Австрія – національна рада; Бельгія – фолькетінг; Нідерланди – генеральні штати; Іспанія – генеральні кортеси; Норвегія – сторкінг (трактують як двопалатний); Німеччнна – бундестаг (складається з урядів земель); Португалія – асамблея республіки; Фінляндія – едускунта; Швейцарія – національна асамблея; Швеція – рікстах.
Однопалатні (унікамеральні): Данія, Греція, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Швеція
Двопалатні (бікамеральні): всі решта країн
В Норвегії номер парламенту визначається кожного року. Цього року має № 153.
Депутатів нижніх палат обирають на загальних, вільних, прямих виборах.
В Греції (200-300), Іспанії (300-400), Португалії (230-250) існує система визначення максимальної кількості депутатів. Здійснюється за допомогою перепису населення (який здійснюється кожні 10, 20 років).
В Ірландії на одного депутата має припадати від 20 до 30 тис. виборців.
Вимоги щодо депутатів:
· громадянин країни
· віковий ценз
· в Данії не може бути депутатом той хто отримує соціальну допомогу
· в Норвегії кандидат має проживати не менше 10 років
· заборона для державних службовців
· заборона імперативного мандату
· депутатська недоторканість
· правило ідемнітету (дії пов’язані з виконанням депутатських повноважень)
· привілеї депутатам
v зарплата. Італія – 10000, Австрія – 7500, Німеччина – 7000, Бельгія – 5750, Іспанія – 2818
v відтермінування від військової служби
v вільний прозд (крім таксі)
v безплатний закордонний паспорт
v гарантія держави щодо повернення тої роботи, яку він займав до депутатства.
Бельгія – голова парламенту на кожну сесію.
Швейцарія – голова парламенту на один рік.
Австрія – президент національної ради.
Сполучене Королівство – спікер. Правила спікера.
Швеція – тальман (має багато повноважень президента)
Компетенція голів парламенту:
· ведуть засідання
· спікер в Сполученому Королівстві має право трактувати діючий регламент і традиції, які склались (форма прециденту)
· спікер відкриває та закриває обговорення питань
· спікер зобов’язаний підтримувати партійний баланс між виступаючими
· спікер парламенту оголошує результати голосування
· спікер розподіляє законопроекти між партійними комісіями
· спікер візує рішення парламенту і відправляє президенту
· спікер підписує протокол засідань
· спікер підтримує організаційний порядок в сесійній залі
· спікер відповідає за роботу внутрішніх, допоміжних служб парламенту
· голос спікера є вирішальним
В Греції, Португалії, Італії, Німеччині, Франції – спікер (голова парламенту) заміняє президента в разі його відсутності чи не змозі виконувати свої повноваження.
Регламент затверджується кожною новою каденцією. Є процедура проведення закритих пленарних засідань. Кворум визначається парламентом.
Види комісій:
· комісії цілої палати (в Сполученому Королівстві та Ірандії)
· постійні комісії парламенту (Португалія)
· постійні та тимчасові комісії (майже у всіх парламентах)
· спільні комісії палат (в двопалатних парламентах, для узгодження протиріч між палатами)
Тимчасові – для розгляду певного питання. Очолюється переважно представниками опозиції.
Іспанія має постійну депутатську комісію, такі самі функції як в постійної комісії Португалії.
В палаті громад Сполученого Королівства існують палати які займаються Шотландією та Ірландією.
В Іспанії комісії можуть приймати деякі законодавчі акти.
Фракції. В Бельгії від 2-ох депутатів, в Італії від 20-ти. Тільки в Швейцарії депутати обох палат можуть створювати одну фракцію. В Іспанії фракції називаються групами.Фракція має право на інтерпеляцію.
Симетричний бікамералізм – рівні повноваження. Бельгія, Італія, Німеччина, Швейцарія.
Всі федеральні держави мають двопалатний парламент + Італія, Іспанія (унітарні; обласні держави). Ірландія – продовжує традицію Великобританії; Нідерланди – також традиція. Данія і Швеція – відмовились від двопалатного парламенту. Потім Греція та Португалія.
Верхні палати відрізняються від нижніх палат за багатьма параметрами:
· вибори до палат
· депутати верхніх палат мають більший віковий ценз
· термін повноважень у депутатів верхніх палат більший
· верхні палати менш чисельні
· нижні палати мають менші повноваження
· верхні палати уповільнюють (гальмують) законодавчий процес; = стримання радикалізму;
· сприяє компромісу
Трьохпалатний парламент був в ПАР (політика апартеїду).Шестипалатний парламент був у Югославії.
Функції Парламентів:
· законодавча. Прийняття законів, які є обов’язковими для всіх. Уряд розробляє законопроекти. Законопроект переважно проходить 3 слухання (4 в двопалатних)
· формуваня виконавчої влади
· контрольна.
§ вотум недовіри – механізм контрою уряду. Вотум недовіри вноситься опозиційними силами. Вотум довіри вноситься урядом.
§ затвердження діяльності уряду на наступний рік
§ дебати з актуальних питань внутрішньої та зовнішньої політики (20 днів протягом однієї сесії в Великобританії для дебатів)
§ прийнятт державного бюджету (підготовка проекту бюджету, прийняття бюджетної резолюції, контроль за виконанням бюджету)
§ через письмові та усні запити депутатів. Інтерпеляція – письмовий запит який як правило стосується найбільш резонансних суспільних проблем. Відповідь на інтерпеляію на пленарному засіданні; передбачає дебати. В Сполученому Королівстві члени уряду протягом однієї години кожного понеділка відповідають на питання. У вівторок і четвер 15 хвилин відповідає на питання прем’єр-міністр.
