Сіра речовина спинного мозку

Інструкція № 5

(для студентів)

з фізіології людини

Тема: «Фізіологія спинного мозку».

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Оснащення: алгоритми, інструкції, роздатковий матеріал таблиці, планшети, схеми,

 

Конкретні цілі:

Знати:

1. Особливості будови спинного мозку.

2. Роль сірої та білої речовини мозку у забезпеченні регуляції функцій організму.

3. Сенсорна, провідникова та рефлекторні функції спинного мозку.

4. Висхідні та низхідні провідні шляхи спинного мозку.

5. Особливості функціонування пірамідного тракту.

6. Рухові рефлекси спинного мозку.

7. Вегетативні рефлекси спинного мозку.

8. Спінальний шок, видові особливості.

 

Вміти:

1. Пояснювати значення рефлекторної та провідникової функцій спинного мозку та його зв’язок з морфологічними особливостями ЦНС.

2. Диференціювати роль сірої та білої речовини мозку у забезпеченні регуляції функцій організму.

3. Досліджувати сухожильні та черевні рефлекси у людини.

4. Зображати схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС, і схеми провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС;

5. Аналізувати провідникову та рефлекторну функції різних відділів мозку.

6. Вирішувати проблемні і ситуаційні завдань.

 

План проведення заняття:

1. Співбесіда з теми

2. Пояснення значення рефлекторної та провідникової функцій спинного мозку та його зв’язок з морфологічними особливостями ЦНС.

3. Диференціювання роль сірої та білої речовини мозку у забезпеченні регуляції функцій організму.

4. Дослідження сухожильних та черевних рефлексів у людини.

5. Зображення схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС, і схеми провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС;

6. Аналізування провідникової та рефлекторної функцйї різних відділів мозку.

7. Вирішування проблемних і ситуаційні завдань.

1. Оформлення щоденників

 

Література:

· В. І. Філімонов «Фізіологія людини»

· Лекція

 

Викладач: Гоцуляк І.В.

 

 

 

 

До центральної нервової системи (ЦНС) належать спинний і головний мозок, які складаються із сірої та білої речовин. Сіра речовина - це скуп­чення тіл нервових клітин, які утворюють ядра, а біла речовина складаєть­ся з нервових волокон (відростків нервових клітин).

 

Спинний і головний мозок покриті трьома оболонками:

зовнішня - тверда,

середня - павутинна

внутрішня - м'яка (або судинна), яка при­лягає безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку.

Між кістками і твердою оболонкою є епідуральний простір, заповнений жировою тканиною і пом`якшує поштовхи і удари (в головному мозку цей простір відсутній)

Між твердою і паву­тинною оболонами утворюється вузький субдуральний простір (заповнений сполучнотканинними волокнами).

Між речо­виною мозку, покритою м'якою та павутинною оболонами, знаходиться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, заповнений спинномозковою рідиною.

 

 

1. Особливості будови спинного мозку: сіра та біла речовини, передні, задні та бокові роги, сегментарність, потовщення. Спинно – мозкові нерви.

Він розташований у кістковому каналі хребетного стовпа, має сеґментну будову, що відбиває сеґментарний характер хребта:

- шийний відділ (8 сеґментів),

- грудний відділ (12 сеґментів),

- поперековий відділ (5 сеґментів),

- крижовий відділ (5 сеґментів) і

- куприковий(1 сеґмент).

 

Корінці поперекових і крижових сеґментів, проходячи майже прямовисно, утворюють кінський хвіст (cauda equina).

Закінчується спинний мозоккінцевою (термінальною) ниткою (filum terminale), що фіксується до задньої поверхні тіла другого куприкового хребця.

По довжині спинного мозку є 2 стовщення:

- шийне

- попереково-крижове — місця виходу великої кількості нервових волокон.

Спинний мозок:

А — в хребтовому каналі; Б — вид спереду; В — вид ззаду;

1 — продовгуватий мозок (medulla oblongata);

2 — передня серединна щілина (fissura mediana ventralis);

3 — задня серединна борозна (sulcus medianus dorsalis);

4 — шийне потовщення (intumescentia cervicalis);

5 — спинномозкові нерви (nn. spinales);

6 — попереково - крижове потовщення (intumescentia lumbosacralis);

7 — мозковий конус (conus medullaris);

8 — кінцева нитка твердої оболонки спинного мозку [filum terminale externum (durale)]

 

Спинний мо­зок складається з сірої і білої мозкової речовини.

Об’ємна реконструкція (А) і поперечний розріз (Б) спинного мозку:

1 — сіра речовина (substantia grisea);

2 — біла речовина (substantia alba);

3 — задній корінець (чутливий) спинномозкового нерва [radix dorsalis (sensorialis) n. spinales)]

4 — спинномозкові нерви (nn. spinales);

5 — спинномозковий ганглій (ganglion spinale);

6 — передній корінець (руховий) спинномозкового нерва [radix ventralis (motoria) n. spinales];

7 — задній канатик (funiculus dorsalis);

8 — задній ріг (cornu dorsale);

9 — боковий канатик

(funiculus lateralis);

10 — передній ріг (сornu ventrale);

11 — передній канатик (funiculus ventralis)

Сіра речовина спинного мозку.

Нейрони спинного мозку утворюють сіру речовину у вигляді метелика.

Сіра речовина спинного мозку на по­перечному перетині має вигляд метелика або літери "Н". Розрізняють передні, задні і бічні роги сірої речовини спинного мозку, з'єднані широкою перетинкою сірої речовини — центральною проміжною центральною драглистою речовиною, че­рез яку проходить центральний канал (який є порожниною спинного мозку).

Передні роги сірої речовини утворені скупченням тіл переважно рухових нейро­нів, які утворюють у поздовжньому напрям­ку передні стовпи різної товщини. Мотонейрони, які дають свої аксони до м’язів. Усі нисхідні шляхи центральної нервової системи, що викликають рухові реакції, закінчуються на нейронах передніх рогів.

У задніх рогах (стовпах) сірої речовини містяться нейрони, які передають сигнали від чутливих нейронів. До них у складі задніх корінців прямують центральні від­ростки нейронів чутливих спинномозкових вузлів. Задні рогивиконують головним чином сенсорні функції і передають сигнали у вищі центри, у симетричні структури протилежного боку або до передніх рогів спинного мозку.

У бічних рогах (стовпах) містяться центри вегетативної нервової системи.

Функціонально нейрони спинного мозку можна поділити на 5 основних груп:

1) мотонейрони, або рухові, — клітини передніх рогів, аксони яких утворюють передні корінці і передають сигнали м’язовим волокнам;

2) до вставних нейронів спинного мозку належать клітини, які у залежності від ходу відростків поділяються на:

- спінальні, відростки яких галузяться в межах декількох суміжних сеґментів,

- інтернейрони, аксони яких проходять через декілька сеґментів або навіть з одного відділу спинного мозку в інший, утворюючи власні пучки спинного мозку;

3) проекційні інтернейрони, які формують висхідні шляхи спинного мозку. Інтернейрони одержують інформацію від спінальних гангліїв і розташовуються в задніх рогах. Ці нейрони реагують на больові, температурні, тактильні, вібраційні, пропріоцептивні подразнення;

4) симпатичні, парасимпатичні нейрони розташовані переважно в бічних рогах. Аксони цих нейронів виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців;

5) асоціативні клітини — нейрони власного апарату спинного мозку, що встановлюють зв’язки всередині і між сеґментами.

Біла речовина представлена мієліновими і безмієліновими аксонами нейронів провідних шляхів, а також нейроглією і розташована зовні у вигляді 3-х пар канатиків ( передніх, бічних, задніх).

Деякі з цих волокон не виходять за межі спинного мозку, інші, довші волокла з'єднують спинний мозок з головним.

Між передньою серединною щілиною і сірою речовиною є прошарок білої речовини, який називається білою спайкою (тут волокна передніх канатиків переходять з одного боку на інший і відбувається їх перехрест)

 

Групи волокон, які виконують певну функ­цію, утворюють нервові провідні шляхи.

На задніх корінцях є потовщення — чутливий вузол спинномозкового нерва (спінальний ганглій), де розміщені тіла чутливих (афе­рентних) нейронів, периферичний аксон яких передає інформацію від периферичних ре­цепторів, а центральний аксон прямує до спинного мозку.

Через передні корінці вихо­дять рухові (еферентні) волокна — аксони рухових нейронів спинного мозку. Така функціональна поляризація корінців добре вияв­ляється після їх перерізання: передніх корінців — паралічем м'язів, задніх — втра­тою чутливості відповідних ділянок тіла.

Вставні (проміжні, інтернейрони) нейрони спинного мозку — це різнорід­на група нервових клітин. Вони мають синаптичні контакти тільки з іншими ней­ронами і становлять переважну більшість нейронів спинного мозку.

У людини від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів, за якими його поділяють на відповідну кількість сег­ментів.

Сегмент – це поперечний відрізок спинного мозку, від якого відходить пара СМН, частина тіла, яка іннервується парою СМН - метамером.

Спинномозкові нерви з кожного сегмента утворюються з двох частин:

- перед­нього (вентрального) рухового і

- задньо­го (дорсального) чутливого корінців.

 

Спинномозкові нерви

31 пара спинномозкових нервів формуються з корінців, що відходять від спинного мозку: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий.

Спинномозкові нерви формуються з двох корінців - пе­реднього (еферентного) і заднього (аферентного), що з'єднуються між со­бою у міжхребцевому отворі й утворюють стовбур спинномозкового нерва.

Біля і зовні від місця з'єднання задній корінець утворює спинномозковий вузол, де локалізуються тіла великих несправжньо-уніполярних аферент­них нейронів. Довгий відросток цих нейронів спрямований до периферії, де закінчується рецептором. Короткий відросток у складі заднього корінця входить у задні роги спинного мозку.

Спинномозкові нерви є змішаними, оскільки містять чутливі, рухові й ав­тономні волокна. Кожен спинномозковий нерв при виході з міжхребцевого отвору поділяється на такі гілки: передню, задню, сполучну й оболонну.

Оболонкова гілка повертається назад через міжхребцевий отвір у хребетний канал та іннервує оболони спинного мозку.

Сполучні гілки спрямовані до симпатичного стовбура.

Задні гілки зберігають метамерну будову й іннерву­ють шкіру потиличної ділянки, шкіру та м'язи задньої ділянки шиї, спини, поперекової ділянки і сідниць.

Передні гілки іннервують шкіру і м'язи шиї, грудної стінки, живота, кінцівок. Вони зберігають метамерну будову лише в грудному відділі (міжреброві нерви), а в інших відділах з'єднуються один з одним, переплітаються з утворенням сплетень, шийного, плечового, попере­кового, крижового і куприкового. Від них відходять периферійні нерви.

 

Шийне сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх ший­них нервів і розташоване на глибоких м'язах шиї. Від нього відходять чут­ливі (шкірні) нерви, що іннервують шкіру потиличної ділянки, вушної ра­ковини, зовнішнього слухового ходу, шиї, рухові (м'язові) гілки до прилег­лих м'язів шиї і змішаний (діафрагмальний) нерв, що іннервує діафрагму, плевру, перикард та очеревину.

Плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних спинномозкових нервів і І грудного. Іннервує шкіру та м'язи пле­чового поясу і верхньої кінцівки.

Грудні нерви -12 пар передніх гілок спинномозкових нервів - це сег­ментарні міжреброві нерви, які іннервують міжреброві м'язи, м'язи, що піднімають ребра, поперечний м'яз грудей, задні зубчасті м'язи, усі черевні м'язи, а також шкіру грудей і живота.

Поперекове сплетення утворене передніми гілками І—III поперекивих і, частково, XII грудного і IV поперекового спинномозкових нервів. Розта­шоване в товщі великого поперекового м'яза і на передній поверхні квад­ратного м'яза попереку. Нерви, що виходять із цього сплетення, іннерву­ють шкіру нижнього відділу передньої черевної стінки живота і, частково, стегна, гомілки та стопи, зовнішніх статевих органів. М'язові гілки іннер­вують м'язи стінок живота, передньої і медіальної груп м'язів стегна.

Крижове сплетення утворене передніми гілками нижніх поперекових, усіх крижових і куприкового спинномозкових нервів. Найпотужніше нер­вове сплетення розташоване у малому тазу по краю крижової кістки, іннервує м'язи і, частково, шкіру сідничої ділянки, промежини, шкіру зовнішніх статевих органів, шкіру та м'язи задньої поверхні стегна, кістки, суглоби, м'язи і шкіру гомілки й стопи, крім невеликої ділянки шкіри, що іннервується нервами з поперекового сплетення.

Куприкове сплетення утворене передніми гілками V крижового і І куприкового нервів. Його гілки іннервують шкіру в ділянці куприка та заднього проходу.