Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.

Таке розслідування проводиться спеціальним наказом призначеною комісією на чолі з представниками органів державного нагляду.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, може проводитися комісією, призначеною рішенням Кабміну.

У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:

- Територіальні органи державного нагляду;

- Органи прокуратури;

- Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування;

- Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію;

- Вищий за рангом профспілковий орган.

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.

До акту спец розслідування додаються такі матеріали:

- копія наказу про організацію комісії з спецрозслідування;

- протокол огляду місця події, плани, схеми, фотознімки; протоколи опитування причетних до нещасного випадку;

- копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого, а також копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видавалися та витяги з порушених нормативно-правових актів;

- медичний висновок про причину смерті та характер травм, а також довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком.

У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.

Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.

Про порушення кримінальної справи інформацію надають органи прокуратури.

 

47. Чому говорять, що пожежу легше попередити я ніж гасити?

Усім відома істина, що пожежу легше попередити, ніж потім її гасити є актуальною постійно, тому що забезпечення пожежної безпеки с складовою частішою виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Якщо пожежна безпека не забезпечується на необхідному рівні, то крім підвищення імовірності виникнення пожежі, не викликає відповідні дії з боку органів державного пожежного нагляду, які можуть досить негативно вплинути, зокрема, на ведення бізнесу. До таких дій можна віднести відмову у видачі дозволу на початок роботи або оренду приміщені., штрафні санкції, призупинення експлуатації приміщень, споруд, устаткування, об'єктів тощо. Тому необхідно знати хоча б основні вимоги, організаційні та інженерно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на своїх об'єктах, зокрема ті. від яких безпосередньо залежить безпека людей, власності та видача дозволу

 

48. Коли, ким і де проводиться позаплановий інструктаж з ТБ.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у таких випадках:

- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;

- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;

- при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.