Розкрийте концептуальні підходи та методичні аспекти визначення ефек­тивності праці

Для того щоб визначити поняття та рівень ефективності праці, виок-

ремимо три основні концептуальні підходи:

І концептуальний підхід. Ефективність праці — соціально-економічна ка-

тегорія, яка визначає рівень досягнення певної мети, співвіднесений з рівнем

раціональності витрачання використаних при цьому ресурсів. З кількісного бо-

ку ефективність визначається співвідношенням одержаного результату та зумо-

влених ним витрат; з якісного — співвідношенням між результативністю та

економічністю здійснених витрат1.

З-поміж категорій, що характеризують ефективність праці, найбільшого по-

ширення набула продуктивність праці, яка на практиці визначається як відно-

шення результатів виробничої діяльності до затрат робочого часу або чисельно-

сті працівників. Натуральний, трудовий та вартісний методи визначення

продуктивності праці, базуючись відповідно на реальних даних та нормативних

значеннях про обсяги виробництва, є достатньо об’єктивними та адаптивними.

Якість праці як складова ефективності має розглядатись за двома критеріями:

результативності праці та економічності витрат. При цьому результативн праці

означає міру досягнення встановленої мети, зокрема забезпечення конкуренто-

спроможності продукції та високої якості виконаних робіт (наданих послуг) за су-

купністю споживних властивостей..

ІІ концептуальний підхід. У доповнення до наведеного І концептуального

підходу висвітлюється поняття ефективності за Парето, що характеризує такий

розподіл ресурсів, коли результат за будь-яким напрямом не може бути поліп-

шеним без погіршення за іншим напрямом1.

Оскільки результати економічної діяльності найчастіше виражаються обся-

гами продукції (послуг) та прибутку, то показниками ефективності праці є про-

дуктивність та рентабельність. Продуктивність визначається як стосовно до за-

трат окремих видів ресурсів (праці, матеріалів, енергії, обладнання тощо), так і

щодо сумарних затрат ресурсів.

Методологічний підхід визначення продуктивності загалом передбачає зі-

ставлення результатів як виходу системи та затрат як входу системи (Input).

Для визначення продуктивності за видами ресурсів використов формули:

де Pt — продуктивність праці; Pk — продуктивність капіталу;

О — обсяг продукції (послуг) за певний період у натуральному, трудовому

або вартісному виразі; Т — затрати праці (робочого часу); K — витрати капіталу.

Співвідношення прибутку від певного виду діяльності та відповідних затрат

праці називають рентабельністю праці. По суті, це рентабельність витрат на

оплату праці або рентабельність сумарних витрат на персонал:

де ri — рентабельність праці і -го виду; Di — додана вартість від діяльності персоналу і -ї групи; Zi — витрати на персонал і -ї групи.

Даний концептуальний підхід, як і попередній, більшою мірою орієнтований на аналіз та оцінку результатів діяльності суб’єктів господарювання, тому для розв’язання управлінських завдань у сфері праці його не достатньо.

ІІІ концептуальний підхід. Подібним за значенням, проте, ширшим за зміс-

том визнається поняття ефективності праці як обсяг продукту праці (продукції,

послуг, робіт) з урахуванням якості праці в розрахунку на одиницю затрат пра-

ці. Принциповою відмінністю ефективності праці від продуктивності праці є

відображення економії затрат праці та врахування якісної складової результату

праці. Затрати праці (чисельність працівників, заробітну плату) доцільно роз-

глядати в одиницю часу з урахуванням її структури, оскільки для власника та

керівництва підприємства важливим є не тільки обсяг виконаної роботи в оди-

ницю часу, а й те, якими затратами праці було досягнуто цей результат1.

Звідси випливає, що ефективність праці характеризує рівень використання

ресурсу праці з урахув обсягу, якості роботи та затрат праці щодо 1праців.

У рамках даного концептуального підходу методики обчислення показника

ефективності праці немає, проте його прихильники вважають за потрібне, зістав-

ляючи обсяги роботи із затратами праці, ураховувати показник якості праці та

використовувати часткові показники ефективності праці: продуктивність праці

та її динаміку, частку зміни обсягу роботи за рахунок продуктивності праці,

економію коштів на заробітну плату тощо2.

Слід визнати, що третій концептуальний підхід порівняно з першим та дру-

гим дає змогу певною мірою враховувати управлінський аспект, оскільки через

якість праці можна регулювати рівень її ефективності. Утім немає практичних

рекомендац та методик щодо оцінки якості праці з використ кількіс індикаторів.

В оцінці ефективності праці використовується також концептуально-мето-

дичний підхід, який дозволяє співвідношення результату та затрат праці коре-

гувати на показник якості праці: де Епр — показник ефективності праці,

K пр.інт — інтегральний показник якості праці.