Виходячи із положення Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», які визначають призначення та функціональне навантаження інституту прокуратури в системі органів державної влади, метою прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення слід вважати забезпечення правовими засобами прокурорського нагляду верховенства закону, єдності й зміцнення законності при реалізації конституційного права громадян на звернення; сумлінне та своєчасне виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, їхніми посадовими особами, в компетенцію яких в силу закону входить робота зі зверненнями громадян, своїх повноважень.
У теорії та на практиці, завдання прийнято розрізняти за рівнем, змістом, способом їх вирішення, компетенцією органів прокуратури. Зокрема, завдання прокурорського нагляду можуть бути поділені на три види: загальні, спеціальні й окремі.
У загальному вигляді завдання прокурорського нагляду сформульовані у ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» і визначено як діяльність органів прокуратури, що спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку та має своїм завданням захист від неправомірних посягань; 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією України, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.
До спеціальних завдань прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення належать:
- забезпечення цілеспрямованого та дієвого нагляду за точним і однаковим застосуванням органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами вимог законодавства про звернення;
- виявлення порушень конституційних прав громадян на звернення органами державної влади й органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами;
- виявлення виданих органами державної влади й органами місцевого самоврядування правових актів, що суперечать законодавству України про звернення. Найчастіше саме видання органами державної влади і самоврядування таких актів зачіпає права та законні інтереси не тільки окремих громадян, а й великих груп населення;
застосування всіх можливих заходів до поновлення порушених прав громадян, усунення порушень закону, їх причин та умов, що їм сприяють;
- притягнення до відповідальності керівників органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які порушують права та законні інтереси громадян.
вжиття заходів, що забезпечують відшкодування заподіяної шкоди особами, чиє конституційне право на звернення було порушене;
забезпечення нагляду за законністю в діяльності органів державної влади та самоврядування, що здійснюють контроль за додержанням законодавства про звернення громадян на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності;
- забезпечення постійної взаємодії прокурорів з контролюючими органами, громадськими й правозахисними організаціями в сфері реалізації права громадян на звернення;
профілактика порушень законодавства про звернення громадян та запобігання їм.
Загальні і спеціальні завдання прокурорського нагляду вирішуються через застосування прокурором правових засобів нагляду. Готуючись до кожної окремої перевірки, а також під час неї прокурор визначає окремі (конкретні) завдання і вирішує їх. Окремі завдання прокурорського нагляду значно різноманітні та численніші, ніж загальні та спеціальні. Перерахувати всі окремі завдання прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення складно, оскільки вони не є постійними і виникають при здійсненні конкретних дій прокуратури. Водночас, слід враховувати, що окремі (конкретні) завдання у будь-якому разі допомагають прокуророві вирішувати загальні та спеціальні завдання прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
З методичної точки зору в предметі прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення доцільно виділити два відносно самостійні структурні елементи:
- додержання і застосування цілого комплексу нормативно-правових актів, які регулюють роботу зі зверненнями.
При цьому слід зазначити, що сюди входять як Конституція України, Закон України «Про звернення», рішення Конституційного Суду України, укази Президента України, так і різноманітні підзаконні акти окремих органів державної влади, які стосуються роботи зі зверненнями. Така позиція не поділяється окремими науковцями та практиками, які вважають, що прокуратура здійснює нагляд виключно за додержанням і застосуванням законів. Проте слід враховувати, що кожен підзаконний нормативно-правовий акт завжди видається на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. Із цього випливає, що перевірка виконання кожного підзаконного нормативного акта нерозривно пов’язана із перевіркою дотримання норм відповідного закону. Такий висновок неодноразово підтверджується практикою прокурорського нагляду, яка свідчить про те, що в ході прокурорських перевірок підзаконні нормативно-правові акти постійно перебувають в полі зору прокурора.
- відповідність Конституції України та законам України (зокрема Закону України «Про звернення») правових актів, що видаються: органами державної влади та місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями; посадовими особами перерахованих юридичних осіб.
Згадану вище двохелементну структуру предмета прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення, практичним працівникам слід враховувати при проведенні перевірок. Умовно кажучи, предметом прокурорської перевірки можуть бути два загальні питання: а) чи дотримується у своїй діяльності відповідний суб’єкт правовідносин із розгляду звернень громадян норм законодавства? б) чи відповідають нормам Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» правові акти відповідного суб’єкта?
