Дія електроструму на організм людини та електротравматизм

Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної луги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм".

Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електрична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями.

Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом

Аналіз небезпеки електричних установок зводиться до визначення струму, що протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електричних установок, які опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або внаслідок опинення під “кроковою” напругою, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.

Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазні та трифазні, які найбільше поширені.

За режимом нейтралі трансформатора або генератора мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю.

Схеми ввімкнення людини в електричну мережу можуть бути різні, але найчастіше трапляються такі:

1. Двофазне ввімкнення людини в електричну мережу.

2. Однофазне з ізольованою нейтраллю.

3. Однофазне з глухозаземленою нейтраллю.

4. Дотик до заземлених неструмоведучих частин, які опинилися під напругою.

Випадки ураження людини електричним струмом можливі лише під час замикання електричної ланки через тіло людини, тобто через дві точки.

Небезпека такого дотику оцінюється струмом, який протікає через тіло людини, або ж напругою дотику і залежить від деяких факторів:

– схеми ввімкнення людини в коло;

– напруги мережі;

– схеми мережі;

– режиму нейтралі мережі;

– ступеня ізоляції струмоведучих частин від землі;

– значення ємності струмоведучих частин від землі.