Реалізація основних завдань психологічної роботи та ефективне їх розв'язання залежить від основних форм цієї роботи, до яких, насамперед, належать: психодіагностика; психопрофілактика і психогігієна; психологічне консультування і освіта; психотерапія і психореабілітація. Кожна з цих форм має свої особливості, зміст, специфіку і технологію.
Психодіагностика - комплекс заходів, які провадяться у військовому підрозділі (військовій частині) щодо виявлення, виміру, оцінки й опису індивідуально-психічних якостей особистості воїна. Вона провадиться з метою:
- прогнозу розвитку особистості воїна та її окремих виявів і рис;
- пошуку найефективніших форм роботи з воїном;
- розроблення конкретних рекомендацій для воїна і посадових осіб щодо оптимізації наявних форм, методів і засобів навчання й виховання особового складу, режиму його життєдіяльності, якісного виконання ним бойових та інших завдань.
Отримані психодіагностичні дані можуть використовуватися:
· психологами у військовому підрозділі й частині;
· іншими посадовими особами військового підрозділу і частини з метою оптимізації управлінської діяльності, поліпшення виховної роботи, підвищення ефективності бойової та інших видів діяльності особового складу;
· іншими людьми (наприклад, родичами конкретного воїна); У особисто досліджуваними у процесі їхнього самопізнання, саморозвитку, самокорекції і самоактуалізації.
Для отримання даних щодо індивідуально-психічних якостей особистості воїна можу ть використовуватися різноманітні тести, обіжники, анкети, проективні й психофізіологічні методики, а також загальні методи психологічної науки (бесіда, спостереження, інтерв'ю, контент- аналіз). Найголовніша вимога до цих методик - це їх стандартність, надійність і валідність.
Психопрофілактика і психогігієна це система психологічних, соціально-психологічних, психотерапевтичних (як правило, це заходи медичної психології) і організаційних заходів, що спрямовані на попередження таких негативних проблем, як поруиіення психічного здоров'я воїна, міжособистісні конфлікти у військових підрозділах, девіантна поведінка, труднощі адаптації тощо, і на збереження духовного, нервово-психічного і психосоматичного здоров'я воїна, створення йому оптимальних умов для життєдіяльності у військовому середовищі та в екстремальних умовах військової діяльності.
Крім того, це ще робота зі здоровими воїнами для надання їм і менталізованої допомоги з метою попередження нервово-психічних а психосоматичних захворювань, а також для полегшення гострих ік ичотравматичних реакцій.
Психологічне консультування й освіта - це форма роботи психолога, яка передбачає з'ясування воїну (члену його родини) його особистісних та інших проблем, які його оточують в особистому житті, професійній діяльності й у спілкуванні з іншими воїнами, допомогу йому в їх усвідомленні, зняття у нього психічну напруження, підвищення компетентності та надання допомоги щодо їхнього оптимального рішення щодо їх подолання, а також формування соціально доцільно поведінки.
Психологічна освіта спрямована насамперед на формування у військовослужбовців знань основних закономірностей функціонування і розвитку їхньої психіки, механізмів виникнення негативних психічних станів, формування і вдосконалення навичок і вмінь управлінської діяльності, а також на оволодіння простими і водночас ефективними методиками психічної саморегуляції, організації оптимальних форм взаємодії із соціальним оточенням.
Психотерапія і психореабілітація - це такі форми психологічної роботи, які спрямовані на відновлення, вдосконалення і загартування духовної, психічної та фізичної сфер військовослужбовців (членів їхніх родин), їхнє особисте зростання, налагодження гармонійних взаємин із соціальним оточенням, послаблення дії психотравмуючих факторів, формування необхідних для військової служби якостей, оптимізацію морально-психологічного клімату у військових колективах.
У вузькому значенні поняття «психотерапія» означає лікування пацієнта за допомогою психологічних методів, засобів і форм впливу на нього, у широкому значенні - це надання психологічної допомоги здоровим пацієнтам у ситуаціях різного роду психологічних ускладнень, а також з метою поліпшення якості його життя. Відповідно, у психотерапії розрізняють медичний напрям, що охоплює ліку вання у медичних установах нервово-психічних, психосоматичних хвороб і розладів особистості воїна, і немедичний, який скерований на здорового воїна і с прямований на подолання його особистісних труднощів, допомогу в і ісобистісному розвитку та самоакіуалізації.
Психотерапія здійснюється комплексним лікувальним вербальним і иевербальним впливом на підсвідомість, свідомість, емоції, почуття, переконання воїна, коли він має певні психічні, нервові і психосоматичні захворювання. Цей вплив може бути спрямований не тільки на конкретного воїна, а й на інших, на соціальне оточення та житія в цілому. Адже психотерапевтична допомога може мати дві основні форми індивідуальну (грунтується на індивідуальному консультуванні) і групову (базується на різних видах дискусій, ігор).
Психореабілітація - це система медикопсихологічних, педагогічних і соціальних заходів, спрямованих на відбудову, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного і соціального статусу хворого, а також тих осіб, які отримали психічну травму в результаті різної зміни соціальних відношень, умов життєдіяльності та ін. Вона використовує форми і методи психотерапії та характеризується як діяльність, спрямована на відбудову психічних функцій і особистого статусу особистості людини, у нашому випадку, як правило, військовослужбовця.
