У діяльності правоохоронних органів і системах цивільної ідентифікації 3 страница

Мета цих зусиль – не просто ділитися інформацією для проведення прикордонного контролю, а створити багатофакторне середовище біометричного контролю для координації та протидії незаконним міграційним процесам. Стратегічні підходи вже узгоджені: імміграційні системи в Європі та США вже розділяють людей за категоріями в залежності від загрози, яку вони можуть становити для державної або громадянської безпеки. Ті категорії людей, які передають до представників влади свої біометричні показники та пройшли всі перевірки щодо відповідності своїх наданих біографічних відомостей, можуть перейти на прискорену схему проходження прикордонного контролю, наприклад, на британську схему ідентифікації за райдужною оболонкою ока «Iris».

Взагалі багатофакторна біометрія дозволяє людині, що реєструється для отримання дозволу на проходження прискореного контролю при в’їзді до Великобританії, одночасно реєструватися для отримання подібного дозволу для в’їзду до США та ряду інших країн ЄС. Але у Сполучених Штатах Америки здійснюють перевірку за допомогою відбитків пальців, тому протягом 2007–2009 років посилено йшла робота над створенням мультибіометричної системи всіх систем для обліку всіх видів біометричних показників. Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів у 2009 році практично закінчує роботи з реконструювання своєї бази даних за відбитками пальців у систему інтегрованої автоматизованої ідентифікації за відбитками пальців, фотозображень людей та райдужної оболонки ока з урахуванням подальшої можливості проведення ідентифікаційних процедур і за іншими біометричними параметрами.

Великобританія також розглядає можливість введення багатофакторної біометрії для ідентифікації людей на кордонах. Але першочергове завдання – створити такі уніфіковані інформаційні системи правоохоронних і силових органів, для яких невід’ємною частиною роботи була б можливість взаємообміну інформацією з базами даних будь-яких відомств як на території країни, так і з відповідними відомствами інших держав. У стратегії безпеки Європейського Союзу також чітко проглядається пошук можливостей взаємодії баз даних (БД) «зовнішньої безпеки» з БД «внутрішньої громадської безпеки», що вимагає введення узгодженого обміну інформацією між базами даних на громадян і мігрантів з усіх країн – членів Євросоюзу.

Обмежене фінансування на початковому етапі створення біометричної бази даних у Великобританії не дозволило з самого початку створювати мультибіометричну БД персональних ідентифікаторів і здійснювати автоматичну перевірку за всіма існуючими поліцейськими базами даних. Як відомо, на самому початку англійська система біометричної ідентифікації створювалася тільки з метою виведення людей, які здали свої персональні дані й які отримали відповідний імміграційний дозвіл, з загальних черг прикордонного контролю при в’їзді до Сполученого Королівства або виїзду з нього*.

У червні 2008 року Білий дім США видав директиву NSPD-59, яка регламентує правила збору, зберігання і розповсюдження біометричної інформації стосовно осіб, що підозрюються у тероризмі або наданні допомоги терористам. До такої інформації віднесені не тільки класичні біометричні ідентифікатори на зразок відбитків пальців або райдужної оболонки ока, але й різні психологічні та поведінкові характеристики людей. У відповідності до директиви NSPD-59 планується запровадити спеціальні законодавчі норми та технічні стандарти, які повинні спростити обробку біометричних відомостей в різних правоохоронних структурах і силових організаціях**.

У світі наведених відомостей розглянемо останні досягнення України в реформуванні державної прикордонної служби. Необхідно з самого початку відзначити, що з усіх українських силових структур прикордонна служба найбільш відповідає стандартам Європейського Союзу. Найбільша кількість нормативних і законодавчих документів України, де містяться будь-які словосполучення з похідними від слова біометрія, прийняті або перебувають у стадії прийняття в інтересах Державної прикордонної служби (Держприкордонслужби). Наведемо основні з них у ретроспективному порядку:

1. Прийнятий у першому читанні 6 березня 2009 року Верховною Радою законопроект № 3123 «Про прикордонний контроль». Метою законопроекту є впорядкування та викладення в одному законодавчому акті єдиних правил проведення прикордонного контролю при перетині державного кордону особами, транспортними засобами та вантажами***.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 439-р «Про затвердження плану заходів на 2008 рік з створення системи контролю іноземців і осіб без громадянства, що в’їжджають на територію України, з фіксацією їх біометричних даних».

3. Наказ Адміністрациі Госпогранслужби від 25.06.2007 року № 472 «Про затвердження Положення про базу даних «Зведення про осіб, які перетнули державний кордон України».

4. План дій Україна – ЄС, що був затверджений на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною і ЄС, яке відбулося 21 лютого 2005 року (План дій Україна – ЄС 2005 року)*.

5. План дій Європейського Союзу в сфері юстиції і внутрішніх справ в Україні від 12 грудня 2001 року, що передбачав закладення основ співпраці, зокрема, за такими напрямками, як управління кордонами і візовим режимом, міграцією та наданням притулку, боротьби зі злочинністю і тероризмом, а також зміцненням судової влади і верховенства права.

У 2003 році Україна приступила до реформування військової структури Прикордонних військ у правоохоронний орган зі спеціальним статусом Держприкордонслужби. Наша держава перейшла на європейські принципи охорони, що передбачає застосування дистанційного контролю як безпосередньо за лінією кордону, так і за тиловими підступами до неї. У стислі терміни були підготовлені та внесені зміни до 5 кодексів і 48 законів України, 131-ї постанови і розпоряджень Кабінету Міністрів, загалом відпрацьовано понад 1000 відомчих нормативних актів.

Призначення прикордонної служби з часом змінюється слабо, а ось способи реалізації завдань, що стоять перед нею, істотно залежать від наявності існуючих та передбачуваних загроз. У 2008 році щодня українські кордони перетинали від 200 до 300 тисяч чоловік та близько 13 тисяч транспортних засобів. Від того, наскільки чітко працюють контролюючі цей процес органи і чи володіють вони певною попереджальною оперативною інформацією, багато у чому залежить безпека української держави.

У Державній прикордонній службі України впродовж останніх декількох років впроваджується нова модель інтегрованої системи охорони кордону та виняткової (морської) економічної зони України. У 2007 році Державна прикордонна служба в рамках загального проекту з Прикордонною вартою Польщі, представництвом Міжнародної організації міграції в Україні при фінансовій підтримці Держдепартаменту США розробила концепцію системи управління ризиками та кримінального аналізу. У її основу покладено збір оперативних даних про ситуацію в прикордонній зоні, здійснення патрулювання у межах всього прикордонного району, відповідна організація роботи прикордонних інспекторів, взаємодія з аналогічними службами межуючих країн, застосування у всезростаючому обсязі сучасних інформаційно-телекомунікаційних комплексів і систем, повне технічне переоснащення всіх підрозділів, створення системи аналізу ризиків і кримінального аналізу.

При збереженні фізичної охорони кордону активно розвивається оперативно-розшуковий компонент, який спираючись на інформаційну складову та взаємообмін даними з відповідними органами країн, що межують, повинен стати основним попереджувальним чинником. Реорганізація, що була проведена і здійснюється надалі, сприяє значному підвищенню ефективності управління кордоном, аналітичному супроводу оперативно-розшукової діяльності та дізнанню у сфері боротьби з організованою
злочинністю. За інформацією начальника Державної прикордонної служби України
генерал-полковника Миколи Литвина близько 75% успішних операцій на кордоні
проводиться завдяки новій організації роботи оперативних і аналітичних підрозділів Держприкордонслужби.

У перспективі запланована інтеграція з загальноєвропейською аналітичною мережею, поки ж використовуються в основному можливості таких ресурсів: української міжвідомчої системи «Аркан» і суто прикордонної «Гарт», а також ряд зовнішніх джерел, у першу чергу відповідні банки даних Інтерполу, Європолу та міграційних служб ЄС. Реалізовані заходи, а також ті з них, що перебувають у стадії реалізації, дають можливість організувати ефективне використання як внутрішніх, так і зовнішних даних, зокрема відомостей, які надходять з країн так званих міграційних ризиків. Таким чином, організовано отримання застережливо-попереджувальної інформації не тільки про те, кому видані візи, але головне – про те, кому відмовлено та з якої причини. Проведення аналітичної обробки одержаних даних дає можливість вирахувати з високим ступенем ймовірності коло осіб, які шукатимуть шляхи незаконного перетину кордону.

Закордонні партнери українських прикордонників не тільки діляться своїм досвідом, але й беруть участь у створенні інтегрованої системи охорони українського кордону та її технічному оснащенні, особливо автоматизованими робочими місцями. На ці заходи Сполучені Штати Америки у 2008 році як технічну допомогу виділили Україні 1 млн. 550 тис. доларів. На поточний момент дуже гостро стоїть питання щодо розробки та фінансування побудови спеціальної загальнождержавної закритої від несанкціонованого підключення мережі каналів зв’язку та передачі даних*.

З 2001 року для покращення управління кордоном організоване співробітництво Державної прикордонної служби України з Європейською комісією. Для проведення реформи української прикордонної структури Єврокомісія розробила проект, бюджет якого, за повідомленням аташе з правоохоронних питань представництва Європейської комісії в Україні Бернарда Богенспергера, становить близько 6,5 млн. євро. В кінці 2007 року завершилась перша фаза цього проекту. Одним з підсумків реалізації першої фази цього проекту стала відмова прикордонної служби України з початку 2008 року від призову на термінову службу та перехід на комплектування особового складу тільки за контрактним принципом. Розроблений комісією Євросоюзу проект Концепції розвитку Держприкордонслужби та Комплексної програми реконструкції і розвитку державного кордону України охоплює період до 2015 року**.

У рамках спільного з Євросоюзом проекту міжнародної технічної допомоги, у вересні 2009 року в Києві відбулася передача Держприкордонслужбі України чотирьох мобільних тепловізійних комплексів вартістю 12 млн. євро. Передані Євросоюзом прилади українські прикордонники назвали вкрай ефективними у боротьбі з нелегальним перетинанням кордону. У будь-який час доби і за будь-яких погодних умов такий комплекс здатний виявити порушників за допомогою випромінювання тілом тепла на відстані до 12 кілометрів, а зафіксувати автомобільний транспорт на відстані до 18 кілометрів.

Голова Держприкордонслужби нагадав, що нинішнє вручення техніки є черговим етапом реалізації розпочатого в 2008 році проекту BOMUK-4 в рамках співпраці адміністрації прикордонної служби України і Євросоюзу. На початку цього року українські прикордонники отримали в своє розпорядження 20 приладів для перевірки паспортних документів з функцією біометричного контролю на суму більше 211 тисячі євро. Зараз ця техніка інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонної служби «Гарт» і використовується в міжнародному аеропорту Бориспіль*.

Українське ж фінансування придбання систем біометричного контролю передбачено (починаючи з 2009 по 2015 роки) державною цільовою правоохоронною програмою «Облаштування і реконструкція державного кордону» на період до 2015 року**.

Розглянемо положення деяких статей законопроекту України № 3123 від 08.09.2008 року «Про прикордонний контроль», в яких регламентується проведення загального контролю, а також використання інформаційно-біометричних технологій***.

Нагадаємо, що метою прийняття закону є об’єднання положень багатьох підзаконних документів в одному законодавчому акті.

У частині 2 статті 1 дано визначення поняття біометричних даних з точки зору організації проведення автоматичного паспортно-візового прикордонного контролю: «Біометричні дані – це занесена до паспортного документа або візи машинозчитувальна інформація про фізіологічні характеристики особи, за якими її ідентифікують».

У статті 2 «Організаційні положення здійснення прикордонного контролю» вказана мета проведення прикордонного контролю та заходи її виконання:

1. Прикордонний контроль є видом державного контролю в пунктах пропуску через державний кордон і однією з форм оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України.

2. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, заборонених до переміщення через державний кордон.

3. Прикордонному контролю підлягають:

– особи, що перетинають державний кордон;

– транспортні засоби, в яких перевозяться через державний кордон особи, вантажі й інше майно;

– вантажі, інше майно як можливі засоби для переховування незаконного переміщення через державний кордон осіб і заборонених до перевозу через держкордон зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів.

4. Прикордонний контроль включає:

– проведення перевірки документів;

– огляд осіб, траспортних засобів, вантажів та іншого майна;

– виконання доручень правоохоронних органів України;

– здійснення контролю за виконанням іноземцями, особами без громадянства умов в’їзду і транзитного проїзду територією України;

– реєстрацію іноземців, осіб без громадянства і їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;

– здійснення контролю автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

5. Прикордонний контроль забезпечується шляхом:

– встановлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон і здійснення контролю за його виконанням;

– застосування спеціальних технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак й інших тварин;

– створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, відповідно до якого не дозволяється в’їзд в Україну або яким тимчасово обмежується право виїзду з України, про недійсні, викрадені та втрачені паспортні документи, а також ведення інших передбачених законом баз даних;

– спостереження за транспортними засобами і у разі потреби їх супроводу;

– здійснення адміністративно-правових, кримінально-процесуальних, а також оперативно-розшукових заходів;

– організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами й організаціями, діяльність яких пов’язана з міжнародним сполученням;

– координації дій котролюючих органів і служб.

У статті 7 виписані обов’язкові умови, виконання яких необхідне для перетину державного кордону іноземцями й особами без громадянства у разі їх в’їзду на територію України:

– наявності у них дійсного паспортного документа, а у передбачених законодавством випадках також інших документів, які дають право на перетин державного кордону;

– відсутності відносно них рішення уповноважених державних органів України про відмову у в’їзді або заборони на в’їзд до України;

– наявності у них в’їзної візи, якщо інше не передбачене законодав-
ством України;

– підтвердження мети запланованого перебування та наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого знаходження і повернення в країну проживання або транзиту до третьої держави або наявності у них можливості отримання достатнього фінансового забезпечення законним способом на території України*.

У 5-й частині статті 8-ї «Прикордонний контроль осіб» дається дозвіл на використання посадовими особами Державної прикордонної служби України під час проведення перевірки паспортно-візових документів технічних засобів контролю для пошуку ознак підробок у документах, що перевіряються, і необхідності здійснення перевірки зібраної інформації за базами даних Державної прикордонної служби України.

Стаття 9 регламентує саму процедуру прикордонного контролю іноземців і осіб без громадянства під час в’їзду до України:

1. Прикордонний контроль іноземців і осіб без громадянства під час в’їзду до України здійснюється за процедурами контролю першої або другої лінії.

2. Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки:

– паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства відміток про постійне проживання і візи, а також біометричних даних;

– на наявність в базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону на в’їзд до України і відомостей про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон;

– відміток про перетин державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства для перевірки виконання іноземцем або особою без громадянства вимог щодо терміну перебування на території України.

3. Процедура проведення контролю другої лінії здійснюється за наслідками аналізу і оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії у випадку, якщо у посадової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в’їзду до України та передбачає:

– встановлення місць відправлення і призначення, мети і умов запланованого перебування з проведенням у разі потреби перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди;

– з’ясування можливості достатнього фінансового забезпечення для перебування в Україні, транзитного проїзду через територію Україну і виїзду за її межі.

Наявність можливості достатнього фінансового забезпечення для перебування в Україні, транзитного проїзду через територію Україну і виїзду за її межі оцінюється службовою особою Державної прикордонної служби України за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення контролю другої лінії може проводитися в окремому приміщенні пункту пропуску через державний кордон.

4. Іноземців і осіб без громадянства, відносно яких проводиться процедура проведення контролю другої лінії, інформують про мету такої перевірки українською і англійською мовами або мовою держави, що межує з Україною в місці знаходження контрольно-пропускного пункту, з поясненням права іноземця і особи без громадянства на звертання з вимогою вказання прізвищ або службових номерів посадових осіб Державної прикордонної служби України, що проводять додаткову перевірку, найменування пункту пропуску через державний кордон і дати перетину державного кордону.

У частині 5 статті 14 законопректу викладені умови відмови у в’їзді до України іноземцям або особам без громадянства:

– коли особі, що має в’їзну візу, заборонений в’їзд до України за рішенням відповідного державного органу України;

– коли паспортний документ або віза підроблені, зіпсовані або не відповідають встановленому зразку або належать іншій особі;

– наявність серйозних підстав вважати паспортний документ або візу отриманими незаконним способом*.

Необхідність ухвалення Закону «Про прикордонний контроль» обумовлено виконанням українською державою зобов’язань щодо адаптації законодавства України до стандартів Євросоюзу та необхідністю визначення чітких правил і умов перетину державного кордону особами, транспортними засобами та вантажами, що перевозяться, імплементацією в наявну практику проведення прикордонного контролю процедур, передбачених Кодексом Шенгенських кордонів (Регламент Ради ЄС № 562/2006)*.

Підводячи підсумок вищевикладеному щодо використання сучасних біометричних технологій Державною прикордонною службою (ДПС) України, необхідно відзначити, що її провідне положення у цьому напрямку серед силових структур нашої держави зумовлене фінансуванням відповідних заходів США і Європейським Союзом, яке проводиться з метою зміцнення безпеки країн Євросоюзу, в першу чергу тих, що межують з Україною. Це підтверджується таким фактом, що у фінансово-економічному обґрунтуванні реалізації Законопроекту України «Про прикордонний контроль» прямо вказано, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України**.

ЄС небезпідставно вважає, що безпека його кордонів залежить від безпеки укра-
їнських кордонів, особливо від безпеки східного кордону. Тому 28–29 квітня 2009 року іноземні представники посольств Данії, Польщі, Франції, Німеччини, Греції, Латвії, Португалії, Румунії, Чехії, Словаччини, США, Японії і експерти міжнародних організацій місії Європейської комісії Еubam, МОМ, УВКБ ООН, ICMPD дістали унікальну можливість вивчити ситуацію на українсько-російському кордоні. Інтерес саме до східного рубежу цілком зрозумілий: левова частка незаконних мігрантів, що намагаються проникнути в нашу країну, а потім і в держави Євросоюзу, виходить з Росії.

Україна проводить масштабні роботи з інженерно-технічного облаштування східного кордону і вимушена оснащувати прикордонників дорогими технічними засобами контролю. Державна прикордонна служба України за прикладом країн ЄС переходить на нові стандарти охорони зовнішніх рубежів. Сучасна інтегрована система охорони кордону включає такі компоненти, як добування попереджувальної інформації, контроль прикордонних районів відразу за декількома рубежами, використання мобільних сил, залучення добровільних помічників з суспільних формувань, аналіз ризиків тощо.

За словами голови Держприкордонслужби М.Литвина, впровадження передових телекомунікаційних технологій є стратегічним курсом облаштування українського кордону і в цілому розвитку служби. Вже зараз більшість патрульних автомобілів оснащені системами GPS, електронними картами, мобільними комп’ютерами, що дозволяє, знаходячись де-небудь в чистому полі, безпосередньо зв’язатися з базами даних адміністрації прикордонної служби і перевірити підозрілих громадян і транспортні засоби з метою встановлення можливості їх перебування у розшуку.

У перспективі складні ділянки кордону будуть прикриті мобільними комплексами, що будуть оснащеними керованими по радіо сенсорами, спеціальними приладами і радіолокаційними станціями. Заплановано, що з часом усі ці компоненти будуть інтегровані в єдину систему, яка автоматично передаватиме інформацію про правопорушників спочатку в низовий підрозділ (відділ прикордонної служби типу райвідділу МВС), а згодом водночас і до центрального апарату в Києві. Новітні технології відкривають значні можливості з посилення контролю за державним кордоном, дозволяючи в автоматичному режимі фіксувати і відстежувати пересування правопорушників, а також коригувати дії прикордонних нарядів під час їх затримання. Превентивні заходи на сході країни щодо непропуску потенційних незаконних мігрантів дозволили стабілізувати ситуацію на західному кордоні України, де з 2004 року спостерігається поступове (щорічно в середньому на 10–15%) зниження активності переправлення нелегальних мігрантів.

Міжнародні експерти звернули увагу на ряд принципових моментів, одним з яких є висновок пр те, що потрібно продовжувати нарощувати використання високотехнологічних систем дистанційного контролю, тому що в ЄС їх в сотні разів більше, ніж в Україні. Фахівці відзначили, що у Держприкордонслужбі є чітка мета провести необхідні заходи з реформування до 2015 року, причому вона послідовно виконує свої плани*.

Що стосується введення нових інформаційних систем Держприкордон-службою України, то з 24 листопада 2008 року вона ввела в дію базу даних «Відомості про іноземців і осіб без громадянства, що перевищили строк реєстрації паспортних документів в Україні». При цьому підрахунок строку перебування іноземців в Україні здійснюється автоматично з 1 липня 2008 року**.

За інформацією ряду українських видань ЗМІ влітку 2009 року розпочалося пілотне тестування сучасної системи біометричного контролю «Інспектор-С» в аеропорту «Бориспіль», яка є складовою частиною Центру управління службою і яка повністю відповідає стандартам Європейського Союзу. В цілому система біометричного контролю в аеропорту «Бориспіль» повинна бути введена в дію до Євро-2012***.

Практично прикордонний контроль на багатьох пунктах пропуску здійснюється на межі або навіть за межою їх проектних можливостей. У літні місяці пропуск 300-340 тисяч чоловік і близько 60 тисяч транспортних засобів за добу для прикордонників нашої країни вже звичайне явище. Введення на всіх прикордонних контрольно-пропускних пунктах (КПП) України систем біометричного контролю повинно значно скоротити тривалість перевірки і оформлення осіб, що перетинають кордон****.

Наші сусіди по СНД теж запроваджують на прикордонних КПП автоматизовані системи прикордонного контролю. За інформацією голови Державного прикордонного комітету Білорусі Ігоря Рачковського з червня 2008 року на всіх прикордонних КПП робота здійснюється тільки з електронними базами даних відносно осіб і транспортних засобів, які проходять за різними контрольними обліками, а також з паспортно-візовими документами нового покоління, що містять біометричні дані їх власників*****.

Крім того, у рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Еней-3» з 2009 року Білорусь розпочне розгортання на своїх кордонах дактилоскопічної системи отримання відбитків пальців у всіх без винятку порушників кордону. База даних системи, яка є аналогом загальноєвропейської автоматизованої системи «Євродак», крім папілярних візерунків пальців, міститиме й оцифроване фото порушників державного кордону. Заплановано, що в майбутньому білоруська система буде приєднана до європейського банку даних «Євродак».

За інформацією офіційного сайту Посольства Республіки Білорусь у Москві наприкінці 2008 року Єврокомісія попередньо вже ухвалила рішення стосовно виділення на фінансування проекту «Еней-3» 725 тисяч євро, і він реалізовуватиметься спільно з УВКБ ООН і міжнародною організацією з імміграції*.

І якщо на білоруських державних кордонах вже практично завершено впровадження автоматизованої системи прикордонного контролю (АСПК) на всіх діючих пунктах пропуску, то в Російській Федерації тільки починається робота з встановлення терміналів з зчитування даних з біометричних паспортів. У 2009 році в Росії на прикордонних контрольно-пропускних пунктах заплановано встановити близько 80 терміналів для зчитування біометричних даних**.

В цілому в РФ до 2012 року повинен бути запроваджений автоматизо-
ваний персоніфікований облік прикордонними органами осіб, що перетинають дер-
жавний кордон***.

У 2009 році республіка Молдова розпочала реалізацію програми з покращення контролю на кордоні, створення технічної комунікаційної інфраструктури і оптимізації менеджменту процесів міграції, що оцінюється в 10 млн. євро. Передбачається, що фінансова підтримка Євросоюзом буде надаватись протягом трьох років****.

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що правоохоронні та силові органи передових країн світу за останні декілька років змогли істотно покращити свою роботу внаслідок запровадження останніх досягнень інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Офіцери МВС Британії особливо відзначають результати впровадження технологій мобільної біометрії.

Згідно опитуванню, проведеному в 2008 році компанією «Computer Weekly», 90% з числа всіх опитаних офіцерів заявили, що засоби оперативної біометричної ідентифікації дозволяють заощаджувати до 30 хвилин при розслідуванні «за гарячими слідами» кожної кримінальної події, а зважаючи на те, що в подібних обставинах важлива кожна секунда, цей показник є дуже високим*.

Подальше оснащення британських поліцейських підрозділів мобільними засобами біометричної ідентифікації здійснюватиметься у рамках програми «Мідас», у рамках якої всі поліцейські підрозділи Британії повинні отримати мобільні засоби ідентифікації за відбитками пальців. У цілому впровадження програми «Мідас» розраховане на період до 2013 року. Проведене тестування програмно-апаратного мобільного комплексу, розробленого в рамках програми «Мідас», показало, що в 80% випадків результати перевірки вилучених з місця події відбитків пальців за загальнонаціональною базою даних надходили до поліцейських патрулів упродовж двох хвилин**.

Підвищення якості роботи спеціальних і правоохоронних служб зафіксоване у Сполучених Штатах Америки. Про це свідчать підсумки рейтингу якості роботи державних служб США у 2008 році, що були опубліковані компанією «Harris Interactive». На думку опитаних американців, усіх державних структур найкраще спрацювали у цьому році спецслужби.

Востаннє подібне дослідження проводилося у 2005 році. За цей час значно – на 18 пунктів (з 61 до 79%) – зросла кількість американців, що позитивно оцінюють роботу спеціальних служб. Набагато краще також почали функціонувати структури, які відповідають за імміграційні процеси (збільшення з 47% до 64%)***.

На закінчення даної теми слід відзначити, що використання біометричних технологій в органах внутрішніх справ на даний час ще не набуло масового характеру, оскільки запровадження цих технологій вимагає значних фінансових коштів. В Україні останнім часом прослідковується тенденція впровадження відеоспостереження у великих містах, що дозволяє покращити контроль за ситуацію на вулицях великих міст без залучення значної кількості міліціонерів. Особливо це актуально в зв’язку з проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.