Визначення металізації і мінерального складу об'єкта дослідження

При заподіянні тілесних пошкоджень тупими твердими предметами, виготовленими з металів, гострими предме­тами, при дії технічної електрики або у разі вогнепального пошкодження у місці контакту шкіри з травмуючим зна­ряддям відбувається відкладення металу. Встановлення металізації дозволяє визначити властивості знаряддя трав­ми за видом виявленого металу, дистанцію пострілу, стру­монесучий дріт тощо.

Дослідження мінерального складу об' єктів застосовуєть­ся і для діагностики зажиттєвості пошкоджень, отруєнь металами і металоїдами, визначення живонародженості немовлят, давності поховання, видової приналежності кісткових залишків, характеру накладень і сторонніх речо­вин тощо.

З цією метою застосовуються різні методи досліджень

— від зовсім простих до сучасних хіміко-аналітичних,

—————————————— 576 ——————————————

Т

Судово-медико-криміналістичні дослідження

 

вибір яких залежить від поставленої мети, кількості мета­лу, глибини проникнення, та об'єкта дослідження.

Об' єктами дослідження при проведенні експертизи для виявлення металів або визначення мінерального складу можуть бути зона пошкодження на тілі та одязі, внутрішні органи, кістки, попіл, речові докази як біологічного, так і небіологічного походження. При визначенні мінерального складу деяких об'єктів, наприклад, пошкоджень шкіри, обов'язковим є контрольне дослідження непошкодженої шкіри. Об'єкти дослідження можна вивчати як у нативно-му вигляді, так і після спеціальної підготовки, яка полягає в проведенні їх мінералізації.

Кольорові хімічні реакції застосовуються при дослід­женні макрооб'єктів-пошкоджень, спричинених тупими

•гвердими або гострими предметами. Через найбільшу по­ширеність залізного знаряддя, в пошкодженнях найчасті­ше виявляють залізо задопомогою реакції Перльса і Тірма-на.

Реакція Перльса використовується для виявлення со­лей тривалентного заліза. У разі їх наявності краї пошкод­ження забарвлюються у синьо-зелений колір (реакція бер­лінської лазурі).

Для виявлення солей двовалентного заліза застосовуєть­ся реакція Тірмана, за якою краї пошкодження забарвлю­ються в синій колір (реакція турнбульової сині).

Результати цього дослідження тим виразніші, чим більший шар іржі розташовується на знарядді травми. Залізо можна виявити також у випадках, коли поверхня предмета здається зовсім чистою і іржі немає.

Хімічні реакції на різні метали можуть бути проведені і на гістологічних зрізах. Для виявлення металізації-імпрег­нації різними металами (міддю, нікелем, кобальтом, свин-

——————————————^! 577 ^! -—————————————•

д' д Судово-медико-криміналістичні дослідження ~^F^

цем, алюмінієм) існують відповідні реактиви, при взає­модії з якими утворюється характерне забарвлення.

Метод кольорових відбитків (контактно-дифузій­ний) є універсальним, доступним і найпоширенішим. За допомогою цього методу встановлюють природу металу та його локалізацію. Він полягає в тому, що метал, який є на об'єкті дослідження, розчиняється електролітом на іони. Останні внаслідок дифузії переходять у желатиновий шар

Рис. 80. Контактограма вхідного вогнепального ушкодження при пострілі з близької відстані

відфіксованого фотопаперу, з якого видалений світлочут­ливий компонент. Далі їх виявляють чутливими якісними реакціями за допомогою реактива-проявника. Для кожно­го металу є свій реактив-проявник. Наприклад, мідь можна виявити насиченим спиртовим розчином рубеановодневої кислоти, внаслідок чого виникає темно-зелене забарвлен­ня. Свинець виявляють 0,2% розчином родизонату натрію (калію), який зумовлює виникнення червоно-фіолетового забарвлення. Дослідження контактограм, які при цьому отримують, дозволяє встановити наявність металу, за ко­льором забарвлення — його вид, за його інтенсивністю — відносну кількість (рис. 80). Цей метод є вірогідним, до-

—————————————— 578 ——————————————

д і-д Судово-медико-криміналістичні дослідження

с и і ь простим, показовим і дозволяє уникнути пошкоджен­ня об'єкта дослідження.

Електрографічне дос­лідження. Імпрегнований в об'єкті дослідження метал може бути виявлений і під час електрографічного дос­лідження (рис. 81), основою якого є процес електролізу. Так, досліджуваний об'єкт, який є анодом, просякуєть-ся електролітом, і за допо-могою електродів вмикаєть­

ся у ланцюг постійного стру­му. Частинки металу розчи­няються на іони, які пере­міщуються в напрямку ка-

юду, і розряджаючись на ньому, утворюють шар металу. Якщо поміж двома електродами розмістити шар фотопапе­ру, то можна зібрати метал.

Надалі цей папір обробляють реактивом-проявником, нк і в попередньому методі. Цей метод досить швидкий, дозволяє цілком вилучити Імпрегнований метал із дослід­жуваного об'єкта, навіть якщо він розташований в глибо­ких шарах шкіри.