Важливим аналітичним інструментом при встановленні місцезнаходження власної конкурентної переваги, необхідності її подальшого розвитку, а також переваг конкурентів або, іншими словами, вад та недоліків даного підприємства порівняно з його конкурентами виступає концепція ланцюга формування вартості. Цей концептуальний підхід був запропонований М. Портером. Виходячи з того що вартість, створювана на підприємстві, є результатом послідовного здійснення різних видів діяльності, що відповідно розподіляє підприємство на певну кількість функціональних підсистем, стає можливим і необхідним визначати конкурентоспроможність кожного виду діяльності.
Ураховуючи значення у формуванні вартості продукції М. Портер розділяє всі види діяльності на основні і допоміжні. До основних видів діяльності він відносить процеси матеріального створення і продажу продукту, його доставки до покупця і післяпродажного обслуговування. Щодо допоміжних видів діяльності, то на такі спираються основні види і такими останні забезпечуються в плані придбання засобів виробництва, постачання технологій та трудових ресурсів, здійснення загального керівництва підприємством. Серед допоміжних видів діяльності М. Портер виділяє певну їх кількість, яку об'єднує поняттям «інфраструктура фірми». Серед основних видів автор концепції ланцюга формування вартості ідентифікує п'ять головних категорій, які разом з інфраструктурою і становлять даний ланцюг.
Кожна ланка ланцюга відповідає певній функції, яка вимагає наявності сукупності компетенцій, що, у свою чергу, індивідуально властива кожному підприємству. Чисельність функцій і множинність відповідних компетенцій обумовлює необхідність їх групування за певними ознаками. Досить традиційним є поділ компетенцій підприємства на три різновеликі групи: економічні, управлінські та психологічні.
До групи економічних компетенцій відносять такі, наявність яких дозволяє економічно ефективно функціонувати на відповідному етапі, у відповідному аспекті. Від рівня управлінських компетенцій залежать поточна і перспективна достатність конкурентних переваг. Психологічні компетенції характеризують здатність персоналу підприємства, і перш за все його керівної ланки швидко сприймати зміни в правилах поведінки у бізнес-середовищі їх функ-ня, а також у макросередовищі.
Формування конкурентних переваг, виходячи з осн. положень концепції ланц. форм. варт., повинно передбачати рішення триєдиного завдання: 1. оптимізація рівня виконання базисних ф-й, 2. ефективна між функціональна координація, 3. погодження з діями зовн. чинників. Оптимальна конкурентоспр. може бути встановлена шляхом аналізу для кожної з основних функцій ланцюга вартості джерел конкурентних переваг, доступних для підприємства.
