Висновки до другого розділу

Дослідження було спрямоване на визначення рівня сформованості культури здорового способу життя молодших школярів та підвищення його за допомогою здоров`язбережувальних технологій.

У результаті дослідження виявлено такі результати:

1. Лише 25 % учнів правильно і змістовно дали визначення поняття «здоров`я». Повністю здоровими себе вважають 85 % учнів.Тільки 30 % учнів на питання: «Чи проводять вчителі на уроках фізкульхвилинки, вправи для очей, дихальні вправи, вправи для пальців рук тощо?» - відповіли: так.

2. Аналіз результату констатуючого експерименту показує, що у дітей недостатньо сформовані знання щодо здорового способу життя, а саме: учні не чітко виділяють основні фактори, що впливають на здоров'я, не всі можуть сформулювати правила здорового способу життя, недостатньо проінформовані і розуміють значення і вплив фізичної культури і спорту на їх здоров'я, не володіють знаннями щодо виконання конкретних вправ у зв'язку з веденням здорового способу життя (ранкова гімнастика, вправи для очей, для формування правильної постави, дихальна гімнастика і т. д.), у більшості учнів не сформовано мотиви здорового способу життя.

3. Впровадження і застосування на практиці дихальних здоров`язбережувальних О.М. Стрельнікової показало, що стан почуття молодших школярів покращився: поліпшився загальний емоційний стан школярів, збільшилась ефективність роботи школярів на уроках тощо.

4. Результати формувального експеримента довели, що проведена робота з учнями (поповнення учнівських знань, формування уявлень та понять про доровий спосіб життя, правила ЗСЖ,особиста гігієна, вплив фізичних вправ на організм, важливість дотримання режиму дня, вплив алкоголю, тютюну, наркотиків на організм, традиції збереження здоров`я в сім`ї; проведення позакласних здоров`язбережувальних та здоров`яформуючих заходів, виховних годин) значно підвищила рівень сформованості культури ЗСЖ у молодших школярів.

Дослідженнями доведено, що ефективність формування культури здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров`язбережувального навчального процесу.

Завданням формування культури ЗСЖ є:

- сформувати уявлення про позитивні фактори, що впливають на здоров'я;

- навчити навчаються свідомо обирати вчинки, поведінку, що дозволяють зберігати і зміцнювати здоров'я;

- навчити виконувати правила особистої гігієни та розвинути готовність на основі її використання самостійно підтримувати своє здоров'я;

- сформувати уявлення про правильне (здорове) харчування, його режим;

- сформувати уявлення про організацію режиму дня, навчання і відпочинку, рухової активності, навчити дитину складати, аналізувати і контролювати свій режим дня;

- дати уявлення з урахуванням принципу інформаційної безпеки про негативні фактори ризику здоров'ю дітей (знижена рухова активність, інфекційні захворювання, перевтоми і т. п.), про існування та причини виникнення залежностей від тютюну, алкоголю, наркотиків та інших психоактивних речовин, їх згубний вплив на здоров'я;

- сформувати уявлення про вплив позитивних і негативних емоцій на здоров'я, в тому числі одержуваних від спілкування з комп'ютером, перегляду телепередач, участі в азартних іграх;

- навчити елементарним навичкам емоційного розвантаження (релаксації);

- сформувати навички позитивного комунікативного спілкування;

- сформувати уявлення про основні компоненти культури здоров'я та здорового способу життя;

- сформувати потребу дитини безбоязно звертатися до лікаря з будь-яких питань стану здоров'я.

Отже, гіпотеза дослідження підтвердилась, адже, якщо систематично впроваджувати здоров`язбережувальні технології в навчальний процес, то рівень культури здорового способу життя учнів буде підвищуватись, стан здоров `я покращиться.

Висновки

Молодший шкільний вік одна із найвідповідальніших періодів у житті людини у формуванні особистості. Відомо, що 40% психічних і фізіологічних захворювань дорослих закладаються у дитячому віці. Саме тому шкільне виховання має формувати рівень здоров'я і підвалини фізичної культури майбутньої дорослої людини.

Ефективність формування культури здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров'язбережувального навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров'я.

Метою формування культури здорового способу життя молодших школярів є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури. У дітей важливо формувати інтерес до оздоровлення власного організму, що є необхідною складовою формування культури здоров’я. Чим раніше дитина отримає уявлення про будову тіла людини, дізнається про важливість загартовування, руху, правильного харчування, сну, тим раніше вона буде долучена до формування культури здорового способу життя.

На початку дослідження нами були поставлені такі завдання:

1.Проаналізувати науково-методичну літературу з питань формування культури здорового способу життя.

2.Виявити початковий рівень молодших школярів культури здорового спосіб життя.

3.Сформувати повноцінне розуміння основ здорового способу життя.

4.Сформувати практичні знання, уміння, навички, необхідні у повсякденному житті.

5.Дослідити рівень володіння молодшими школярами знань про здоровий спосіб життя.

Відповідно до першого завдання нами було проаналізовано літературу з питань формування культури здорового способу життя, ідеї таких авторів, як: Т. Бойченко, О. Ващенко, О. Дубогай, С. Іванової, В. Ф. Базарного та ін.

Наступним етапом роботи було виявлення початкового рівня молодших школярів культури здорового способу життя. Констатувальний етап охоплював учнів та вчителів початкової школи. Основними методами дослідження було запропоновано анкетування, бесіди, спостереження. Аналіз результату констатувального експерименту показує, що у дітей недостатньо сформовані знання щодо культури здорового способу життя, а саме:

- учні не чітко виділяють основні фактори, що впливають на здоров'я, не всі можуть сформулювати правила здорового способу життя;

- недостатньо проінформовані і розуміють значення і вплив фізичної культури і спорту на їх здоров'я;

- не володіють знаннями щодо виконання конкретних вправ у зв'язку з веденням здорового способу життя (ранкова гімнастика, вправи для очей, для формування правильної постави, дихальна гімнастика і т. д.).

- у більшості учнів не сформовано мотиви культури здорового способу життя.

Відповідно до завдань 3,4, на формувальному етапі було проведено роботу, метою якої було формування повноцінного розуміння основ здорового способу життя, засвоєння учнями практичних знань, умінь, навичок, необхідних у повсякденному житті. Робота включала в себе теоретичну та практичну частини. До теоретичної частиниформування культури здорового способу життя молодших школярів входило:

· поповнення учнівських знань, формування уявлень та понять про:

- здоровий спосіб життя, культуру та правила ЗСЖ;

- особисту гігієну;

- вплив фізичних вправ на організм;

- важливість дотримання режиму дня;

- вплив алкоголю, тютюну, наркотиків на організм;

До практичної частиниформування культури здорового способу життя молодших школярів відносились:

- складання і виконання з дітьми комплексу ранкової гімнастики;

- виконання дихальних вправ (дихальна гімнастика Стрельнікової);

- проведення позакласних здоров`язбережувальних та здоров`яформуючих заходів, виховних годин.

Відповідно до 5 завдання, після проведення формувального експерименту було здійснено контрольний зріз. З результатів контрольного анкетування молодших школярів видно, що після проведеної роботи рівень володіння учнями знань про ведення здорового способу життя значно підвищився і відповідає рівню вище середнього. Також використання дихальної технології О. М. Стрельнікової на уроках в початковій школі є ефективним, так як учні зазначили в анкеті та під час опитування, що після проведеної гімнастики почуваються краще, вправи знімають втому та напругу. В учнів покращилась активність та ефективність роботи під час навчального процесу.

Враховуючи результати порівняння, можна зробити висновок про те, що програма експериментального дослідження є ефективною, а гіпотеза доведеною.

Дана робота, присвячена дослідженню питань формування культури здорового способу життя молодших школярів, відповідні рекомендації будуть корисними для вчителів-практиків та майбутніх вчителів початкової школи.