План:
1. Літературна дискусія:
– М.Драгоманов про шляхи розвитку української літератури;
– І.Нечуй-Левицький про головні принципи української літератури;
– концепція “накового реалізму” І Франка;
– Б. Грінченко про українську літературу в полеміці з М.Драгомановим.
2. Реалістичний тип художнього мислення:
– філософська основа реалізму;
–філософсько-естетичні засади реалізму (раціоцентризм, соціодетермінізм, міметичність, типовість);
– засоби і прийоми зображення в реалістичній літературі.
3. Художні здобутки української реалістичної літератури:
– новизна тематики, проблематики;
– психологізація та драматизація;
– художньо-стильові течії, жанровий склад.
Запитання і завдання:
1. У чому полягали головні розбіжності в поглядах на розвиток української літератури між М. Драгомановим та І. Нечуєм-Левицьким, між М. Драгомановим та Б.Грінченком?
2. Чия позиція з учасників літературної дискусії є вам ближчою? Обгрунтуйте свою відповідь.
3. Визначте спільне й відмінне між реалізмом і натуралізмом?
4. Опрацюйте статтю М.Кодака ”Реалізм” (Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. – К., 1997. – Кн.3. – С. 35–74). Визначте:
– філософську основу реалізму;
– особливості конфлікту, особливості творення характерів персонажів;
– проблемно-тематичний комплекс літератури 70–90 рр.;
– жанровий склад.
5. Опрацюйте статтю “Реалізм” у посібнику В.Пахаренка “Українська поетика”. Поясніть принципи реалізму.
6. Законспектуйте статті:
– Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямування // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 2 кн. – Кн. ІІ. – К., 1998. – С.213–236. Які три принципи української літератури розробив у цій статті автор?
– Франко І. Література, її завдання і найважливіші ціхи // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1980–1984. – Т.26. – С.5–14. (або: Франко І. Літературно-критичні статті. – К., 1950, – С.18–28). Поясніть концепцію “наукового реалізму”.
Література:
1. Горик Н. Тематичні розробки уроків з української літератури. 10 клас // Дивослово. – 1997. – №7. – С. 44-45.
2. Єфремов С. Історія українського письменства. – Київ, 1995. – С.461–470.
3. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. – Книга третя / За ред. М.Т.Яценка. – К., 1997. – с.3–74.
4. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 7 – 129.
5. Моренець В. Народництво – позитивізм – модернізм // Слово і час. – 2000. – №1. – С. 35– 40.
6. Панченко В. Особливості українського літературного життя ІІ половини ХІХ століття // Укр. Мова і література в загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.
Бесіда перша. – 2003. – №2, – С. 75–82;
Бесіда друга. – 2003. – №3. – С.112–118;
Бесіда третя. – 2003. – №5. – 62–69.
7. Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси: Відлуння-плюс, – 2002. – С. 183– 198.
8. Пахаренко В. Основи теорії літератури. – К.: „Генеза”, 2007. – С. 190–202.
9. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 3–15.
10. Приходько І. Іван Нечуй-Левицький проти “орбрусенія” народів // Березіль. – 1997. – №9-10. – С. 156-165.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
ТЕМА: ПОВІСТЬ ІВАНА НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО З ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ “ХМАРИ”
План:
1. Життєвий і творчий шлях І.Нечуя-Левицького. Формування світогляду. Естетичні принципи.
2. Творча історія повісті. “Хмари” в оцінці критики (М.Драгоманов, С.Єфремов, О. Кониський, О.Білецький).
3. Хронікальні риси твору. Ідеологічна заданість.
4. Алегорія назви (варіації образу хмар). Освітні заклади як основний інструмент русифікації.
5. Старше (Дашкович) покоління патріотично налаштованої української інтелігенції:
– носієм яких рис національного характеру є Дашкович (у порівнянні з Воздвиженським)?
– інтерес до народного життя, рідної мови, культури, звичаїв;
– поступове згасання мрій про свій квітучий край, поетичний, гордий народ;
– відірваність від життя, національних інтересів народу;
– самоусвідомлення краху свого духовного буття як національної людини (сон Дашковича).
6. Молодше покоління української інтелігенції. Павло Радюк – тип українофіла-просвітителя:
– у чому виявляється українофільство Павла Радюка?
– які завдання ставить перед собою Радюк?
– у чому полягає просвітительська діяльність Радюка?
– у чому обмеженість його дій і програми?
– розбіжність між гаслами і ділами, теорією і практикою.
7. Любовна лінія роману: Ольга Дашковичівна і Галя Масюківна в житті Радюка. Психологічні й світоглядні чинники у взаєминах.
8. Колоритність образів сільських людей (Радюки, Масюки, Ликерія Висока): господарність, тяга до знань, щирість і відкритість, дотепність, почуття гумору.
9. Особливості розповіді. Прямі характеристики персонажів. Авторське мовлення та мовлення героїв, їх специфіка та співвідношення. Публіцистичні елементи. Гумор і сатира.
Запитання і завдання:
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою В. Шевчука, що всі без винятку герої повісті є тією чи іншою мірою „охмареними”? Обґрунтуйте свою відповідь.
2. Чи дотримується І.Нечуй-Левицький власної настанови, висловленої в статті „Сьогочасне літературне прямування”, „освітити зображене „вищою ідеєю”?
3. Як, на вашу думку, вплинуло на рівень художності твору прагнення автора втілити суспільно-політичні ідеї часу?
4. Знайдіть історіософські вкраплення у пейзажних картинах повісті і визначте їх ідейно-художнє навантаження.
5. Підготуйте повідомлення з історії таких освітніх закладів, як Києво-Могилянська академія, Київський університет св. Володимира.
Література:
1. Абрамова І. Біля витоків української ідеї (Нечуй-Левицький і формально-національний напрям) // Слово і час. – 1999. – №12. – С.56–58.
2. Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. – К., 1964. – Т.2. 5.
3..Власенко Художня майстерність І.Нечуя-Левицького. – К., 1969. – С.46-50.
4. Гусар Стук С. Реабілітація “Хмар” Івана Нечуя-Левицького //Літературознавство (ІІІ міжнародний конгрес україністів). – К., 1996. – С.389-398.
5. Зборовська Н. Український світ у творчості Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах. – 2000. – №5. – С. 54–65.
6. Єфремов С. Історія українського письменства. – С.482-484.
7. Зінченко Н.І. “Мета ясна й проста – народ й Україна” // Слово і час. – 1991. – №8. – С.42-47.
8. Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя / За ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. С.114-117.
9. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003. – Кн. І. – С. 195–238.
10. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 17–23.
11. Приходько І. Іван Нечуй-Левицький проти “обрусенія” народів Березіль. – 1997. – №9-10. – 156-164.
12. Шевчук В. Про “захмарених” героїв Івана Нечуя-Левицького, а також закон про тенденцію художнього твору і його мистецьку повновартість. Передмова. // І.Нечуй-Левицький. “Хмари”. – К., 1993.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4
