Поняття позовної заяви
Форма та зміст позовної заяви
Порядок подання позовної заяви
Об’єднання позовних вимог та позовних заяв
Зустрічний позов
Забезпечення позову
Позов – це спрямована через суд вимога позивача до відповідача про захист порушеного права чи законного інтересу, що здійснюється у визначеній законом процесуальній формі
Позов завжди має 2 сторони:
ü Матеріально-правову сторону, яка дозволяє визначити характер спірних правовідносин і право на задоволення позовних вимог;
ü Процесуально-правову – дозволяє визначити вимогу, яка стосується господарського судую.
Позов це не саме порушене право, а можливість отримання захисту порушеного права чи інтересу у визначеній законом процесуальній формі (ст 76 ЦК)
Право на позов виникає з моменту коли особа могла чи повинна була дізнатися про порушення свого права чи інтересу
Елементи позову – це його структурні елементи, які визначають його зміст теорія господарського процесуального права.
Теорія визначає 2 елементи позову:
ü Предмет позову – це певна вимога;
ü Підстави позову – це обставини, які позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту прав чи законних інтересів (п. 3.12 ППВСУ №18).
Визначення елементів позову має не тільки теоретичне а й практичне значення:
ü Воно не припускає можливості подання тотожних позовів між тими сторонами про той же предмет і з тих самих підстав;
ü Зміна предмета позову означає зміну вимоги позивача до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасно зміна і предмета, і підстав не допускається такому разі господарський суд відмовляє в позові і постановляє відповідні рішення, але позивач може звернутися з позовом в загальному порядку.
ü Не вважається зміною підстав позову доповнення його додатковими обставинами. Те саме стосується і посилання на іншу норму права;
ü Реалізація права на змін предмета та підстав обмежена апеляційною та касаційною інстанцією;
ü Визначення предмету позову має відбуватися з дотриманням норм матеріального права. Перс за все слід звертати увагу на ст 16 ЦК і 20 ГК.
Класифікація позовів має доктринальний характер. Класифікацію проводять за процесуальним критерієм
Види позовів:
ü Позови про визнання:
А) Позитивні позови про визнання спрямовані на підтвердження суду існування правовідносин.
Б) Негативні позови про визнання – спрямовуються на підтвердження відсутності правовідносин, тобто встановлення відсутності прав і обов’язків:
ü Позови про присудження – вони містять вимогу позивача зобов’язати відповідача скоїти певну дію або відмовитись від скоєння певної дії;
ü Позови про - предмет яких характеризують такі способи захисту як зміна чи припинення спірних правовідносин.
Поняття позов і позовна заява розмежовуються:
I. Позовна заява може містити кілька позовів(позовна заява письмова форма позову).
II. Позов може змінюватись.
Позовна заява – це процесуальний документ за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Способи написання позовної заяви:
I. За допомогою друкарської техніки на паперовому носії.
II. За допомогою комп’ютерної техніки.
III. Не забороняється використовувати.
Вимоги до заяви:
I. Заява повинна відповідати вимогам статті 54 ГПК.
II. Щодо викладення тих положень, які потрібно викладати у позовної заяві.
III. Щодо підписання позовної заяви.
IV. Перелік які наведені в ста 54 ГПК не вичерпний.
V. Дотримуватись правил визначення ціни позову.
Ціна позову має значення:
ü Для розмір судового збору;
ü Ціна позову визначається позивачем самостійно (відповідно до ст 54 ГПК наводиться в тексті позовної заяви);
ü Правила визначення ціни позову наведені в ст 55 ГПК;
ü До ціни позову включається суми неустойки;
ü Якщо позивач зазначив ціну не правильно, то ціну визначає суд, який зобов’язується перевіряти обґрунтованість і правильність ціни позову.
Порядок подання позовної заяви:
ü Позовна заява подається до господарського суду у відповідності до правил підвідомчості підсудності;
ü З поданням позовної заяви пов’язується обов’язок позивача і прокурора;
ü Надіслати копії позовної заяви відповідно до ст 56 ГПК;
ü З поданням позовної заяви пов’язаний обов’язок додати певні документи (ст 57 ГПК);
ü Надсилання поштою або безпосереднє подання до суду;
ü З поданням позовної заяви і винесенням ухвали про порушення справи пов’язане право відповідача надати відзив на позовну заяву. Відзив – це процесуальний документ в якому відповідач викладає свої заперечення проти позову.
Основні правила подання відзиву:
ü Реалізація права пов’язана з моментом отримання відповідачем ухвали про порушення справи;
ü Відзив надсилається до господарського суду в оригіналі та з документами, які підтверджують заперечення проти позову. Відзив повинен відповідати вимогам ст 59 ГПК;
ü Копія відзиву надсилається позивачу, іншим відповідачам і прокурору;
ü Оскільки ст 23 ГПК передбачена подання позову до кількох відповідачів то в цьому разі відзив може бути поданий спільно з усіма відповідачами або кожним окремо;
ü Незважаючи на дизпозитивнсть норми ст 59, господарський суд може зобов’язати відповідача подати відзив і встановити строк для цього.
Об’єднання позовних вимог
Ч.1 ст 58 передбачено можливість об’єднання позовних вимог (йде про обьєдгання предмету позову)
Основні правила:
ü Об’єднання можливе тільки для вимог, які пов’язані підставою виникнення і поданими доказами;
ü Право на об’єднання належить позивачу, 3 особам з самостійними вимогами і відповідачу який подає зустрічний позов;
ü Об’єднати можна не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів;
ü Всі вимоги повинні бути підвідомчі господарському суду;
ü Об’єднати можна як під час подання позовної заяви так і в процесі вирішення справи.
Порушення правил об’єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви
Відповідно до ч.2 ст 58 ГПК можливо об’єднати позовні заяви:
1. Об’єднання можливе за умов:
ü Однорідності позовних вимог (однакового способу захисту, а також однакові чи однорідні підстави виникнення);
ü Об’єднання можливе тільки щодо тих позовів, які зазначені в тіж самі строки.
