ПОВІСТЬ “КАЙДАШЕВА СІМ’Я”
План:
1. Історія написання твору. Життєва основа. Композиційно-сюжетні особливості.
2. Кайдаші як вияв духовного занепаду українського селянства пореформеного періоду, його причини і витоки.
3. Проблема руйнування і розпаду патріархального устрою української родини (батьки і діти; конфлікт поколінь).
4. Пластичність змалювання народних характерів:
а) Омелько та Маруся Кайдаші: відстоювання законів патріархальної української родини:
– працелюбність, господарність;
– вплив кріпацтва на світогляд і звички;
– намагання утвердити батьківський авторитет (Омелько); співчутливе ставлення автора до свого героя, його негативних звичок, забобонності (Омелько);
– материнські почуття (Маруся); висміювання автором пихатості, манірності, безпідставного гонору Марусі Кайдашихи, її сварливості, лукавства, непоступливості.
б) Карпо і Лаврін: риси “нової” ментальності:
– почуття індивідуалізму, що переростає в егоїзм;
– практичність, прагнення збагачення;
– наполегливість, рішучість (Карпо);
– поетичність душі (Лаврін);
в) Мотря й Мелашка – “заручники” дріб’язкових, індивідуалістських, егоїстичних стосунків у сім’ї:
– працьовитість;
– впевненість, яка переростає у самовпевненість, зверхність (Мотря);
– лагідність характеру, поетичність душі, які згодом розгубилися у сварках (Мелашка);
5. Функції сміху у творі: доброзичливий, жартівливо-безтурботний. ліричний, сатирично-викривальний, дошкульний.
6. Українознавство в повісті: народні ремесла, буденний і святковий одяг селян, інтер’єр селянського житла, устрій селянського життя, народні обряди, забави сільської молоді, звичаї ”вулиці”, українська фантасмагорія.
7. Художні особливості:
– майстерність, віртуозність у створенні пейзажних картин;
– зорові, слухові образи, вміле використання при цьому синонімічних рядів;
– деталізовані, індивідуалізовані портретні характеристики;
– динамізм, жвавість діалогічного мовлення;
–мовне багатство (розмовно-побутова лексика, гумористичні, народнопоетичні звороти, прислів’я, приказки, епітети, порівняння, метафори);
– легкість, зручність фрази.
Запитання і завдання:
1. Повість свого часу зазнала цензурних втручань, з неї вилучалися цілі уривки. Це принципово міняло погляд на твір. Прочитайте (див. ДОДАТКИ) першоваріант початку “Кайдашевої сім’ї”, знайдіть в ньому історіософські вкраплення і визначте їх роль.
2. Радянське літературознавство причини дріб’язковості Кайдашів вбачало в існуванні приватної власності на землю (ідея твору визначалася так: “показати, що доки буде приватна власність на землю, доти буде існувати ворожість між людьми”). Висловіть свою думку з цього приводу.
3. Чим зумовлений, на вашу думку, “кайдашизм”: суспільно-історичними чинниками чи рисами ментальності українців? Обгрунтуйте свою думку посиланнями на текст.
4. Що дало підстави В.Скуратівському вважати, що “ Кайдашева сім’я” демонструє […]не так своєрідну “національну ментальність” […], як драму народу”?
5. К.Г. Юнг зазначав: “Психологія окремої людини відповідає психології нації. Що робить нація, те робить і кожний окремо, а оскільки це робить кожен окремо, то це саме робить і нація...” Узявши за основу зміст повісті “Кайдашева сім’я”, спростуйте або підтвердіть цю думку.
6. Висвітлюючи найтемніші, найзгубніші сторони селянського життя, письменник ніде не глумиться над своїми персонажами. Лагідна посмішка з якимось прихованим співчуттям чи жалем пронизує всю повість. І скільки любові пробивається крізь той сміх. Особливо тоді, коли щоденні родинні чвари хоч зрідка поступаються згадкам про історію України, доля якої асоціюється із страсними муками Хреста. Знайдіть відповідні місця у тексті.
Література:
1. Абрамова І. Біля витоків української ідеї (Нечуй-Левицький і формально-національний напрям) // Слово і час. – 1999. – №12. – С.56–58.
2. Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т. – К., 1964. – Т.2. – 317 –367.
3. Бондаренко Ю. “Кайдашева сім’я” І Нечуя-Левицького в контексті національного виховання школярів // Дивослово. – 1998. – №9.
4. Власненко В. Художня майстерність І.Нечуя-Левицького. – К., 1969.
5. Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово. – 1997. – №7. – С. 45-48.
6. Демчук О. Багата палітра прози І.С. Нечуя-Левицького // Українська мова і література в школі. – 2001. – №4. – С.26–28.
7. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995.
8. Зборовська Н. Український світ у творчості Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах. – 2000. – №5. – С. 54–65.
9. Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя / За ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. С.114-117.
10. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 195–238.
11. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 23–26.
12. Походжук Д. Лицар української ідеї крізь призму сьогоднішнього бачення (До 160-річчя від дня народження І.Нечуя-Левицького) // Літ. Україна. – 1998. – 26 листопада.
13. Скуратівський В. І.Нечуй-Левицький (Проспект до майбутньої дисертації) // Дивослово. – 1998. – №12.
14. Шавловський І.І. Вивчення творчості І.С. Нечуя-Левицького в школі. К., 1969.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
ТЕМА: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН ПАНАСА МИРНОГО “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?”
План:
1. Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного. Світоглядні, естетичні принципи. Внесок у розвиток української прози.
2. Життєва основа роману ”Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Історія написання. Три етапи роботи над твором. Співпраця з І.Біликом.
3. Жанрово-композиційна структура: наявність інтриги, ретроспекції. Сюжет та позасюжетні елементи. О. Білецький про архітектоніку твору.
4. Проблематика. Широта представлення народного життя. Історичні виміри зображуваної дійсності.
5. Головна сюжетна лінія. Зовнішній і внутрішній конфлікт.
6. Ідейно-смислове навантаження ІІ частини в романі:
– Кому і за які “заслуги” було подаровано Піски?
– Як зустріли звістку про неволю реєстрові козаки і хлібороби?
– зверхнє, презирливе ставлення новоявлених господарів до українців;
– моральне, національне виродження українців через військо;
– моральний і економічний розклад дворянства;
– психологічні наслідки довголітнього перебування українців у неволі.
Запитання і завдання:
1. Яким чином такі композиційні елементи, як інтрига, ретроспекції, сприяють глибшому розкриттю авторського задуму.
2. У ІІ частині роману селяни порівнюються з отарою. Як цей прийом пояснює суть і світоглядний рівень громади?
3. У романі багато разів згадується віл. Він є глибинно-багатогранною деталлю-метафорою, винесеною в заголовок. Символом чого виступає образ вола у творі?
4. Проілюструйте прикладами з тексту твору логічний ряд, що вимальовується з ІІ частини: неволя – приниження – пияцтво – злочинність.
Література:
1. Білецький О. Панас Мирний // Білецький О. Від давнини до сучасності. Зібр. праць: У 2-х т. – К., 1965. – Т.1,2.
2. Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово, – 1997. – №8 – С.31-46.
3. Грицай М.С. Панас Мирний: Літературний портрет. – К., 1986.
4. Ільницький О. Конфлікт між козацьким і селянським світоглядом у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” // Слово і час. – 1990. – №4. – С.50–57.
5. Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя / За ред. М.Т. Яценко. – К., 1997. – С. 131-160.
6. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 303–358.
7. Кодак М.П. Психологізм соціальної прози. – К., 1980.
8. Кузнецов Ю.Б. Розвиток психологізму в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1991.
9. Міщук Р.С. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1991.
10. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 30–39.
11. Сиваченко М. Історія створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – К., 1957.
12. Турчин М. Пропаща доля внука. Ще одне прочитання образу Чіпки // Дивослово. – 2004. – №9. – С. 23–25.
13. Хропко П.П. Широкий та вільний розмах думки як константа романного мислення Панаса Мирного // Індтивідуальні стилі українських письменників ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1987.
14. Черкаський В.М. Художній світ Панаса Мирного. – К., 1989.
15. Черкаський В.М. Вивчення творчості Панаса Мирного в школі. – К., 1983.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6
