Сутність стратегії і фактори, що її визначають

 

 

Керівники, провідні менеджери підприємств розробляють стратегії для визначення найкращих напрямів розвитку своєї організації і прийняття обгрунтованих рішень.

Поняття стратегія походить від грецького strategia – мистецтво або наука бути полководієм. Невід'ємним елементом світогляду людей поняття стратегія вже стало 23 століття тому. В число управлінських термінів поняття «стратегія» увійшло до 50-го роки, коли виникла проблема реакції на несподівані зміни в зовнішньому середовищі

Існує безліч підходів до визначення терміну “стратегія” (таблиця 2.1.).

Відомий фахівець із менеджменту І. Ансофф так визначив даний термін: «Стратегія – це набір правил для ухвалення рішень, якими фірма керується в своїй діяльності»:

1. Правила, що використовується при оцінці результатів діяльності фірми в теперішньому часі і в перспективі.

 

Таблиця 2.1- Відомі визначення терміну «стратегія»

Визначення	Автор(и)
Стратегія — це перелік правил для прийняття рішень, якими організація користується у своїй діяльності.	Ансофф І.
Стратегія — це наука про ведення війни, мистецтво ве­дення війни.	Ожегов С. 1.
Стратегія — це зобов'язання діяти певним чином: та­ким, а не іншим.	Остер Ш.М.
Стратегія — це визначення основних довгострокових цілей і задач підприємства, прийняття курсу дій і розподіл ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей.	Чандлер А. Д.
Стратегія — це загальний, усебічний план досягнення цілей.	Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф.
Стратегія — це план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення поставлених цілей. Стратегія — це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і поширення ресурсів компанії.	Томпсон А. А., Стрікленд А. Дж.
Стратегія — це план дій у конкретній ситуації, що залежить від вчинків опонента.	Дж. фон Нейман, Моргенштерн О.
Стратегія — це конкретизована в конкретних показниках позиція, яку займає підприємство в середовищі; це своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба визначити шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірмою факторів, а також проведення необхідних змін елементів внутрішнього середовища і їхніх комбінацій. Стратегія — це планування всіх найважливіших дій (підприємницьких, конкурентних, функціональних), які необхідно реалізувати для забезпечення тривалого успіху організації.	Шершньова 3.Є., Оборська С. В.

 

Продовження таблиці 2.1.

 

Стратегія — це комплекс прийнятих менеджером рішень стосовно розміщення ресурсів підприємства і досягнення довгострокових конкурентних переваг на цільових ринках.	Дойль П.
Стратегія — це обережне дослідження плану дій, що дасть можливість збільшити конкурентну перевагу в бізнесі і примножити її.	Хендерсон Б. Д.
1. Стратегія — це план. 2. Стратегія — це принцип поведінки. 3. Стратегія — це позиція (місце певних товарів на конкретних ринках). 4. Стратегія — це перспектива, тобто основний спосіб дії організації. 5. Стратегія — це спритний прийом, особливий «маневр» з метою, наприклад, перехитрити суперника або конкурента.	Мінцберг Г.

 

2. Правила, за якими здійснюються відносини фірми із зовнішнім середовищем.

3. Правила, за якими встановлюються відносини і процедури усередині фірми.

4. Правила, за допомогою яких фірма здійснює свою поточну діяльність.

Згідно з теорією класика стратегічного планування А. Д. Чандлера, стратегія — це «визначення основних довгострокових цілей і задач підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей». У даному визначенні простежується тлумачення стратегії як певного методу розподілу ресурсівміж поточними й майбутніми видами діяльності підприємства, спрямованого на досягнення цілей. Даному тлумаченню подібне й визначення, приведене Месконом М., Альбертом М., Хедоурі Ф.: «Стратегія — це загальний, усебічний план досягнення цілей».

Генрі Мінцберг визначає поняття стратегії через комбінацію 5-ти «П»:

1. Стратегія – план дій, шлях з теперішнього часу в майбутнє;

2. Стратегія – прикриття, тобто прихований прийом, дії, націлені на те, щоб перехитрити своїх супротивників;

3. Стратегія – порядок дій, тобто план може бути нереалізовуваним, але порядок дій повинен бути забезпечений у будь-якому випадку;

4. Стратегія – позиція в навколишньому середовищі, тобто зв'язок із своїм оточенням;

5. Стратегія – перспектива, тобто бачення того стану, до якого треба прагнути.

В менеджменті під стратегією розуміється загальна концепція того, як досягаються головні цілі організації, розв'язуються проблеми, які стоять перед нею і розподіляються необхідні для цього ресурси.

Існують дві основні концепції стратегії: філософська і організаційно-управлінська.

Стратегія як філософія підприємства – це позиція, спосіб мислення, яке орієнтує підприємство на постійний розвиток.

Організаційно-управлінська концепція припускає, що стратегія – розрахована на перспективу система заходів, яка забезпечує досягнення місії і цілей підприємства.

Отже, аналізуючи існуючі визначення терміну «стратегія», варто зазначити, що нині немає загальноприйнятого і погодженого визначення. Однак таке різноманіття трактувань необхідно розглядати для забезпечення всеосяжного і всебічного розуміння стратегії.

Виживання будь-якої організації в складних умовах залежить від вміння вчасно реагувати на зовнішні зміни, вимоги ринку, зростаючу конкуренцію. Не зовсім правильна й гнучка, а також не вчасно скоректована стратегія не може бути гарантом успішної діяльності підприємства в нинішніх ринкових умовах. Отже, згідно з твердженням А. А. Томпсона та А. Дж. Стрікленда, «... стратегія компанії складається із запланованих дій (намічена стратегія) і необхідних виправлень у разі непередбачених обставин (незаплановані стратегічні рішення). Іншими словами, стратегія складається з продуманих цілеспрямованих дій і реакції на непередбачений розвиток подій, що показано нарис. 2.1.

Стратегія складається з наступних елементів:

· Система цілей підприємства.

· Пріоритети (провідні правила) розподілу ресурсів між окремими підрозділами.

· Правила здійснення управлінської діяльності (наприклад, оцінки роботи організації, регламентації внутрішніх відносин та ін.).

Відмітні особливості стратегії:

· комплексний характер;

· практична спрямованість;

· орієнтація на використання переваг фірми.

До факторів, що визначають стратегію відносяться :

1. Місія підприємства. Із зміною місії повинна змінюватися і обновлятися також і стратегія.

2. Конкурентні переваги, якими володіє підприємствопорівняно з конкурентами (висока якість товару, зручне географічне положення тощо). Конкурентні переваги будь-якого типу забезпечують більш високу ефективність використовування ресурсів. Під натиском конкурентів конкурентні переваги підприємства зникають. Постійно існує потреба пошуку нових конкурентних переваг.

2. Характер продукції, яка випускається(реалізується ), особливості її збуту, післяпродажного обслуговування, ринки та їх межі. Наприклад, стратегія виробництва молока не може бути такою ж, як і персональних комп'ютерів, хоча б вже тому, що перша орієнтована на порівняно невеликий регіон, а друга – на весь світ.

Високий ступінь змінності середовища

 

Рисунок 2.1 - Склад стратегії підприємства.

3. Організаційні фактори: гнучкість внутрішньої структури фірми, системи управління тощо.

4. Економічний потенціал підприємства (матеріальні, фінансові, інформаційні, кадрові ресурси). Чим більше потенціал підприємства, тим більш масштабніше можуть бути підприємницькі проекти, які реалізуються відповідно до стратегії.

5. Творчий потенціал персоналу (націленість на удосконалення діяльності підприємства). Досвідчений персонал може здійснювати більш новаторську і сміливу стратегію, яка інтегрує в себе останні досягнення науки і практики.

Стратегія підприємства повинна відповідати наступним вимогам:

· містити ясні цілі, досягнення яких є вирішальним для загальної справи;

· концентрувати головні зусилля в потрібний час в потрібному місці;

· передбачати таку гнучкість поведінки, щоб використовувати мінімум ресурсів для досягнення максимального результату;

· забезпечувати скоординоване керівництво;

· припускати коректний порядок дій.

Потенційно ефективна стратегія повинна відповідати наступним критеріям:

- Ментальна правильність стратегії. Припускає знання і розуміння абсолютних полюсів ефективної стратегії: гранична раціональність і абсолютна ірраціональність.

- Ситуаційність. Ефективна стратегія завжди інтегрує характерні особливості саме даної конкретної ситуації в ключові чинники майбутнього успіху підприємства.

- Унікальність стратегії. Для досягнення майбутнього бізнесу-успіху в стратегію повинні бути закладені деякі сильні змістовні моменти, які роблять її відмінною від стратегій конкурентів.Усвідомлений підхід до стратегічної унікальності означає цільовий пошук можливостей свого майбутнього бізнесу-успіху там, де його ще не побачили конкуренти.

- Майбутня невизначеність як стратегічна можливість. Ефективна стратегія повинна бути здатна перетворювати зміни зовнішнього оточення підприємства в її стратегічні конкурентні переваги.

- Гнучка адекватність. Для того, щоб реалізовувати нові можливості, які несуть в собі зміни зовнішнього середовища підприємства, його власні стратегічні зміни повинні бути адекватними зовнішнім змінам.

Всі наведені критерії не є альтернативними, а, навпаки, взаємодоповнюючими і взаємопідсилюваючими.