Звіт про виконання
Лабораторної роботи №3
" Оцінка метеорологічних умов на робочих місцях "
з курсу: "Основи охорони праці"
Рівне – 2013
Мета роботи: експериментальне визначення параметрів мікроклімату на робочому місці.
Задачі роботи: ознайомлення з будовою та принципом дії вимірювальної апаратури; проведення вимірювання параметрів мікроклімату; співставлення отриманих даних з нормативними значеннями.
Знання набутті при виконані роботи: параметри, що характеризують мікроклімат, їх оптимальні і допустимі значення.
Практичні навики: уміння користуватись приладами для визначення параметрів мікроклімату.
Короткі теоретичні положення
У поняття «мікроклімат» чи метеорологічні умови виробничих приміщень входять ті фізичні фактори виробничого середовища, то впливають на тепловий стан організму людини, а саме: температура, вологість,швидкість руху повітря, його барометричний тиск.
Ефект впливу метеоумов на людину визначається сполученням зазначених параметрів повітря, однак можна охарактеризувати роль кожного параметра окремо.
Людина є постійним генератором тепла, причому тепло, що утворюється в організмі, повинне передаватися в навколишнє середовище. Якщо ця передача недостатньо ефективна, організм людини перегрівається, а при занадто інтенсивній передачі - переохолоджується. Передача тепла від людини в навколишнє середовище відбувається шляхом:
1) радіації (випромінювання);
2) конвекції;
3) виділення і випари поту.
При умовах, близьких до нормальних, терморегуляція в організмі людини (підтримування постійної температури тіла) здійснюється шляхом радіації і конвекції, при високій температурі повітря і виконанні важкої фізичної праці наш організм включає в дію третій шлях терморегуляції - потовиділення. На випаровування поту витрачається багато тепла, яке виділяється з організму, що призводить до охолодження останнього.
Повітря може містити визначену кількість водяної пари. Насиченість повітря вологою можна характеризувати абсолютною вологістю, тобто фактичним вмістом вологи в 1м3 повітря. Шляхом насичення повітря парами води його абсолютну вологість можна підвищувати, але тільки до визначеної межі - до максимальної абсолютної вологості, значення якої залежить від температури: чим вона вище, тим більше вологи може містити в собі повітря.
Відношення абсолютної вологості до максимально можливої для даної температури, виражене у відсотках, називають відносною вологістю. Вона виражає ступінь насичення повітря вологою.
Відносна вологість повітря, з одного боку, впливає на інтенсивність випаровування поту (чим менше вологість, тим інтенсивніше випаровування), а з іншого боку - на стан слизових оболонок рота і дихальних шляхів (при занадто низькій вологості вони пересихають).
Швидкість руху повітря також впливає на інтенсивність конвекції і випаровування поту.
Метеорологічні параметри повітряного середовища, що забезпечують нормальний режим терморегуляції, називаються оптимальними. ДСН 3.3.6.042-99,САННіП №4086-86, ССБП 12.1.005-88, ДЕСТ 12.1.005 - 88 установлює значення параметрів метеоумов повітряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень для оптимальних і допустимих умов (табл.1 і 2).
Таблиця 1. Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень.
Таблиця 2. Допустимі норми температури,відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень.