Охарактеризуйте основні види інвестицій у людський капітал

Інвестиції в людський капітал — це витрати коштів, часу й енергії на створення або збільшення людських продуктивних характеристик: здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій — заради підвищення ефективності їх використання та зростання доходів від економічної діяльності.

Інвестування — це важлива передумова виробництва людського капіталу,

але ще не саме його виробництво, що здійснюється в процесі активної людської

діяльності, в якій майбутній власник цього капіталу практично завжди виступає

одночасно і об’єктом, і суб’єктом, і результатом впливу.

Інвестиції в людський капітал можна класифікувати за такими групами витрат:

• первинна освіта (дошкільна, початкова, середня, професійно-технічна, вища);

• охорона здоров’я в широкому розумінні, включаючи всі витрати, які сприяють подовженню тривалості життя, зміцненню імунітету, фізичної та психічної сили, витривалості людей;

• освіта дорослих, що включає навчання та підвищення кваліфікації на ви-

робництві, самовдосконалення, додаткову освіту тощо;

• виховання гуманітарних компонент людського капіталу, що передбачає

вміння підтримувати нормальні стосунки, налагоджувати ділові контакти, полі-

тичну і соціальну лояльність, відповідальність людини, її корпоративність, моральність, ціннісні орієнтири;

• посилення мотивацій працівників до підвищення якості своєї праці;

• міграція працівників та їхніх родин з метою поліпшення умов рацевлаштування;

• пошук економічно важливої інформації.

Дошкільна, початкова і середня освіта формують передусім інтелектуальну

компоненту людського капіталу, поліпшуючи якість, підвищуючи рівень і запас

знань людини.

Інвестиції в професійно-технічну і вищу освіту сприяють формуванню високо-

кваліфікованих робітників та спеціалістів, високопродуктивна праця яких най-

більше впливає на темпи економічного зростання.

Капіталовкладення в зміцнення здоров’я людей мають велике значення з кі-

лькох причин: по-перше, від стану здоров’я залежать можливості одержання доходів та економічного зростання; по-третє, здоров’я людей як носіїв певної генетичної інформації обумовлює якість людського капіталу наступн покоління

Особливо слід виділити групу витрат на освіту дорослих як складову безпе-

рервної освіти, основну частку в яких становлять витрати на навчання та під-

вищення кваліфікації на виробництві. Найчастіше організація безперервної

освіти на підприємствах не виходить за межі внутрішньовиробничого навчання.

У витратах на самовдосконал і додатк освіту слід особл виділити використ для цього вільного часу людини, який є одним з найдорожч людськ благ.

Витрати на виховання, як уже зазначалось, сприяють формуванню та розвит-

ку таких гуманітарних компонент людського капіталу, як ціннісні орієнтири,

уміння підтримувати нормальні стосунки та налагоджувати ділові контакти, по-

літична і соціальна лояльність, відповідальність людини, її корпоративність,

моральність тощо, які в сучасн світі дедалі більше набув продуктивн властивост.

Поряд зі здатністю до роботи, структура людського капіталу працівника

передбачає й бажання працювати. Тому як складову інвестицій у людський

капітал слід розглядати і витрати, пов’язані з мотивацією працівників до

підвищення якості своєї праці. Результати зарубіжних досліджень свідчать

про зростання значення внутрішніх стимулів (можливість самореалізації, за-

доволення від успіхів у роботі тощо) порівняно із зовнішніми стимулами,

особливо для висококваліфікованого персоналу

Витрати на міграцію і пошук економічно значимої інформації сприяють пе-

реміщенню робочої сили на підприємства і в регіони, де праця вище оплачуєть-

ся, тобто туди, де людський капітал використовується продуктивніше, а ціна за

його послуги більша.

До інвестицій у людський капітал деякі вчені відносять і витрати на фунда-

ментальні наукові розробки. Адже в процесі розвитку науки не тільки створю-

ються інтелектуальні новації, на основі яких потім формуються нові технології

виробництва і способи споживання, а й відбувається перетворення самих людей

як суб’єктів господарювання, бо саме вони внаслідок цього стають носіями но-

вих здібностей і потреб.