Первинні засоби пожежогасіння їх використання

Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожежі, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.

Використовують такі види первинні засоби пожежогасіння:пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняні тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо);вогнегасники.

Первинні засоби пожежогасіння можуть розміщуватися на пожежних щитах (стендах), які встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу до 5000 м2. Ящики для піску повинні бути укомплектовані совковою лопатою. Бочки з водою встановлюють у разі відсутності протипожежного водопроводу. Пожежний інвентар має бути пофарбований в червоний кольор. Успіх швидкої локалізації пожежі на її початку залежить від вогнегасних засобів, вміння користуватися ними.

Основними вогнегасними речовинами та сполуками, що застосовуються для гасіння пожеж й окремих вогнищ, є вода, водяна пара, хімічна піна, повітряно-механічна піна, водні розчини солей, інертні й негорючі гази, галоїдно-вуглеводневі сполуки, сухі негорючі порошки та пісок. Вода застосовується у вигляді компактних і розширених струменів і як пара. Вогнегасний ефект компактних струменів води полягає у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів. Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним паром - тверді, волокнисті, сипучі речовини.

Запобігання ураження статичною та атмосферною електрикою.

Для запобігання утворенню і захисту від статичного струму необхідно використовувати нейтралізатори і зволожувач, а підлоги повинні мати антистатичне покриття. Пристрої візуального відображення генерують декілька типів випромінювання, в тому числі рентгенівське, радіочастотне, видиме і ультрафіолетове. Однак рівні цих випромінювань досить низькі і не перевищують діючих норм. У машинних залах ЕОМ і приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати рівень аероіонізації. Засоби захисту діляться на засоби колективного і індивідуального захисту. Засоби колективного захисту, в свою чергу, діляться на заземляючі засоби, нейтралізатори, що зволожують пристрої, антиелектростатичні речовини, що екранізують пристрої. Ззахист від шкідливого впливу електричного струму забезпечується використанням захисного занулення, відключення та заземлення.

Атмосферна електрика — сукупність електричних явищ в земній атмосфері (електричне поле, іонізація і провідність атмосфери, електричні струми в повітрі, електричні заряди в хмарах, грози, полярні сяйва, вогні Ельма тощо).Атмосфері властива електропровідність, що зумовлюється наявністю в ній позитивних та негативних зарядів — іонів. Іонізаторами атмосфери виступають космічні промені, радіоактивне випромінювання земних порід, ультрафіолетове та інше випромінювання Сонця, блискавки тощо. Електропровідність атмосфери змінюється з висотою і в часі: вона максимальна влітку, мінімальна взимку; протягом доби — найбільша вранці, найменша — близько півдня. Напруженість електричного поля при ясній погоді в середньому дорівнює 130 в/м і зменшується з висотою. Відмічається певний зв'язок між напруженістю поля і низкою метеорологічних явищ, тому спостереження над атмосферною електрикою мають значення для прогнозів погоди. Спостереження за полярними сяйвами дають цінні відомості про будову високих шарів атмосфери. Результати досліджень атмосферною електрикою використовуються при розвідках радіоактивних руд.