Поняття трудового стажу, його види та значення в праві соц.заб
Трудовий стаж в загальній формі визначається як тривалість трудової діяльності працівника, Стосовно сфери соціального забезпечення трудовий стаж можна визначити як нараховану за встановленими правилами тривалість минулої трудової та іншої суспільно-корисної діяльності громадян, яка протікає в певних, визначених законом, суспільних формах і з якою пов'язуються правові наслідки в області соціального забезпечення.
Юридичне значення трудового стажу полягає в тому, що він є одним із юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення правовідносин з соціального забезпечення, зокрема пенсійних правовідносин та правовідносин з надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності.
Трудовий стаж, як особлива міра величини трудової діяльності, має кількісну і якісну характеристики. Перша відображує загальну тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, друга - є показником не тільки тривалості, а й характеру трудової діяльності за певними кваліфікаційними ознаками (важкі та шкідливі умови праці, сфера, в якій проходить трудова діяльність, неперервність праці тощо). Виходячи з цього, трудовий стаж поділяється на: загальний стаж (кількісна характеристика); спеціальний та неперервний (якісна характеристика).
Загальний трудовий стаж - це загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, незалежно від тривалості перерв в ній, нарахована за встановленими правилами.
Трудовий стаж буває таких видів: загальний, безперервний та спеціальний.
Загальний стаж для права соціального забезпечення має особливо велике значення. Тільки за наявності певної його тривалості виникає право на пенсійне забезпечення в старості, в разі настання інвалідності в наслідок загального захворювання, в разі втрати годувальника, який помер від загального захворювання, а в окремих випадках і за вислугу років. Від тривалості загального трудового стажу залежить розмір вказаних трудових пенсій, а також допомоги по тимчасовій втраті працездатності, оскільки його тривалість за період до набрання чинності відповідних законів про загальнообов'язкове соціальне та пенсійне страхування зараховується до страхового стажу.
До загального трудового стажу зараховується:
- час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв;
- робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи;
- робота протягом повного сезону на сезонних роботах та підприємствах і в організаціях сезонних галузей народного господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. № 278 (278-97-п) «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей», зараховуються до загального трудового стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до загального трудового стажу роботи за їх фактичною тривалістю;
- служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;
- час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;
- час перебування на службі в митних органах;
- період перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах та період одержання допомоги (в тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;
- час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років; час відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
період, протягом якого виплачувалась допомога по вагітності та пологах, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також із органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили до роботи чи навчання по досягненню дитиною трирічного віку;
період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті у дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- час навчання на курсах і у школах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;
- час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;
- час навчання у професійно-технічному закладі освіти;
- час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;
- час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;
- термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади).
До загального стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не враховується:
- час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним;
- час навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;
час роботи засуджених у колонії-поселенні і відбування виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.
Спеціальний стаж - це сумарна тривалість трудової діяльності, виокремлена із загального стажу з урахуванням важких та шкідливих умов, інтенсивності праці, сфери чи місцевості, в якій вона здійснювалась. За певних умов до нього може включатися інша суспільно-корисна діяльність (навчання, військова служба тощо).
На відміну від загального стажу, з яким пов'язується право на пенсійне забезпечення за загальними нормами, спеціальний стаж служить підставою для надання пільг, що стосуються права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також для призначення пенсій за вислугу років.
Спеціальний трудовий стаж, який враховується для надання пільг при призначенні трудових пенсій можна поділити на два види. Основною підставою для їх поділу служать:
- особливі умови праці;
- зміст роботи, тобто характер виконуваної роботи, посада, професія та відповідна галузь народного господарства чи сфера державного життя, де проходила трудова діяльність. Спеціальний стаж, виокремлений за особливими умовами
праці, в свою чергу поділяється на два підвиди:
- стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1;
- стаж на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N° 2;
Списки № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, застосовуються незалежно від відомчого підпорядкування підприємств, де працювали чи працюють особи, які звернулися за пенсією, якщо їхні професії чи посади зазначені в цих списках за відповідними виробництвами і цехами.
До стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, включається час виконання робіт безпосередньо на виробництвах, у цехах, дільницях відділеннях за професіями й посадами, передбаченими списками № 1 і 2, якщо працівники зайняті на цих роботах повний робочий день. Робота за сумісництвом не зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» всі робочі місця за умовами праці підлягають обов'язковій атестації, яка проводиться спеціальною атестаційною комісією. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.
До стажу роботи, який можна визначити як спеціальний за змістом роботи, насамперед слід віднести трудову діяльність працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві тахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (постановою від 31 березня 1994 р. № 202). Основною особливістю пільгового пенсійного забезпечення цієї категорії працівників є те, що вони мають право на пенсію за віком незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
До цього виду спеціального стажу слід віднести також працю: а) трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;
б) жінок, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів;
в) жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;
г) жінок, зайнятих протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;
д) робітниць текстильного виробництва, зайнятих на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (постанова від 12 жовтня 1992 р. № 583);
є) жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та
виховали п'ятеро і більше дітей;
є) водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв. Спеціальним стажем також слід вважати період певної трудової (державної) діяльності окремих категорій працівників, яка законодавством визначена як вислуга років, і враховується при призначенні пенсії за вислугу років.
Неперервний трудовий стаж - це тривалість неперервної трудової діяльності, нарахованої за встановленими відповідними нормативними актами правилами, на тому ж самому підприємстві, установі, організації, об'єднанні, галузі тощо. В окремих випадках, передбачених нормативними актами, до нього можуть включатися і інші види суспільно-корисної діяльності (навчання, військова служба тощо).
Неперервний трудовий стаж в праві соціального забезпечення втратив своє значення. Він може враховуватися при наданні пільг і переваг в соціально-побутовому та іншому обслуговуванні працівників підприємств, установ, організацій, яке передбачається колективними договорами та іншими нормами трудового права.