно до Оперативного звіту про виконання Зведеного бюджету України станом на 01.01.2014 року частка надходжень від зборів та плати за спеціальне використання природніх ресурсів у загальній сумі податкових надходжень становить лише 6,5%. Значну частку серед ресурсних платежів займає плата за користування надрами – 3,2 %.2. У січні - грудні 2013 року до Зведеного бюджету України територіальними органами Міндоходів у Львівській області сплачено 6 632,8 млн. грн., що на 2,2% менше січня – грудня 2012 року. До Державного бюджету сплачено 2 825,6 млн. грн., що на 203,2 млн. грн. або на 6,7 % менше відповідного періоду минулого року.У розрізі основних платежів забезпечено приріст збору податків та платежів до рівня 2012 року з збору за спеціальне використання лісових ресурсів - на 13,3% (+0,9 млн. грн.), збору за спеціальне використання водних ресурсів на 11,5% (+2,6 млн. грн.), платежів за користування надрами на 390,4 млн. грн. більше або у 8,4 рази. З екологічного податку забезпечено надходження до спеціального фонду державного бюджету в сумі 30,7 млн. грн., що становить 92,2% від доведеного завдання. 3. Протягом січня-грудня 2013 року у Радехівському районі до Державного бюджету України мобілізовано 15 168,4 тис.грн. платежів, що на 28 229,9 тис.грн. менше, ніж за відповідний період минулого року. Серед ресурсних надходжень досягнуто перевиконання показників розрахункової бази щодо плану по таких платежах: збір за спеціальне використання води (120,1); збір за спеціальне використання лісових ресурсів (138,9); збір за користування радіочастотним ресурсом України (125,0%). У загальному обсязі надходжень до Державного бюджету України, мобілізованих Радехівським відділенням Сокальської ОДПІ, частка надходжень збору за використання води становить 3,64%, за використання лісів – 5,15%, плата за надра – 0,72%, екологічний податок – 1,27%. Надходження збору за використання води у Радехівському відділенні у структурі надходжень області становить 3,22%, використання лісових ресурсів – 10,8%, плата за надра – 0,02%, користування радіочастотним ресурсом – 0,25%, екологічний податок – 0,65%.

Податковий кодекс України остаточно вніс суттєві зміни до порядку формування та сплати ресурсних платежів. Зокрема, збори за забруднення навколишнього природного середовища, стали екологічним податком, скасовано збір за геологорозвідувальні роботи.

Слід зазначити, що з моменту прийняття Податкового кодексу відбуваються зміни у розмірах ставок в сторону їх збільшення, що здійснюється з метою більших надходжень до бюджету, раціонального використання природних ресурсів та адаптації вітчизняного законодавства до законодавства країн Європи.

РОЗДІЛ III