СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ЧЕРКАСИ
Цей Статут, відповідно до Конституції України та законів України, закріплює систему, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Черкаси.
Місцеве самоврядування в Черкасах – це визнане й гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Ми, депутати Черкаської міської ради V скликання, діючи від імені та в інтересах територіальної громади, враховуючи історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості місцевого самоврядування, ухвалюємо цей Статут для процвітання міста Черкаси, для блага його жителів, в ім’я прийдешніх поколінь.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Як місто, Черкаси виникли наприкінці XIII століття, а перша писемна згадка про нього міститься в Густинському літопису і датується 1305 роком.
Із XIV століття в історії Черкас настав якісно новий період, пов’язаний з їх перебуванням під владою Великого Князівства Литовського. У складі автономного на той час Київського удільного князівства Черкаси, завдяки вигідному розташуванню, набули статусу укріпленого пункту в системі захисту південних рубежів Литовської держави. Паралельно тривав процес формування козацтва – своєрідної спільноти вільних людей, які займалися у степах полюванням та рибальством і обороняли край від набігів іноземних поневолювачів. Особливої слави черкаські козаки набули в період, коли старостою черкаським і канівським (1514 – 1535 рр.) був призначений Остафій Дашкевич.
Відіграючи роль плацдарму в заселенні волелюбним людом пониззя Дніпра, Черкаси продовжували розвиватись як місто. Крім землеробства, черкасці займалися уходництвом. Значного розвитку тут набули стельмаство, ковальство, бондарство, торгівля. Уходи черкаських міщан і бояр поширювалися на величезні території вниз по Дніпру, охоплювали басейни Ворскли, Тясмину, Інгулу, Самари. Відтак місто відігравало помітну роль на дніпровському торговельному шляху, виконуючи роль митниці. Наприкінці ХVІ і на початку ХVІІ століття Черкаси пережили ряд козацьких повстань. 1625 року тут був створений Черкаський козацький полк, який відіграв ключову роль у Визвольній війні 1648 - 1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького. У середині сімнадцятого століття місто опинилося в центрі народного повстання під назвою Коліївщина.10 листопада 1791 року вільне місто Черкаси отримало від польського короля Станіслава Августа грамоту на магдебурзьке право. У нього з’явився свій герб. Коли 1795 року «польська» Правобережна Україна з’єдналася з «російською» Лівобережною Україною Черкаси стали повітовим центром Вознесенського намісництва. За два роки місто в такому самому статусі увійшло до складу Київської губернії.
У роки української революції 1917 – 1920 років Черкаси перебували під владою Центральної Ради, Директорії, місцевого ревкому. 1919 року в місті утвердилася радянська влада. Черкаси стали центром однойменної округи (з 1927 року – Шевченківської), куди увійшли Черкаський, Золотоніський, Корсунський райони. Після ліквідації на початку тридцятих років Шевченківської округи місто залишилося центром Черкаського району Київської області.
Бурхливий розвиток і розквіт Черкас розпочався після того, як вони 1954 року набули статусу обласного центру. Чисельність жителів міста збільшилося до 300 тисяч. 1973 року воно було поділено на два райони – Соснівський і Придніпровський.
Якісні зміни у всіх сферах життя Черкас відбулися у роки незалежності. Утвердилися нові форми господарювання, засновані на економічному інтересі та діловій ініціативі. Помітних зрушень досягнуто в духовній сфері, патріотичному вихованні, збереженні національних традицій.
Реальністю став розвиток місцевого самоврядування. Черкаси перетворилися в одне з найбільш упорядкованих і привабливих міст України. Його економічну міць становили хімічна, машинобудівна, приладобудівна, переробна та харчова промисловість.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Черкаси – місто на Дніпрі, адміністративний, економічний та культурний центр Черкаської області у складі України.
Стаття 2. Територію, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста.
Межа міста – це умовна замкнена лінія на поверхні суходолу, що відокремлює територію міста від інших територій. Будь-які зміни міської межі, здійснені відповідно до законодавства, відображаються в Генеральному плані міста.
Стаття 3. Розпорядження землею в межах адміністративних кордонів міста здійснюють органи місцевого самоврядування при дотриманні прав власників та всіх законних користувачів земельних ділянок.
Рішення про визначення категорій земель міської забудови, сільськогосподарського призначення, рекреаційної зони тощо (або про зміну цільового призначення) приймаються міською радою.
Стаття 4. Міська територія умовно поділяється на мікрорайони. Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради за поданням міського голови з урахуванням пропозицій жителів міста. На території кожного мікрорайону з дозволу міської ради можуть діяти відповідні органи самоорганізації населення.
Стаття 5. Органи місцевого самоврядування міста можуть вступати в договірні стосунки з органами влади, територіальними громадами інших країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.
Стаття 6. Територіальній громаді належать водні ресурси, у тому числі підземні водоносні горизонти, корисні копалини, пісок, рослинний та тваринний світ, а також інші види природних ресурсів, які перебувають у межах міста. Територіальна громада зобов’язується зберігати, захищати, раціонально використовувати, примножувати природні ресурси.
Стаття 7. Територіальна громада Черкас має свою символіку – Герб, Прапор, Гімн. Положення і порядок їх використання затверджуються рішеннями міської ради.
Стаття 8. Пам'ятними датами територіальної громади міста Черкаси є:
· державні свята України;
· День міста Черкаси – перша неділя червня;
· звільнення м. Черкаси від німецько-фашистських загарбників − 14 грудня.
Стаття 9. Відзнаки та почесні звання територіальної громади міста Черкаси:
· За видатні особисті заслуги перед містом Черкаси у розвитку місцевого самоврядування, економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність представники територіальної громади міста Черкаси можуть бути нагороджені пам’ятним знаком "За заслуги перед містом Черкаси", порядок вручення якого встановлюється Положенням, що затверджує Черкаська міська рада.
· За видатні заслуги у сприянні реалізації в місті соціальної та економічної політики держави, розвитку місцевого самоврядування, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за трудові досягнення, особистий внесок у реалізацію програми соціального та економічного розвитку міста, активну участь молодого покоління, благодійну, гуманістичну, громадську діяльність, мужність і відвагу, проявлені при захисті конституційних прав і свобод громадян представник територіальної громади міста може бути занесений до Галереї Слави м. Черкаси.
Черкаська міська рада може запроваджувати інші почесні звання і заохочувальні відзнаки.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВА ОСНОВА СТАТУТУ
Стаття 10. Правовою основою Статуту єКонституція України, Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про органи самоорганізації населення", "Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону" та інші нормативно-правові акти України.
Стаття 11. Статут територіальної громади визначає принципи, норми та правила здійснення місцевого самоврядування, взаємовідносини територіальної громади з державою, іншими суб’єктами права.
Стаття 12. Статут територіальної громади міста Черкаси приймається міською радою більшістю депутатів від загального складу ради.
Стаття 13. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.
Стаття 14. Черкаська міська рада відстоює інтереси територіальної громади, передбачені Конституцією та законами України. Міська рада може звернутися до суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують самостійність територіальної громади, гарантовану Конституцією України, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 15. Тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких міститься тлумачення цього Статуту, є обов’язковими для застосування та виконання в межах міста.
Стаття 16. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться групою депутатів ради (підписані щонайменше десятьма особами), міським головою або групою жителів міста в порядку місцевої ініціативи (підписані не менш як 10 відсотків жителів міста).
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА МІСТА
Стаття 17. До територіальної громади Черкас входять громадяни України, які постійно проживають у цьому місті.
Стаття 18. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування мають члени територіальної громади, які досягли 18-річного віку та є дієздатними.
Стаття 19. Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано в таких формах:
- місцевий референдум (Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми");
- вибори депутатів міської ради та міського голови, депутатів Черкаської обласної ради (Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів");
- створення органів самоорганізації населення (Закон України "Про органи самоорганізації населення");
─ збори громадян за місцем проживання;
- колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування (Закон України "Про звернення громадян");
- громадські слухання;
- інші місцеві ініціативи, які вносяться на розгляд міської ради;
- участь у роботі органів місцевого самоврядування, у тому числі на виборних посадах місцевого самоврядування (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні");
- інші форми, не заборонені законом.
Стаття 20. Вищими формами безпосереднього здійснення міською територіальною громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.
