3.2.1. Система управління охороною праці (СУОП)
3.2.1. Система управління охороною праці (СУОП) в організації – це частина загальної системи управління (менеджменту) організації, що забезпечує управління ризиками в області охорони здоров’я і безпеки праці що пов’язані з діяльністю організації.
СУОП в організації (підприємстві) включає: організаційну структуру, розподіли відповідальності, процедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, досягнення цілей та аналізу результативності політики і заходів охорони праці в організації.
Організація повинна розробляти, впроваджувати і підтримувати в робочому стані процедури ідентифікації небезпек для здоров’я і безпеки персоналу, оцінки і контролю ризиків, пов’язаних з її діяльністю, продукцією і послугами (включаючи продукцію і послуги підрядчиків), які організація може контролювати.
Організація повинна:
- формувати і вчасно корегувати перелік (реєстр) факторів, що впливають на охорону праці, які вона може контролювати і на які вона може впливати;
- встановлювати пріоритетні, виявляти ті фактори, що мають або можуть мати значні впливи на умови та охорону праці, і гарантувати прийняття до уваги цих факторів при визначенні цілей у галузі охорони праці;
- постійно актуалізувати цю інформацію;
- встановлювати і підтримувати в робочому стані документально оформлені цілі і задачі по охороні праці для кожного підрозділу і рівня управління організації.
3.2.2. Програма поліпшення умов, охорони і безпеки праці
Роботодавець, що несе відповідальність за охорону праці в організації, підприємстві повинен визначати та документально оформляти програму поліпшення умов і охорони праці, приділяючи увагу наступним діям по реалізації вимог охорони праці:
підготовці програми поліпшення умов і охорони праці;
визначенню і придбанню необхідних засобів управління виробничими процесами, устаткуванням (включаючи комп’ютери, контрольно-вимірювальну апаратуру), засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
роз’ясненню працівникам ступеня відповідності робочих місць установленим вимогам умов і охорони праці, а також придбанню працівниками навичок, необхідних для досягнення необхідного рівня безпеки праці;
актуалізації, якщо це необхідно, методів управління охороною праці і засобів контролю;
з’ясуванню перспективних вимог до вимірів в галузі охорони праці, включаючи оцінку можливостей перевищення сучасного технічного рівня, для своєчасної їх реалізації;
виявленню і контролю шкідливих і небезпечних виробничих факторів і робіт, при наявності яких необхідний попередній і періодичний медичний огляд.
Перед організацією управління охороною праці майбутнього реально стоять 3 основні завдання:
Сформувати в людях принципово нову позитивну ідеологію створення законослухняності, тому що альтернативні дії, порушення норм і правил безпеки є деструктивними, антисоціальними, які ведуть до можливості втрати життя і здоров’я робітників в процесі їх трудової діяльності. На це повинні бути направлені зусилля вчених, спеціалістів, управлінського персоналу, при цьому соціальна і особиста направленість профілактичної роботи стає найважливішим засобом вирішення основних завдань. Поряд з цим, важливо щоб профілактичні міри безпеки логічно випливали із ступеня небезпеки (ризику) конкретних виробництв і забезпечували рівне, надійне функціонування всіх частин системи: людина (суб’єкт управління) - людина (фактор і об’єкт ризику) - умови праці - засоби праці -предмети праці.
Виключити передумови, які формують травмонебезпечні і аварійні ситуації, створити на робочих місцях умови, які зменшували б шкідливий вплив і небезпечну взаємодію виробничих факторів на робітника.
Забезпечити реальні гарантії соціального захисту людини, якій в процесі трудової діяльності нанесена фізична чи моральна шкода в результаті отриманої травми чи професійного захворювання. Для вирішення цих задач потрібна досконала нормативно-правова і інформаційна база. Отримають подальший розвиток помітні тенденції управління охороною праці на основі ризик-аналізу, застосування економічних методів регулювання і мотивації, світове співробітництво.
Формування банку нормативних актів, накопичення статистики, необхідність безперервного контролю за процесами навчання і професійного відбору, ін. проблеми потребують застосування нових форм накопичення і вилучення інформації, тому повинні отримати широке розповсюдження сучасні інформаційні технології і відповідні технічні засоби. Необхідно забезпечити достатнє цільове фінансування працеохоронної діяльності, при цьому, направити ці засоби на пріоритетні напрямки охорони праці.
3.2.3.Служба з охорони праці
Організаційно-методична робота по управлінню охороною праці, підготовка керівних рішень та контроль за їх реалізацією здійснюється службою охорони праці, підпорядкованої безпосередньо керівнику підприємства.
Згідно зі ст.15 Закону України „Про охорону праці” на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення.
На підприємствах з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку і призначені наказом керівника підприємства.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Основні завдання спеціалістів служби охорони праці:
- опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань;
- організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та ін. випадкам загрози життю або здоров’ю працівників;
- вивчення та сприйняття впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;
- контроль за дотриманням працівниками вимог законів та ін. нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу „Охорона праці” колективного договору та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;
- інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.
3.2.4. Аудит охорони праці на підприємстві
Аудит з охорони праці – це засіб управління, який базується на системному підході і за допомогою якого оцінюється ефективність управління охороною праці і таким чином сприяє конкурентоспроможності та інвестиційній привабливості підприємства.
Багаточисельні малі підприємства, в яких відсутні штатні спеціалісти з охорони праці, на сьогоднішній день дуже гостро відчувають потребу в кваліфікованій допомозі по оцінці стану охорони праці на підприємстві у відповідності з нормативними актами. Значну допомогу при цьому може надати система аудиту, тобто перевірка стану охорони праці з розробкою профілактичних заходів із залученням сторонніх компетентних аудиторів.
Аудитор з охорони праці – особа, яка володіє відповідною кваліфікацією для проведення аудитів, що підтверджуються ліцензією та сертифікатом. Аудитор повинен мати інженерну освіту та відповідний досвід роботи на посаді інженера по охороні праці іншого підприємства відповідної галузі або державного (технічного) інспектора, або викладача курсу охорони праці учбового закладу. Він повинен знати техніку та технологію підприємства, яке досліджується, вимоги законів та нормативних документів по охороні праці, систему управління охороною праці, процедури та засоби аудиту.
Аудит – це документально оформлений процес перевірки, що включає збір даних та об’єктивну оцінку відповідності стану умов праці та профілактичних засобів з охорони праці, системи управління цією діяльністю необхідним критеріям, тобто встановленим нормативно-правовим актам з передачею результатів перевірки замовнику. Таким чином, підприємство підвищує свій престиж як на ринку праці, продукції так і на ринку інвестицій.
Обсяг, умови та порядок обстеження визначаються у договорі із замовником, який зацікавлений у вивченні стану охорони праці на своєму підприємстві. Результати виконання договору оформлюються актом сдачі-приймання. Договір про аудит містить обов’язки та права учасників договору. Фінансування робіт по проведенню обстеження здійснюється за рахунок коштів замовника.
3.3. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський
контроль за станом охорони праці
Державний нагляд – це діяльність уповноважених органів і посадових осіб, яка спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та ін. нормативно-правових актів про охорону праці (НПАОП).
Відповідно до ст.38 Закону України „Про охорону праці” державний нагляд здійснюють:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);
спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці;
генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори.
Відповідно до чинного законодавства основними завданнями органів держнагляду є:
- впровадження у життя законів та ін. нормативно-правових актів про охорону праці;
- надання роботодавцям і працівникам технічної, організаційно-методичної та ін. інформації і консультації щодо найефективніших засобів та заходів, спрямованих на додержання положень законодавства;
- забезпечення компетентної консультативної та експертної підтримки рішень, що приймаються на державному рівні з питань охорони праці, безпечності об’єктів підвищеної небезпеки, профілактики техногенних аварій, пожеж та катастроф.
Контроль – це система перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці та виконання відповідних договорів і угод та ін. профілактичних заходів, що здійснюються на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності.
Виділяють такі види контролю: відомчий, регіональний, громадський та внутрішній.
Відомчий контроль здійснюється посадовими особами, повноважними представниками і службами міністерства або ін. центрального органу виконавчої влади, а також асоціацій, корпорацій, концернів або ін. об’єднань в установах, організаціях, підприємствах, які належать до сфери управління цього органу виконавчої влади.
Регіональний контроль реалізується посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих (зареєстрованих) на території відповідного регіону.
Громадський контроль виконується виборними органами та представниками професійних спілок, ін. громадських організацій, комісіями підприємств та уповноваженими трудових колективів.
Внутрішній безперервний контроль здійснюється в межах підприємства (установи, організації) його власником і відповідними службами та посадовими особами цього підприємства, (матрицю безперервного контролю в СУОП.
Контрольні запитання
1. Назвіть систему управління охороною праці в ринкових умовах.
2. Коли і які розробила МОП Рекомендації з організації охорони праці в країнах.
3. Назвіть основотворчі принципи формування системи управління охороною праці.
4. Яка концепція управління охороною праці на сучасному етапі?
5. Коли склалися в Україні основи реформування державного управління охороною праці з використанням економічних методів?
6. Які економічні важелі переважають в умовах ринку?
7. Який економічний механізм діє з введенням моделі страхових відносин?
8. У чому полягає суть системи управління охороною праці на підприємстві, в організації?
9. У чому полягає суть програми поліпшення умов, охорони і безпеки праці?
10. Які основні завдання стоять перед організацією управління охороною праці?
11. Служба з охорони праці, її функції та права?
12. Як здійснюється планування робіт з охорони праці?
13. Як здійснюється фінансування робіт з охорони праці?
14. Як здійснюється навчання з охорони праці?
15. Суть колективного договору в системі нормативного регулювання питань охорони праці.
16. Аудит з охорони праці на підприємстві.
17. Сутність державного нагляду за станом охорони праці.
18. Контроль як поняття, його сутність, та види контролю.
Література
3.1. Аудит охраны труда на предприятии. // Охрана труда, 2000 - №10, с. 9-10.
3.2. Варення Г.А. Теоретико - методологічні основи працеохоронної діяльності - Раритет, 2003. - 216 с.
3.3. Гогіташвілі Г. Комплексне управління охороною праці. - // Охорона праці, 2000. - №2.
3.4. Гогіташвілі Г. Система управління охороною праці. - Л.: Афіша, 2002. - 320 с.
3.5. Калина А.В. Учет и аудит на предприятии. - К.: Либідь, 1998.
3.6. Концепція управління охороною праці. - // Охорона праці, 2002 - №3.
3.7. Лесенко Г. Розробка системи управління охороною праці. - // Охорона праці 2004. - №3, с. 37-38.
3.8. Лисюк М. Інструктаж з охорони праці. - // Справочник кадровика, 204. - №1, с. 72-78.
3.9. Мельниченко Т.М. Структура державного нагляду за охороною праці. - // Інформ. вісник одещини з охорони праці, 2003. - №1, с. 17-23.
3.10. Методичні рекомендації щодо здійснення органами Держнаглядохоронпраці України державного нагляду в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. - // Охорона праці 2005. - №1, с. 48-50.
3.11. Міленький Н. Фінансування заходів з охорони праці на виробничому рівні. - // Охорона праці, 2004, №1, 6,21-23.
3.12. Проблеми СУОП. - // Охорона праці, 2003. - №10.
3.13. Общая документация регулирующая организационные функции по охране труда. - Библиотека специалиста по охране труда, 2006, №1.
3.14. Романчук А. Новые формы управления охраной труда. - // Охрана труда, 2005, № 11, 12; 2006, №1, с. 17- 19.
3.15. Стефанков М. Правовий аспект діяльності служб охорони праці. - // Охорона праці, 2005. - №2, с. 6-7.
3.16. Формування СУОП в сучасних умовах. - // Охорона праці, 2004 - №8. - №12.// Налоги и бух. учет, 2005. - №4.
3.17. Типове положення про службу охорони праці(НПАОП 0.00 - 4.35 - 04) - // Охорона праці, 2005, №2, с. 48 - 50.
3.18. http: // www lida zakon.ua - юридична база даних нормативно - правових актів.
3.19. http: // www/ meta. com.ua - юридична база даних нормативно - правових актів.
