Ідентифікаційні дослідження за кістковими за.іишками і кістками черепа

Неопізнані трупи людей, які перебувають на будь-якій стадії трупного гниття, потребують обов'язкових ідентифі­каційних досліджень. Таким дослідженням підлягають розчленовані трупи, відчленовані частини тіла, скелето-вані трупи, окремі кістки і кісткові уламки, в тому числі обвуглені, а також зольні залишки і попіл.

Під час ідентифікаційної експертизи встановлюють кількість трупів або їх частин, видову, расову, статеву приналежність об'єктів, вік, зріст, час поховання або час смерті, наявність ознак і хвороб, що індивіалізують особу.

Питання про видову приналежність кісткових залишків иирішується в основному, серологічним шляхом у судово-

—————————————— 585 —————————— • ———

д-'-д Судово-медико-криміналістичні дослідження "у*

імунологічному відділенні бюро судово-медичної експер­тизи. Проте різні анатомо-морфологічні особливої-11 кіс­ток людини і тварин дозволяють порівняльно-анатоміч­ним і мікроскопічним шляхом встановити їх видову прина­лежність. Крім цього, кістки людини і тварин різняться також неорганічним складом. Наприклад, вміст барію, стронцію, цинку, міді, свинцю, магнію, алюмінію, фосфо­ру та інших хімічних елементів, а також їх співвідношення надають можливість розрізнити стегнові кістки, грудину людини і тварин.

Основою визначення статевої приналежності, віку за кістковими залишками є анатомо-морфологічні та антро­пометричні показники окремих кісток, зубів, ребер, швів черепа.

Зріст (довжину тіла) визначають задовгими трубчасти­ми кістками верхніх і нижніх кінцівок, використовуючи спеціальні таблиці і розрахункові формули.

При встановленні віку за кістковими залишками врахо­вують загальний вигляд кісток, їх масу і колір, характер синостозування, структуру компактної і губчастої речови­ни, кількість зубів і ступень стирання. Про вік померлого можуть також свідчити вікові зміни кінцевих фаланг пальців кисті, розміри п'ясткових кісток і фаланг пальців, під'язи­кової кістки, а також послідовність заростання швів чере­па.

Встановлення давності поховання трупа за кістковими залишками пов'язане зі строками скелетування. Причому на інтенсивність перебігу цього процесу впливає значна кількість чинників — стан організму померлого перед смертю, умови навколишнього середовища, де перебував труп, тип грунту і фізико-хімічні його властивості, глибина поховання тощо.

д-і-д Судово-медико-криміналістичні дослідження -^Е>

Встановлення приналежності кісткових залишків певній людині можливе при виявленні на об'єктах дослідження особливостей будови скелета, індивідуальних ознак зубів, а також інших показників.

Значні можливості надає такождослідження фрагментів кісток, їх зольних залишків і попелу. Так, за окремими елементами мікроструктури зольних залишків можливо встановити видову приналежність, а за мінеральним скла­дом — ідентифікувати кісткову речовину, статеву прина­лежність, вік і давність поховання людини.

Особливе значення для ідентифікації особи має дослід­ження черепа. Методику відновлення обличчя за черепом людини було розроблено М.М. Герасимовим у 1949 p. Пластична або скульптурна реконструкція обличчя мож­лива за наявності усіх кісток черепа, особливо його лицево­го відділу. На скульптурному зображенні риси обличчя відтворюються тільки в спокійному амімічному стані. Відновленому обличчю надають живий вигляд, викорис­товуючи перуки, грим. Зараз техніка пластичного віднов­лення обличчя застосовується переважно з антропологіч­ною метою, коли встановлюється зовнішній вигляд відо­мих історичних осіб. Наприклад, значна робота була про­ведена медичними криміналістами щодо відновлення об­личчя ЯрославаМудрого, атакожНестора-літописця, лікаря Агапіта, Іллі Муромця, муміфіковані і кісткові залишки яких зберігаються у печерних лабіринтах Київо-Печерсь-кої лаври.

У судов. тедичній практиці застосовують більш дока­зові методи встановлення особи за черепом — фотосумі-щення, кореляційного аналізу, алгоритмів графічних іден­тифікаційних і комп' ютерних технологій. Об'єктами таких досліджень є зажиттєва фотографія людини, яка ототож­нюється, та череп невідомого трупа.

——————————————— 587 ——————•————-.

д ' д Судово-медико-криміналістичні дослідження "^^

Так, фотосуміщі.'иия черепатрупаі фотознімка людини полягає в отриманні на одному фотознімку зображення голови людини і черепа з наступною оцінкою ступеня їх відповідності. При цьому негативні зображення черепу і голови суміщають за попередньо визначеними впізнаваль-ними орієнтирами та контурами. В процесі фотосуміщен-ня визначають збіг таких орієнтирів, контурів м'яких тка­нин, їх товщини, а також зубів.

Для порівняння фотознімків голови людини і черепа трупа використовується запропонований Г.А. Самойло-вим (1965) апарат проекційної геометрії. При цьому виго­товляють різномасштабні фотознімки черепа трупа і голо­ви з зажиттєвої фотографії та проводять їх взаємне орієн­тування за відповідними правилами. Якщо ж існує перс­пективна відповідність цих порівнювальних об'єктів-зображень, то визначають їх тотожність. Цей метод дістав назву алгоритмів графічних ідентифікаційних (АГІ).

Застосування кореляційного аналізу (М.М.П'яткевич, 1974) дозволяє дати кількісну характеристику морфо­логічній подібності голови людини і черепа трупа людини при зіставленні їхніх фотознімків. Методика такого дослі­дження передбачає виготовлення одноракурсних і відпо­відних за розміром фотознімків обличчя і черепа, які зістав­ляють. На кожному знімку відзначають орієнтири, між якими роблять вимірювання. Числові показники цих вимі­рювань є вихідними даними для визначення коефіцієнта кореляції. Так, якщо коефіцієнт кореляції становить 0,9946 і більше, то фотосуміщення і всі зіставлення вважають за позитивні. Це дозволяє дійти висновку про приналежність черепа людині, обличчя якої зображене на зажиттєвій фотографії.

—————————————— 588 ———————-——————

д ' д Судово-медико-криміналістичні дослідження —іев>

Зараз при проведенні медико-криміналістичної експер­тизи з ідентифікації особи використовують комп'ютерні технології(О. В. Філіпчук, 1996) що дозволяє значно ско­ротити час дослідження, а також гарантувати його дос­товірність. Так, спочатку в комп'ютер вводять зажиттєвий фотознімок особи, яку ототожнюють. Надалі комп'ютер­ним способом фотозображення черепа перетворюють у малюнок обличчя шляхом так званої суперпроекції двох зображень. Одержують суміщення основних константних точок і контурів черепа та обличчя, які порівнюють. Потім малюнок, який був зроблений комп'ютером з черепа, замі--нюють на зажиттєве відеозображення обличчя, а результа­ти накладення видруковують.

а б

Рис. 84. Суперпроекція зображень зажиттєвих двох портретів Ми­коли II і зображень черепа а) в анфас; 6) профіль (за О.В.Филипчуком).

Комп'ютерна технологія з метою ідентифікації особи була використана при ідентифікації кісткових залишків останнього ро­сійського імператора Миколи II (рис. 84), його родини та прислуги,

——————— :—————— 589 ———————————————

д і д Судово-медико-криміналістичні дослідження "TF*

яких, як відомо, було знищено більшовиками в Єкатеринбурзі в 1918р.

У 1991 p. було ексгумовано 9 скелетів, 4 з яких належали чоловікам, а 5 — особам жіночої статі. Був встановлений вік і зріст знищених. Отримані експертні дані збіглися з відповідними істо­ричними відомостями. Проведена ідентифікація дозволила в кате­горичній формі дійти висновку про приналежність ексгумованих кісткових залишків скелетам Миколи II, імператриці Олександри Федорівни, трьом донькам — Ользі, Тетяні, Анастасії та ін. Ці висновки було підтверджено у Великобританії експертизою кісток шляхом геномної дактилоскопії.

Таким чином, у медико-криміналістичному відділенні бюро судово-медичної експертизи виконують різні види експертизи, які допомагають розв'язувати складні питан­ня слідства.

РОЗДІЛ XX