Послідовність етапів стратегічної сегментації діяльності підприємства

На принциповому рівні стратегічна сегментація діяльності підприємства можлива через розмежування та перегрупування. Послідовність вказана на рисунку.

До числа основних критеріїв розмежування діяльності підприємства варто віднести такі:

♦типові групи споживачів: за різними ознаками (вік, стать, соціальні та професійні категорії, матеріальний достаток, стиль життя та ін.) виділяються споживчі групи, на задоволення потреб яких направлені та/або будуть направлені всі можливості підпри­ємства, його потенціал, досвід та обізнаність;

• напрямки використання: при порівнянні видів продукції вста­новлюється, чи не задовольняють вони однакові потреби, чи не відповідають вони аналогічним критеріям придбання і т. ін.;

♦організація дистриб'юції: наявність дистриб'юторської мережі являє собою специфічну компетенцію підприємства, його ключовий фактор успіху як у поточному режимі, так і для здійснення стратегічних змін; значення цього критерію зростає з урахуванням його ролі для ефективності використання двох попередніх;

• конкуренція та її структура: ідентичність конкурентних статусів напрямків діяльності найчастіше є першопричиною об'єднання їх в один стратегічний сегмент. Разом із тим сегменти будуть відрізнятись, якщо один з них виглядає рентабельно привабливим і підприємство розглядає можливості спеціалізації в ньому як піонер, і якщо у цьому напрямку діяльності вже існують рентабельні та спеціалізовані конкуренти. Більш детальна критеріальна оцінка конкуренції розглядається у відповідному напрямі стратегічного аналізу;

• технології: фактор технологічних компетенцій підприємства відіграє все більшу роль у стратегічній сегментації і наявність технологічних відмінностей вже є достатньою підставою для ізолювання певного сегмента;

• структура витрат: виходячи з того, що кожному напрямку діяльності властива своя структура витрат і їх поділ на прямі, специфічні для кожного напрямку, та накладні, що розподіляютьсяміж напрямками, то за результати аналізу структури івагомості кожного виду і групи витрат можна прийняти рішення про об'єднання напрямків до одного стратегічного напрямку діяльності чи про їх розмежування.

Щодо перегрупування напрямків діяльності та створення нових стратегічних сегментів, то тут можна виділити два найбільш загальних критерії:

♦ замінність як здатність виробів замінювати один одного при задоволенні потреб споживачів;

♦ перерозподіл ресурсів з метою досягнення синергійного ефекту як один з можливих наслідків аналізу структури витрат: у разі великої частки накладних витрат і порівняно меншої частки специфічних, буде існувати велика ймовірність перегрупування. І чим більша частка накладних витрат, тим більшим буде синергійний ефект як результат створення стратегічного сегмента.