Документ може мати певну кількість встановлених об'єктів (формули, схеми, таблиці тощо). Кожен такий об'єкт, як правило, має назву. З метою ефективного користування документом доцільно створити окремий список таких назв — список ілюстрацій.
Список ілюстрацій — перелік, елементами якого є назви, розміщені під рисунком, таблицею, формулою або іншими об'єктами документа.
Для автоматичного створення списку ілюстрацій у документі мають бути визначені назви цих об'єктів. Щоб їх створити, активізують команду Вставить название групи Названия вкладки Ссылки.
У вікні, що з'являється на екрані дисплея (рис. 4.59), відкривають перелік подпись (1), обирають потрібну назву (рисунок, таблица, формула), активізують кнопку ОК. Аналогічно створюють назви під іншими об'єктами. Усі створені назви мають стиль Название объекта.
Рис. 4.59. Створення назви об'єкта
Активізуючи кнопку Создать (3), можна створити власну назву об'єктів, натиснувши на кнопку Нумерация (2) — визначити параметри назви об'єкта, яку створюють.
Після визначення потрібних назв установлюють курсор у потрібне місце документа й на вкладці Ссылки у групі Названия активізують команду Список иллюстраций. У вікні, що з'являється на екрані дисплея (рис. 4.60), вибирають вид списку, із переліку Название (2) — тип об'єктів, визначають інші необхідні параметри списку (наявність номерів сторінок, повна назва) й натискають на кнопку ОК.
Рис. 4.60. Визначення параметрів для списку ілюстрацій
Параметр Гиперссылки вместо номеров страниц (1)
дає змогу користуватися списком ілюстрацій, активізуючи потрібну частину документа, в якій вміщена вибрана назва.
Список ілюстрацій можна створити лише з однотипних назв, наприклад Рисунок. Якщо документ має інші типи назв, для кожного створюють окремий список, як показано на рис. 4.61.
Рис. 4.61. Списки ілюстрацій документа з двох типів назв
У документах широко використовують цитування або посилання на інші документи. MS Word 2007 дає змогу створювати переліки цитування або посилання (список літератури) автоматично.
Список літератури — перелік у документі першоджерел, на які вміщено посилання або за якими відбувається цитування.
Відомості про літературне джерело зберігається в окремому файлі, який доступний для всіх документів. Щоб створити список літератури, виконують такі дії:
1) встановлюють курсор укінці слова або речення, після якого необхідно додати посилання;
2) на вкладці Ссылки у групі Ссылки и списки литературы активізують команду Вставить ссылку;
3) обирають існуюче в переліку літературне джерело або активізують команду Добавить новый источник;
4) у вікні Создать источник (рис. 4.62) вносять
необхідну інформацію та натискають на кнопку ОК;
Рис. 4.62. Створення нового пункту літературного джерела
5) у документі додають посилання на першоджерело. Якщо натиснути на кнопку Параметры ссылки, що розташована праворуч від посилання, з'являється меню команд, зображене на рис. 4.63, за допомогою яких можна внести зміни до введеної інформації;
6) після створення кількох посилань на літературні джерела створюють список літератури. Для цього встановлюють курсор у потрібному місці документа й на вкладці Ссылки у групі Ссылки и списки литературы активізують команду Список литературы;
Рис. 4.63. Зміна параметрів посилання
7) у будь-якому місці документа додають посилання на першоджерело за командою Вставить ссылку (рис. 4.64).
Рис. 4.64. Список літератури в документі
Існує можливість змінити зміст списку літератури в головному (доступному для всіх документів на комп'ютері) або поточному списку. Для цього на вкладці Ссылки у групі Ссылки и списки литературы активізують команду Управление источниками. На екрані дисплея з'являється вікно, зображене на рис. 4.65.
За допомогою кнопок Копировать, Удалить, Изменить, Создать проводять роботу з наявними списками. Тут можна виконати сортування та пошук елементів списку літератури.