Розкрийте сутність та назвіть складові важкості і напруженості праці. Визначте їх спільні риси та відмінності

Важкість праці — характеристика, що відображає переважне навантаження на

опорно-руховий апарат та функціональні системи організму людини (серцево-су-

динну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність під час реалізації трудових процесів.

Основними факторами важкості праці є:

1. Фізичне динамічне навантаження (виражається в одиницях зовнішньої

механічної роботи за зміну)

2. Маса вантажу, що піднімається і переміщується вручну (кг)

Для визначення маси вантажу (що піднімається або переноситься працівни-

ком протягом зміни постійно або в чергуванні з іншою роботою) його зважують

на товарних вагах.

3. Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну, сумарно на дві руки)

Поняття «робочий рух» у даному разі означає рух елементарний, тобто од-

норазове переміщення рук (або руки) з одного положення в інше.

4. Статичне навантаження (величина статичного навантаження за зміну, яке пов’язане з утриманням вантажу, докладанням зусиль, кгс · с)

5. Робоча поза

Характер роб пози (вільна, незручна, фіксована, вимушена) визнач візуально.

6. Нахили корпусу (кількість за зміну)

Кількість нахилів за зміну визначається прямим їх підрахунком в одиницю

часу (кілька разів за зміну), потім установлюється кількість нахилів за весь час

виконання роботи або визначається їх кількість за одну операцію і множиться

на кількість операцій за зміну.

7. Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом,

протягом зміни по горизонталі або вертикалі — по драбинах, пандусах та ін., км)

Напруженість праці — характеристика, що відбиває навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника. Навантаження інтелектуального характеру

1. Зміст роботи вказує на ступінь складності виконання завдання: від

розв’язання простих завдань до творчої (евристичної) діяльності з розв’язанням

складних завдань за браку алгоритму.

2. Сприйняття сигналів (інформації) та їх оцінка. Критерійним з погляду від-

мінностей між рівнями напруженості праці є настановча мета, яка береться для зіставлення інформації, що надходить під час роботи, з номі-

нальними значеннями, необхідними для успішного перебігу робочого процесу.

3. Розподіл функцій за ступенем складності завдання. Будь-яка трудова ді-

яльність характеризується розподілом функцій між працівниками.

4. Характер виконуваної роботи — у тому разі, коли робота виконується за

індивідуальним планом, рівень напруженості праці невисокий.

Сенсорні навантаження

1. Тривалість зосередженого спостереження (у % від часу зміни) — що бі-

льший відсоток часу відводиться протягом зміни на зосереджене спостережен-

ня, то вища напруженість. Загальний час робочої зміни береться за 100 %.

2. Частота сигналів (світлових, звукових) і повідомлень у середньому за 1 го-

дину роботи — кількість сигналів (повідомлень, розпоряджень), що сприймаються передаються, дає змогу оцінювати зайнятість, специфіку діяльності працівника.

3. Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження — зі збіль-

шенням кількості об’єктів одночасного спостереж зростає напруженість праці.

4. Розмір об’єкта розрізнення за тривалості зосередженої уваги (% від часу

зміни). Що менший розмір даного предмета (виробу, деталі, цифрової або бук-

веної інформації і т. п.) і що триваліший час спостереження, то більше наванта-

ження на зоровий аналізатор. Відповідно зростає рівень напруженості праці.

5. Робота з оптичними приладами (мікроскоп, лупа і т. п.) за тривалості зосе-

редженого спостереження (% від часу зміни). На основі хронометражних спостережень визначається час (години, хвилини) роботи з оптичним приладом..

6. Спостереження за екраном відеотермінала (годин протягом зміни). Згід-

но з цим показником фіксується час (год, хв) безпосередньої роботи користува-

ча відеотермінала з екраном дисплея протягом усього робочого дня, коли вво-

дяться дані, редагуються текст або програми, читається буквена, цифрова,

графічна інформація з екрана.

7. Навантаження на слуховий аналізатор. Ступінь напруження слухового

аналізатора визначається залежно від розбірливості слів у відсотках від співвід-

ношення між рівнем інтенсивності мови і білого шуму.

8. Навантаження на голосовий апарат (сумарна кількість годин, що наго-

ворюється протягом тижня). Ступінь напруження голосового апарату зале-

жить від тривалості мовних навантажень.

Емоційні навантаження

1. Ступінь відповідальності за результат власної діяльності. Значущість

помилки — показує, якою мірою працівник може впливати на результат власної

праці за різних рівнів складності здійснюваної діяльності.

2. Ступінь ризику для власного життя. Мірою ризику є ймовірність настан-

ня небажаної події, яку з достатньою точністю можна виявити зі статистичних

даних виробничого травматизму на даному підприємстві й аналогічних підпри-

ємствах сфери діяльності.

3. Відповідальність за безпеку інших осіб. Оцінюючи напруженість, необхідно

враховувати лише пряму відповідальність, що передбач посадовою інструкцією.

4. Кількість конфліктних виробничих ситуацій за зміну. Виникнення конф-

ліктних ситуацій у діяльності за багатьма істотно збільшує емоційне наван-

таження і підлягає кількісній оцінці.

Монотонність навантажень

1 і 2. Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого за-

вдання або операцій, що багато разів повторюються; тривалість (с) виконан-

ня простих виробничих завдань або операцій, що повторюються

3. Час активних дій (у % до тривалості зміни).. Що менший час вико-

нання активних дій і більший час спостереження за перебігом виробничого

процесу, то, відповідно, вища монотонність навантажень.

4. Монотонність виробничого оточення (час пасивного спостереження за

перебігом техпроцесу, у % від часу зміни)..

Режим роботи

1. Фактична тривалість робочого дня

2. Змінність роботи — визначається на підставі внутрішньовиробничих до-

кументів, що регламентують режим праці на підприємстві (в організації).

3. Наявність регламентованих перерв та їхня тривалість.