8.1. Загальні поняття.
8.2. Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків.
8.3. Особливості розслідування профзахворювань.
8.4. Розслідування та облік аварій.
Література:[8.1-8.8].
8.1. Загальні поняття
Основною причиною травматизму і загибелі людей на виробництві є нещасний випадок. Щорічно у світі травмуються 125 млн. чоловік, з яких 220 тис. чоловік гинуть.
Нещасний випадок - це вплив на робочого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов’язків або завдання керівника робіт (відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.002-80). Загальними ознаками нещасних випадків є: непередбачуваність, ненавмисність і раптовий (короткочасний) характер впливу. Нещасний випадок має три фази: небезпечна поведінка - небезпечна ситуація - травма.
Небезпечна поведінка - усвідомлене або неусвідомлене порушення норм і правил по охороні праці, техніці безпеки і пожежної безпеки. Воно витікає з ряду об’єктивних і суб’єктивних причин:
а) невідповідність фізико - психологічних характеристик людини вимогам сучасної техніки. У процесі еволюції людина розвивалася інтелектуально, поступово погіршуючи фізичні характеристики: швидкість реакції, витривалість, фізичну силу та ін. Техніка розвивається набагато швидше можливостей адаптації людини до її вимог;
б) збільшення важкості наслідків від травматизму;
в) звикання людини до небезпеки впливу шкідливих умов виробництва;
г) ілюзія безкарності при багаторазових порушеннях правил і норм, що в остаточному підсумку може призвести до травми;
д) з підвищенням надійності та удосконаленням техніки і виробничих процесів послабляється увага до охорони праці;
е) свідоме завищення нормативів держорганами. Нерідко вони просто нездійснені на сучасному рівні розвитку науки і техніки, або не забезпечується можливостями конкретного виробництва;
ж) протиріччя між дотриманням вимог по охороні праці і виконанням виробничих завдань. Практика показує, що скрупульозне дотримання всіх вимог щодо охорони праці може призвести до падіння продуктивності праці працівників, що позначається на їхньому заробітку (особливо при відрядній системі оплати праці).
Небезпечна ситуація - таке сполучення виробничих факторів, при яких різко зростає імовірність нещасного випадку. Звичайно вона виникає або в результаті грубого порушення вимог техніки безпеки, або при експлуатації технологічного устаткування в неприпустимих режимах (перевищення робочих швидкостей, тиску й ін.).
Травмою (греч. trauma- ушкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин або органів людини, викликаних раптовим зовнішнім впливом. На виробництві травма (нещасний випадок) звичайно буває наслідком раптового впливу на працівника якого - небудь або небезпечного виробничого фактору при виконанні їм трудових обов’язків, або завдань керівника робіт.
Відповідно до виду травми підрозділяються на:
механічні (забиті місця, переломи, рани і т.п.);
теплові (опіки, обмороження, теплові удари);
хімічні (хімічні опіки, гостре отруєння, ядуха);
електричні, комбіновані та ін.
П ступеню важкості розрізняють легкі травми, важкі і зі смертельним результатом. По кількості постраждалих травми бувають, одиночні і групові (два чоловіки і більше).
8.2.Порядок розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків
Відповідно до Закону України „Про охорону праці” власник повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до „Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”.Дія данного Положення поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що функціонують на території України, усіх громадян (у тому числі іноземних і осіб без громадянства), що працюють, а також залучених до роботи на цих підприємствах (далі - працівники). Дія данного Положення не поширюється на розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій під час виконання військовослужбовцями Міноборони, МВС, Служби безпеки, Прикордонних військ і Національної гвардії своїх службових обов’язків.
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником або уповноваженим ним органом.
Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, поразки електричним струмом і блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, ураганом та ін.), контакту з тваринами, комахами й ін. представниками фауни і флори (далі нещасні випадки).
За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, що відбулися:
- під час виконання трудових обов’язків (у тому числі під час відряджень), а також дії в інтересах підприємства без доручення вланика.(Дії в інтересах підприємства - дії працівника, що не входять у коло його прямих обов’язків - це може бути надання необхідної допомоги іншому працівникові в піднятті та установці важкого обладнання, дії по попередженню аварії, гасіння пожежі та ін.; дії потерпілого в інтересах підприємства (необхідність такої дії встановлюється в кожному конкретному випадку комісією з розслідування);
- на робочому місці на території підприємства або в ін. місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;
- протягом часу, необхідного для упорядкування знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або по закінченні роботи, а також для особистої гігієни;
- під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, що представила його відповідно до договору (заявці), а також на особистому транспорті, що використовувався в інтересах виробництва;
- під час аварії (пожеж і ін.), а також під час їхньої ліквідації на виробничих об’єктах;
- під час надання підприємствам шефської допомоги;
- на транспортному засобі, стоянці транспортного засобу, у порту заходу судна, на території вахтового селища з працівниками, що знаходилися на змінному відпочинку (провідник, працівник рефрижераторної бригади, шофер - змінник, працівники морських і річкових суден, а також працюючі вахтово - експедиційним меодом);
- у робочийчас при проходженні пішки, на суспільному, особистому транспортному засобі або приналежному підприємстві або сторонній організації, їх працівником, чия діяльність пов’язана з пересуванням між об’єктами обслуговування (наприклад, при графіковому розвезенні продукції);
- під час проходження пішки або на транспортному засобі до місця роботи або назад за разовим завданням власника або уповноваженого ним органа без оформлення посвідчення про відрядження.
При нещасному випадку, що викликав у працівника, відповідно до медичного висновку, втрату працездатності на один день і більше або необхідність переводу його на іншу, більш легку роботу терміном не менш одного робочого дня, складається акт за формою Н-1.
Розслідування нещасних випадків, пов’язаних з нанесенням тілеснихушкоджень іншою особою або убивством працівника під час перебування його на роботі, також проводиться відповідно до даного Положення. Питання складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок і взяття його на облік вирішується комісією з розслідування з використанням матеріалів органів внутрішніх справ і прокуратури.
Якщо в результаті розслідування установлено факт самогубства, природної смерті працівника або одержання травми під час здійснення ним злочину, акт за формою Н-1 не склдається і нещасний випадок не береться на облік як виробничий. Рішення про це приймається комісією з розслідування тільки при наявності офіційного висновку уповноважених органів: судово - медичної експертизи (відповідного закладу) - про факт природної смерті; прокуратури - про самогубство; суду - про визнання потерпілого злочинцем. Не складється акт за формою Н-1 і не береться на облік нещасний випадок, що відбувся внаслідок отруєння алкоголем і наркотичними речовинами або внаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця та ін.), якщо це не викликано застосуванням даних речовин у виробничих процесах або неправильному їхньому збереженню і транспортуванню. Факт отруєння повинен бути обов’язково підтверджений висновком медичного закладу.
Розслідування випадків, пов’язаних зі зникненням працівника (члена екіпажу, бригади, водія або ін. особи, що перебувала на транспортному засобі під час виконання службових обов’язків), проводиться відповідно до даного Положення. Рішення про складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок та взяття його на облік приймається комісією з розслідування і може бути змінене на підставі висновку прокуратури або суду.
Нещасні випадки, що відбувалися з працівниками на території підприємства або в ін. місці роботи протягом установлених перерв (технологічних, санітарно-оздоровчого призначення, для прийняття іжі та ін.), розслідуються відповідно до даного Положення. Рішення про складання акта за формою Н-1 про такий нещасний випадок, взяття його на облік приймається комісією з розслідування в залежності від конкретних обставин і причин. Не оформляються актом і не беруться на облік нещасні випадки, що відбулися під час спортивних і ін. розважальних заходів (волейбол, теніс, доміно й ін.), якщо при цьому відсутній виробничий фактор. Якщо в ході розслідування буде встановлено, що перебування потерпілого на території підприємства в неробочий час, у вихідні та святкові дні не пов’язано з дорученням власника або уповноваженого їм органа або з особистою необхідністю (одержання зарплати, відвідування медичної установи, наради і н.), то такі нещасні випадки на облік не беруться.
Не беруться на облік і не складються акти за формою Н-1 на нещасні випадки, що трапились з особами:
- які направились на роботу або повертались з неї пішки, на громадському або особистому транспортному засобі;
- по місцю постійного проживання в польових і вахтових селищах;
- які відбували покарання по вироку суду в установах кримінального - виховної системи і навмисне спричинили збиток своєму здоров’ю, а також при використанні ними без дозволу адміністрації устаткування, механізмів, інструментів і матеріалів, виведення їх з ладу або порушення ними встановленого режиму роботи.
Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком нещасних випадків, здійсненням заходів щодо усунення причин, що викликали ці випадки, здійснюється органами державного керування і нагляду за охороною праці відповідно до їх повноважень. Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці і профспілки в особі своїх виборних органів і представників. Ці органи мають право вимагати від власника підприємства складання акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущені порушення вимог данного Положення або ін. нормативних актів по охороні праці.
У випадку відмови власника в складанні акта про нещасний випадок, а також при незгоді постраждалого або ін. зацікавленої особи зі змістом акта, питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових суперечок. Органи по розгляду трудових суперечок у разі потреби одержують відповідний висновок представника органа державного нагляду за охороною праці, або органу державного керування охороною праці, або профспілкового органу, лікарень, клінік науково - дослідних інститутів гігієни праці і профзахворювань після обов’язкової консультації з лікарем по гігієни праці та епідеміологом.
Лікувально - профілактична установа, що уточнила або змінила діагноз гострого професійного отруєння, (захворювання), складає нове експертне повідомлення і протягом 10 годин посилає його в санепідстанцію за місцем роботи потерпілого з вказівкою зміненого (уточненого) діагнозу і дати його встановлення.
При пожежах з нещасними випадками власник підприємства сповіщає територіальні органи пожежної охорони про осіб, що одержали опіки та ін. травми, пов’язані з пожежою, для розробки профілактичних заходів щодо попередження подібних випадків.
Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування в складі керівника (фахівця) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного фахівця. У комісію також входять голова профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадку гострих професійних отруєнь (захворювань) - фахівець санепідстанції. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.
Нещасний випадок, який стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підприємством, де стався нещасний випадок, за участю в комісії з розслідування представника підприємства, працівником якого є потерпілий. Нещасний випадок береться на облік підприємством, що направило працівника на цю роботу. Підприємство, де стався нещасний випадок, один екземпляр затвердженого акта за формою Н-1 залишає в себе для усунення причин даного випадку, чотири інші екземпляри направляє підприємству, працівником якого є потерпілий, для обліку, збереження і вручення адресатам, зазначеним у пункті 17 даного Положення, за винятком профспілкової організації, якій вручається копія акта.
Нещасний випадок, що трапився з працівником, тимчасово переведеним у встановленому порядку власником підприємства на інше підприємство або який виконує роботи по сумісництву, розслідується і береться на облік підприємством, на яке його перевели, або в якому він працював за сумісництвом.
Нещасні випадки, які мали місце з членами бригад, що працюють відповідно договору по виконанню тимчасових робіт (будівельних, сільськогосподарських і ін.), розслідуються і беруться на облік підприємством, яке залучило до роботи ці бригади.
Нещасний випадок, який стався з працівником підприємства, що виконує роботи під керівництвом своїх посадових осіб на виділених окремих територіях, об’єктах, ділянках іншого підприємства, розслідується і береться на облік підприємством, що виконувало роботи.
Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки:
- групові (одночасно з двома і більш працівниками);
- зі смертельним результатом.
Державний інспектор по нагляду за охороною праці має право вимагати спеціального розслідування кожного нещасного випадку, що може призвести до важких наслідків, або брати участь у такому розслідуванні.
Про кожний груповий нещасний випадок і нещасний випадок зі смертельним результатом власник підприємства зобов’язаний негайно повідомити:
- відповідному місцевому органові державного нагляду за охроною праці;
- санепідстанції у випадку гострих професійних отруєнь (захворювань);
- місцевому органові виконавчої державної влади;
- профспілковий організації свого підприємства;
- вищому профспілковому органові;
- прокуратурі за місцем перебування підприємства.
У випадках якщо груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним результатом відбулися на підприємстві, заснованому на загальнодержавній власності, керівник цього підприємства повідомляє також міністерству, іншому органові, до сфери керування якого належить це підприємство.
Про груповий нещасний випадок, у наслідок якого загинуло два і більше чоловік, власник підприємства направляє повідомлення Держкомнаглядохоронпраці, а також Мінздраву, якщо люди загинули від гострого професійного отруєння (захворювання).
Такі ж повідомлення направляються також у випадках, коли смерть потерпілого наступила протягом періоду його тимчаслвлї непрацездатності. У таких випадках спеціальне розслідування здійснюється у встановленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку (у тому числі з одним загиблим), а також нещасного випадку зі смертельним результатом проводиться комісією зі спеціального розслідування.
Якщо нещасний випадок відбувся за кордоном і представника органу державного нагляду за охороною праці доставити на місце події неможливо, розслідування може бути проведене під головуванням особи, уповноваженої відповідним центральним органом державного нагляду за охороною праці. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, при якому загинуло 2-4 чоловік, проводить комісія із спеціального розслідування.
Спеціальні розслідування групового нещасного випадку, при якому загинуло п’ять і більше чоловік, якщо не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України, проводиться комісією зі спеціального розслідування, призначеної наказом центрального органу державного нагляду за охороною праці.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів. При цьому складається акт спеціального розслідування і оформляються інші матеріали, передбачені даним Положенням. В акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок аварії, повинні бути зазначені категорія аварії і заподіяний нею матеріальний збиток. При необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений органом, що утворив комісію із спеціального розслідування.
Акт спеціального розслідування підписується всіма членами комісії. Якщо член комісії не згоден із змістом акта, він підписує його і додає до акта свою думку в письмовій формі. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складється відповідно до висновків комісії і затверджується власником підприємства протягом доби після підписання акта спеціальною комісією розлідування.
Для встановлення причин нещасних випадків і розробки заходів щодо їхнього недопущення комісія із спеціального розслідування має право вимагати від власника підприємства залученя до розслідування за рахунок підприємства експертів - фахівців науково - дослідних, проектно - конструкторських і ін. організацій, органів виконавчої державної влади і державного нагляду за охороною праці.
Експерта комісія утворює за розпорядженням голови комісії із спеціального розслідування рекомендації, в яких визначаються конкретні вимоги до роботодавця, термін представлення висновку.
Після вивчення причин нещасного випадку експерта комісія складає висновок, у якому коротко описує обставини, викладає причини травмування, гострого отруєння (захворювання), визначає допущені при цьому порушення вимог нормативних актів, пропонує рекомендації по попередженню подібних випадків надалі.
Висновок експертної комісії викладається чітко, у стверджувальній формі. Експерти несуть відповідальність за достовірність проведеного аналізу, розрахунків, лабораторних досліджень і іспитів, на підставі яких зроблено висновок експертної комісії.
За вимогою комісії із спеціального розслідування власник також зобов’язаний:
- зробити фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструмента, а також представити технічну документацію та ін. необхідні матеріали;
- надати транспорт, засоби зв’язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування;
- провести у випадку гострого отруєння (захворювання) медичне обстеження працівників;
- забезпечити проведення лабораторних досліджень і виконання технічнх розрахунків та ін. необхідних робіт;
- організувати друкування і тиражування в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.
Члени комісії мають право в ході розслідування одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства та очевидців події.
Підприємство, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії і залучених до її роботи фахівців.
Комісія із спеціального розслідування разом із власником підприємства, представниками трудового колективу відвідує потерпілих або членів їхніх родин, розглядає і вирішує на місці соціальні питання або виносить пропозиції про їхнє вирішення відповідними органами, роз’ясняє постраждалим (родинам) їхні права відповідно до діяючого законодавства.
Власник підприємства збов’язаний у п’ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ про здійнення запропонованих комісією із спеціального розслідування заходів щодо усунення причин подібних випадків і притягти до відповідальності працівників, що допустили порушення законодавчих і ін. нормативних актів по охороні праці.
Про виконання запропонованих комісією заходів власник підприємства в термін, зазначений в акті спеціального розслідуванн, у письмовій формі повідомляє відповідному органові державного нагляду за охороною праці, органу управління, до сфери керування якого належить підприємство (для підприємств, заснованих на загальнодержавній власності), а у випадку гострого отруєння (захворювання) і санепідстанції.
Підприємство в п’ятиденний термін після закінчення розслідування нещасного випадку висилає матеріали прокуратурі і відповідному органові державного нагляду за охороною праці, а у випадку розслідування гострого отруєння (захворювання) - також санепідстанції.
Методи аналізу травматизму
Метою аналізу травматизму є розробка заходів щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати та узагальнювати їхні причини.
Існують такі методи аналізу травматизму:
Статистичний методзаснований на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, накопиченого за кілька років на підприємстві або в галузі. При розгляді підсумків роботи підприємств по боротьбі із травматизмом найчастіше аналізують динамічні частоти і ваги травматизму у часі. Порівнюючи за цими показниками підприємства, можна виявити ті з них, що вимагають особливої уваги з погляду профілактики травматизму.
Різновидомстатистичного методу є груповий і топографічний методи: при груповому методі травми згруповуються по окремих однорідних ознаках:часу трамування; віковим, кваліфікаційним ознакам і спеціальностям потерпілих; видам робіт; причинам нещасних випадків. Це дозволяє виявити найбільш неблагополучні моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування..
При топографічному методі всі нещасні випадки наносять умовними знаками на плані розташування устаткування в цеху, на ділянці. Скупчення таких знаків на якому - небуть устаткуванні або робочому місці характеризує його підвіщену травмонебезпеку і сприяє прийняттю відповідних профілактичних заходів.
Монографічний метод аналізу травматизму власне кажучи являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, властивих тій або іншій одній (моно) ділянці виробництва, устаткуванню, технологічному процесові. По цьому методі заглиблено розглядаються всі обставини нещасного випадку, при необхідності робляться відповідні дослідження та іспити. Корисним є проведення такого ж аналізу на аналогічному виробництві. Цей метод пристосований не тільки для аналізу уже тих нещасних випадків, що сталися, але і для виявлення потенційних небезпек на досліджувальній ділянці. Можна його використовувати і для розробки заходів щодо охорони праці для знову запроектованого виробництва.
Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від травматизму для того, щоб з’ясувати економічну ефективність витрат на розробку і впровадження заходів щодо охорони праці. Однако цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому є додатковим.
Ергономічний метод заснований на комплексному вивчені системи „людина - машина (техніка) - виробниче середовище”.Відомо, що кожному видові трудової діяльності повинні відповідати визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні (особистісні) якості людини, а також його антропометричні дані. Тільки при комплесній відповідності зазначених властивостей людини особливостям конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.
Застосування методів, що враховують особистісні якості працюючих не тільки для аналізу травматизму, але і для виявлення причини порушення правил і інструкцій з охорони праці, дозволяє виявити ряд істотних соціально - психологічних передумов виникнення нещасних випадків і тим самим сприяє попередженню травматизму, а також правильній організації профвідбору, профнавчання і тренінгу.
8.3. Особливості розслідування профзахворювнь
Професійним захворюванням називається захворювання, що розвивається в результаті впливу на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів і поза контактом з ними виникнути не може. Частковим випадком професійного захворювання є професійне отруєння, що може бути гострим або хронічним.
Профзахворювання звичайно виникає в результаті більш - менш тривалого періоду роботи в несприятливих умовах, тому на відміну від травми точно установити момент виникнення захворювання не можна. Крім професійних, на виробництві зараз виділяють групу так званих виробничо - обумовлених захворювань. До них відносяться хвороби, що у принципі не відрізняються від звичайних хвороб, однак несприятливі умови праці сприяють виникненню деяких з них і погіршують їхній плин. Наприклад, в осіб, що виконують фізичну роботу в поганих умовах, частіше виникають такі захворювання, як радикуліт, варикозне розширення вен, виразкова хвороба шлунка і т.п. Якщо ж робта вимагає великої нервово - психічної напруги, то частіше виникають усілякі неврози і хвороби серцево - судинної системи.
Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню, причому віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ та Мінпраці України.
Зв’язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю спеціалістів (представників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров’я, яким надано таке право, і спеціалістів (представників) підприємства. Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати профзахворювання, враховується його попередня робота, пов’язана з дією несприятливих виробничих факторів.
У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактична установа направляє працівника з відповідними документами на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встановлення остаточного діагнозу і зв’язку захворювання під впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя направляє хворого до спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів згідно з переліком, що додається до Положення. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність профзахворювання хворий направляється до інституту медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ), на який покладено функції українського профпатологічного центру.
На кожного потерпілого від профзахворювання клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за встановленою формою. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається підприємству, виробничі чинники якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідстанції і лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує це підприємство.
Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі працівників: санепідстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки. До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів.
Власник зобов’язаний сприяти роботі комісії (забезпечити приміщенням, транспортом, зв’язком) і компенсувати всі витрати, пов’язані з цією роботою. Комісія з розслідування зобов’язана:
- скласти програму розслідування причин профзахворювання;
- розподілити функції між членами комісії;
- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
- провести розслідування обставин та причин профзахворювання;
- скласти акт розслідування за встановленою формою, в якому намітити заходи щодо запобігання розвитку профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).
Акт розслідування причин профзахворювання складається комісією з розслідування у п’яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається власником хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акту надсилається санепідстанії для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акту розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.
Власник зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювання.
Контроль за правильним та своєчасним розслідуванням профзахворювань, оформленням документації, а також здійсненням заходів щодо усунення причин, які призвели до профзахворювання, здійснюють органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці, а також професійні спілки в особі виборних органів та представників здійснюють громадський контроль за розслідуванням причин профзахворювань.
Реєстрація та облік випадків профзахворювань ведеться у спеціальному журналі за встановленою формою:
- на підприємстві та в установах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування;
- у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого.
Форми державної статистичної звітності про профзахворювання затверджуються МОЗ.
8.4. Розслідування та облік аварій
Аварія (від іт. avaria) - несподіваний вихід із строя машин, обладнання, конструктивних елементів споруд і т.п., який супроводжується їх пошкодженням.
Катастрофа (від гр. katastrophe) - раптова подія, бездіяльність, яке тягне за собою тяжкі наслідки.
На підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці, мають бути опрацьовані і затверджені власником:
- план попередження надзвичайних ситуацій, у якому розглядаються можливі аварії та ін. надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни виконання, а також сили і засоби, що залучаються до цих заходів;
- план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому перелічені всі можливі аварії та ін. надзвичайні ситуації, визначені дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов’язки професійних аварійно - рятувальних формувань або працівників інших підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
До аварій техногенного характеру відносяться аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та ін. забруднюючих речовин, раптове зруйнування споруд, обладнання.
Аварії поділяються на дві категорії:
до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:
- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
- стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;
- збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;
- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості працівників підприємства чи населення.
до ІІ категорії відносяться аварії, внаслідок яких:
- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, ділянки. Враховується цех, ділянка з чисельністю працюючих 10 чоловік і більше.
Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або ін. посадову особу підприємства, які, в свою чергу, зобов’язані повідомити власника.
Власник, або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані ввести в дію план ліквідації аварії, вжити, в першу чергу, заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановленню меж небезпечної зони та обмеженню доступу до неї людей.
Власник зобов’язаний негайно повідомити про аварію місцевий орган державного нагляду за охороною праці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, місцевий орган виконавчої влади, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган.
Розслідування аварії з нещасними випадками проводиться згідно вимог Положення щодо розслідування нещасних випадків. Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями, що утворюються:
- у разі аварії І категорії - наказом міністерства або ін. центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням органу виконавчої влади (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя) за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці, МНС або територіальним штабом цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій;
- у разі аварії ІІ категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням районного або міського органу виконавчої влади за узгодженням з відповідним органом державного нагляду за охороною праці.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник органу державного нагляду за охороною праці.
У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з’ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно - монтажних робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і галузевих нормативних актів та проекту, встановлює осіб, відповідальних за аварію, намічає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобіганню подібних аварій.
Комісія з розслідування зобов’язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за встановленою формою. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням витрат, зазначених у додатку 17 Положення.
Залежно від характеру аварії у разі необхідності проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути подовжений органом, який призначив комісію.
За результатами розслідування аварії власник видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці.
Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, де сталася аварія, яке в п’ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.
Один примірник акту розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.
Облік аварій І і ІІ категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду за охороною праці реєстрацією їх у журналі за встановленою формою. При цьому враховуються аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасні випадки не сталися.
Контроль та нагляд за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління по нагляду за охороною праці.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Поняття нещасного випадку та його фази.
2. В яких випадках нещасні випадки оформляються актами по формі Н 1, а в яких ні?
3. Порядок розслідування і оформлення нещасних випадків.
4. Проведення спеціального розслідування нещасних випадків.
5. Методи аналізу травматизму.
6. Методи попередження травматизму.
7. Поняття професійних захворювань, їх розслідування та облік.
8. Аварії, їх класифікація і порядок їх розслідування.
Література
8.1. Бердій Я.І., Джигирей В.С., Кидасюк А. /.та ін. Охорона праці: Навчальний посібник. - Львів, ПТВФ. Афіша”, 1997. - 258 с.
8.2. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. Учеб. пособие для инж.-єкон. спец. вузов. - М. всш. Шк. шк, 1985. - 319 с.
8.3. Жидецький В.Ц., Джиги рей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Вид. 3-є, доп. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.
8.4. Законодавство України про охорону праці. У 4-х томах. - К.: Основа, 1995.
Журнали:
8.5. №10 октябрь 2002 г. «Охрана труда и социальное страхование». Раздел: Наука стр. 31.
8.6. №11 ноябрь 2002 г. «Охрана труда и социальное страхование». Раздел: Учеба. стр. 26.
8.7. Мізунський І. Про розслідування аварій на виробництві. - // Охорона праці. - 2005. - №6.
8.8. Толмачов В., Емельянова Н. Нове в розслідуванні, обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аврій на виробництві. - // Охорона праці. - 2005.
