Підсумкова контрольна робота за Змістовий модуль ІІІ

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль І

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

ПОВІСТЬ “ГЕТЬМАН ІВАН ВИГОВСЬКИЙ”

План:

1. Історична основа твору (Монографія М.Костомарова “Іван Виговський”, історіософська праця І.Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський та Юрій Хмельницький”)

2. Зображення життя українського суспільства після Переяславської угоди:

– козацько-республіканські порядки після 1654 року

– ставлення української шляхти, козацької старшини, низового козацтва до Переяславської угоди

– соціальна, психологічна напруга часу, зображеного у повісті

3. Побутова лінія життя сім’ї Виговських. Етичні цінності. Всезростаючі претензії дружини Олесі.

4. Образ Івана Виговського: від щирого вболівання за долю України – до розуміння гетьманської влади як можливості широкого вибору для себе.

5. Особливості розповіді. Характеристики персонажів, описи. Авторське мовлення та мовлення героїв, їх специфіка та співвідношення. Публіцистичні елементи. Гумор і сатира.

 

 

Запитання і завдання для самоперевірки:

1. Підготуйте історичну довідку про діяльність гетьмана Івана Виговського.

2. Чому Виговський із самого початку не схвалював союз Богдана Хмельницького із Москвою?

3. У чому виявляється обережність, поміркованість, дипломатична „хитрість” майбутнього гетьмана?

4. Чим був вигідний для України проект Гадяцької угоди?

5. Як ставився Виговський до соціальних запитів і можливостей посполитого люду в Україні?

6. Що, на вашу думку, головним чином похитнуло владу Виговського?

7. Розкажіть про родину козака Лютая. Порівняйте її з родиною Виговських.

8. Які проблеми, характерні для часу, коли жив І.Нечуй-Левицький, порушено у творі?

Література:

 

1. Каменчук А. Особливості характеротворення в історичних романах І.С. Нечуя-Левицького // Слово і час. – 2000. – №11. – С.2–5.

2. Бойко Н. Герої і антигерої в історичних романах І.Нечуя-Левицького // Дивослово. – 2000. – №1. – С.2–5.

Див літературудо П/З №3.

ПАНАС МИРНИЙ

ПОВІСТЬ “ЛИХІ ЛЮДИ”

План:

1. Проблема самовизначення української інтелігенції ІІ пол. ХІХ ст. у повісті “Лихі люди”. Демократичні ідеали Тимофія Жука і Петра Телепня. Відмінність темпераменту і світовідчуття.

2. Образи Шестірного і Попенка. Дві позиції сприяння політичному ладові: запопадливе почуття обов’язку (прокурор Шестірний) і цинізм (священник Григорій Попенко).

3. Композиційні особливості: монтажність, зміщення часових площин, чергування зображальних та виражальних засобів.

4. Оповідні прийоми: спогади, марення, роздуми головного героя та поодинокі об’єктивно-описові відступи.

 

Запитання і завдання для самоперевірки:

1. Поясніть назву твору. В чому її подвійне трактування? Кого називає “лихими людьми” Петро Телепень? Хто є “лихими людьми” для його матері?

2. Які епізоди із життя головного героя постають в його пам’яті?

3. Простежте еволюцію світогляду і характеру Петра Телепня.

4. Коли вперше Петро замислюється над причинами тяжкого становища народу? Що стало поштовхом до цього?

5. Що стало причиною духовного краху Петра Телепня?

6. Під впливом чого формується характер Жука?

7. Що об’єднує і що різнить двох інтелігентів-різночинців? В чому їх слабкі і сильні сторони?

8. У чому динамізм портретних характеристик Петра Телепня і Тимофія Жука?

9. Чому, на вашу думку, портрети Жука і Телепня є динамічними, а Шестірного й Попенка – статичними?

10. Поясніть роль пейзажів у передачі настроїв і переживань героїв?

11. Яка роль художньої деталі “жовта пляма”?

12. У чому новизна твору П.Мирного? До яких модерністичних прийомів вдається автор?

13. У чому літературний діалог П.Мирного з І.Нечуєм-Левицьким (“Хмари”).

ОПОВІДАННЯ “ЛОВИ”

1. Поясніть суть і значення обрамлення у творі.

2. Знайдіть у творі художні деталі, визначте їх роль.

3. Від кого ми дізнаємося про минуле Костенка й Орисі?

4. Як зробив кар’єру Костенко? У чому виявляється його “мисливська” вдача?

5. Чим привабив Орисю Костенко? Про що вона найбільше мріяла ще в стінах інституту?

6. Як, на вашу думку, чи була між ними любов і чи не виявились вони вартими один одного?

7. За які “заслуги” Костенка зробили поліцмейстром?

8. В чому гумористично-сатирична спрямованість твору? За допомогою яких художніх засобів автор висміює “кругову поруку”, “кругову пошлість”?

 

БОРИС ГРІНЧЕНКО

ОПОВІДАННЯ

(“Украла”, “Кавуни”, “Дзвоник”, “”Каторжна”)

1. Які життєві ситуації покладено в основу названих оповідань?

2. Розкрийте психологічні особливості доленосного вчинку героїв оповідань “Украла” (Олександри), “Кавуни” (Санька), “Каторжна” (Докії), “Дзвоник” (Наталки).

3. Простежте рух почуттів, думок героя у кризових морально-етичних ситуаціях. Як розкривається при цьому їх духовний світ?

4. Які художні деталі використовує автор для розкриття психології своїх героїв.

 

 

ЖІНОЧА ПРОЗА

НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА

План:

1. Життєвий і творчий шлях Наталі Кобринської.

2. Зацікавлення феміністичними проблемами. Участь у жіночому русі, громадському житті Галичини.

3. Оповідання “Дух часу”: форма оповіді у творі, символічний образ клубка ниток, проблема взаємостосунків поколінь, доля жінки.

4. Перехід від реалістичного письма до нової (експресіоністичної) техніки. Збірка “Казки”. Оповідання “Душа”.

 

 

ОЛЕНА ПЧІЛКА

План:

1. Життєвий і творчий шлях. Громадська робота.

2. Поетична спадщина. Збірка “Думки-мережанки”: мотиви, жанри, образи.

3. Художня проза. Оповідання “Товаришки”. Морально-етичні проблеми. Тема духовного пробудження жіноцтва.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ. ПОВІСТЬ „ОБОРОНА БУШІ”

План:

1. Історична основа повісті. Роль епіграфа для розкриття авторського задуму.
2. Проблематика твору: народ та історія; масовий героїзм у визвольній боротьбі; виховання національної самосвідомості; глибина народної моралі й етики.
3. Композиційно-сюжетні особливості твору. Пригодницькі елементи у творі.
4. Образи Орисі Завісної, Антона Корецького.
5. Образи захисників фортеці – сотника Завісного, хорунжого Островерхого, Вернидуба та ін.
6. Романтизм повісті. Елементи реалізму.

 

МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ

ДРАМА “ДОКИ СОНЦЕ ЗІЙДЕ, РОСА ОЧІ ВИЇСТЬ”

План:

1. Розкриття драми нещасливого кохання в органічній єдності з соціальними та національними колізіями. Особливості конфлікту (“любовний трикутник”).

2. Психологічна достовірність характерів, що є водночас виразними соціальними типами: спільне і відмінне:

– захоплення народницькими ідеями (Владимир Горнов);

– ненадійність життєвих позицій, слабкість переконань ліберальних паничів (Борис Воронов);

– щирість почуття, внутрішня краса української дівчини (Оксана).

3. ”Панське болото” у драмах (Воронови, Бєлохвостов).

4. Проблема малоросійства (Воронов).

5. Реалістичне змалювання селянського середовища.

6. Сценічність, видовищність п’єси. Елементи мелодраматизму.

Запитання і завдання для самоперевірки:

1. У чому полягає народницька діяльність Владимира Горнова?

2. Чим можна довести щирість його намірів? Що ви знаєте про минуле героя?

3. Яким чином виявляє свій інтерес до селян Борис Воронов? У чому його слабкість?

4. Що чекає від кохання панич? Чи здатен він ощасливити свою обраницю?

5. Як ставляться до Оксани односельці? Чим пояснюється жорстоке ставлення до неї?

“ПО РЕВІЗІЇ”

1. Які анекдотичні ситуації мають місце у творі?

2. Які риси сільської верхівки висміює автор?

3. У чому сатирична спрямованість п’єси? Назвіть елементи гумору.

4. Назвіть мовно-стилістичні засоби висміювання героїв.

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КОМЕДІЇ І. КАРПЕНКА-КАРОГО „СТО ТИСЯЧ”, “ХАЗЯЇН”

План:

1. І.Карпенко-Карий як організатор українського професійного театру:

– просвітницькі ідейні пріорітети світогляду (знайомство із творами Руссо, Дідро, Вольтера);

– участь в роботі Єлисаветградської громади;

– поєднання літературної творчості з акторською, режисерською, роботою.

2. Проблематика п’єс:

– конкретно-сторичне (розшаруання селянства, первинне накопичення капіталу, формування “нових хазяїв“ із селян і намагання зайняти ними найвищі щаблі у суспільстві);

– загальнолюдське (проблема сенсу життя, безглуздість зведення життя до накопичення грошей, вплив грошей на людину).

3. Образи Герасима Калитки і Терентія Пузиря: внутрішня неоднозначність і суперечливість. Особливості мовлення.

4. Природа сміху:

– функції сміху (сатирична, трагічна);

– засоби гумору і сатири (створення комічних ситуацій, шаржування, пародіювання). Особливості мовних партій.

5. Сатирично загострені образи Бонавентури, кума Савки („Сто тисяч”), Феногена, Зеленського, Ліхтаренка („Хазяїн”),.

6. Вираження просвітницьких ідей в образах представників інтелігенції (Золотницький, Калинович, Соня).

 

Запитання і завдання:

1. Проведіть паралелі між Герасимом Калиткою (“Сто тисяч“) і Терентієм Пузирем (“Хазяїн“). Що спільного і відмінного між ними?

2. Як характеризують Пузиря слова Золотницького: “Ах ти нещасна, безводна хмаро...”?

3. У чому символічне значення образу “хазяйського колеса”? Спробуйте його схематично зобразити.

 

“СУЄТА”

План:

1. Проблематика п’єси: батьки і діти; інтелігенція і народ; роль і призначення театру; внутрішня краса людини і духовний примітивізм.

2. Жанр. Композиція (сукупність окремих, різних за змістом і характером сцен; відсутність головного героя). Художній зміст назви.

3. Висміювання дріб’язковості, прагнення до багатства, кар’єри й чинів (Михайло, Петро, Тарас Гупаленко).

4. Духовна краса людини, що працює на землі (Карпо, Явдоха).

5. Духовне зцілення людини хліборобською працею, спілкування з природою (Іван, Василина, Демид Короленко).

6. Особливості сміху у творі (гумор, сатира, іронія, елементи фарсу).

 

Запитання і завдання для самоперевірки:

1. У чому виявляється батьківська (материнська) любов Макара і Тетяни до своїх дітей? Чи не допустилися вони помилок у вихованні дітей?

2. За чий рахунок вчилися Михайло і Петро?

3. Що каже Михайло про дітей, які соромляться своїх батьків? Чи дотримується він сам сказаного?

4. Прочитайте яву УІІ ІІІ дії. У чому комізм ситуації розказування Матюшею вірша про гусей? Яким, на вашу думку, виросте хлопчик? Спроектуйте його майбутнє на Петра і Михайла.

5. Які погляди на театр висловлює автор у своєму творі?

ІВАН ФРАНКО

 

ДРАМА “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ”

 

План:

1. Народнопоетична основа твору (“Пісня про шандаря”).

2. Композиція. Соціально-психологічний конфлікт.

3. Проблема брутального втручання у природний плин життя. Проблема неможливості повернення втраченого щастя.

4. Психологічна майстерність у змалюванні образів героїв. Складність, неоднозначність їх почуттів:

– Анна – любов-страх, любов-виклик;

– Михайло – любов-егоїзм, любов-злоба, любов-помста;

– Микола: любов-біль, любов-відчай.

 

Запитання і завдання:

1. За допомогою яких засобів розкривається передісторія подій?

2. В чому соціальний, психологічний конфлікт твору?

3. Яка атмосфера панує в сім’ї Задорожних? Від кого ми дізнаємося про стосунки в цій сім’ї?

4. Чого вимагає від Анни Михайло? Яким чином він досягає її зізнань у любові?

5. Чим можна пояснити інколи досить “відверту”, демонстративну поведінку Анни?

6. Хто з героїв твору, на вашу думку, обікрадений найбільше?

 

ПОВІСТЬ “BOA CONSTRICTOR” (перша редакція – 1878 р.)

План:

1. Жанр, композиція, особливості сюжету.

2. Соціальне середовище і його вплив на долю людини.

3. Психологія буржуа-мільйонера:

– передісторія Германа, “коріння”, психологічні джерела характеру;

– холодний розрахунок, індивідуалізм Гольдкремера, втіленням якого є власництво, голий чистоган;

– шахрайство, безжалісність і злочиннійсть у стосунках з робітниками;

– внутрішній конфлікт (суперечка героя з самим собою, його духовні піднесення й падіння);

– моменти прозрінь, усвідомлення власної вини;

– трагедійність образу.

4. Натуралістичні тенденції у творі:

– картини побуту єврейської бідноти, ріпників;

– натуралістичний спосіб узагальнення (людина в соціальному процесі відіграє роль жертви, а сам процес стає фатальним і міфологізується);

– символічний образ змія-полоза як уособлення “золотої лихоманки”).

5. Психологізм повісті: самоспостереження (інтроспекції), самосповіді (ретроспекції), самоаналіз (зображення героя наодинці з самим собою, що є умовою для візій, рефлексій, внутрішнього монологу, асоціацій, переживань).

 

Запитання і завдання для самоперевірки:

1. Які риси випещувало і прищеплювало соціальне середовище, в якому зростав Гольдкремер? Рабом якої моралі він стає?

2. Які риси вдачі, дії і вчинки Германа-дитини і Германа-юнака говорять про його людяність?

3. Яким був передсмертний наказ матері? Чи дотримався його Голькремер?

4. Які сили зламали людяне в душі героя?

5. Після якої події в житті Герман різко змінюється, його починає захоплювати “гарячка збагачення”?

6. В яких епізодах найповніше виявляється “сліпа жадоба грошей” Гольдкремера?

7. Які наслідки має злочинна “фізіологія” накопичення на родинному тлі (дружина Рифка, син Готліб)?

8. Які епізоди витримано в поетиці натуралізму?

9. Визначте кульмінаційний момент у творі, розкрийте його символічне значення. Про що говорить розв’язка твору?

10. Яку роль у структурі твору відіграють лейтмотиви: образи змія-полоза: крові, страху, горя, проклять?

 

 

ПОВІСТЬ “ЛЕЛЬ І ПОЛЕЛЬ” (1887 р.)

План:

1. Жанрові, композиційні особливості твору:

– І ч. – “початок суспільного роману виховання”; ІІ ч. – “зразок новітнього психологічного роману”;

– дихотомічна (паралелістична) структура роману (застосування матриці міфу про близнюків)

– поєднання романтичних (фантастичних, легендарних) і реалістичних елементів.

2. Соціальна структура Львова й Галичини ІІ пол ХІХ ст.:

– взаємини міста й села;

– національні взаємини;

– топографічна й часова точність.

3. Конфлікт у романі (конфлікт між прагненням двох демократів служити народові та волею закостенілих галицьких інтелігентів, які не бажають змін у суспільному житті).

4. Владислав і Гнат як репрезентанти двох життєвих позицій, двох типів етико-суспільної поведінки:

– умови та обставини формування характеру українсько-галицької інтелігенції;

– двовимірність психіки людини: мислячої (Владко) відчуваючої (Начко);

– сила і слабкість героїв;

– вибір між особистим щастям і громадянським обов’язком;

– зосередженість на особистих проблемах.

 

Запитання і завдання для самоперевірки:

 

1. Розкрийте душевну чистоту дітей-сиріт. Як виявляється захоплення наратора (автора-розповідача) їхніми пригодами?

2. Перечитайте епізод перебування дітей в осінньому лісі. Як виявляється гармонія дитячих душ із природою? Чи такими будуть їхні стосунки із суспільством?

3. Як і в чому виявляється відмінність характерів Владка і Начка?

4. Як розкриваються характери братів Калиновичів у драматичному зіткненні із зовнішнім світом, із суспільством – його законами, мораллю, порядками?

5. Якою є програма служіння народові братів-близнюків? Як вони втілюють її в життя?

6. Чому вечірку у своєму салоні Владислав іронічно назвав “людською комедією”?

7. Доки Гнат і Владислав є сильними, непереможними особистостями?

8. Чому бал у народному домі став фатальним відліком для обох братів?

9. Як внутрішній стан героїв виявляється через портрет?

10. Простежте шлях Гната до духовного, морального ренегатства, його внутрішню боротьбу.

 

ПОЕМА “ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ”

План:

1. Документальна й художня історія життя Івана Вишенського (монографія І.Франка “Іван Вишенський і його твори”).

2. Внутрішній конфлікт. Проблема духовного вибору.

3. Особливості композиції. Вставні притчі, їхні смисли.

4. Символістсько-образна система.

 

Запитання і завдання для самоперевірки:

1. Яка атмосфера панує на горі Афон? Які прийоми і засоби для її відтворення використовує автор?

2. У чому полягає психологічна драма І.Вишенського?

3. Поясніть символічне значення фіналу поеми.

 

ДОДАТКИ

Додаток до П/З №1

Хронологія основних культурних, громадсько-політичних подій в Україні другої половини ХІХ століття

 

1868 р. – заснування товариства ”Просвіта” у Львові

 

1869 р. – створення товариства ”Руська бесіда” – першої української організації на Буковині

 

1870 р. – заснування товариства ”Руська Рада” у Чернівцях

 

1873 р. – відновлення діяльності Старих Громад і створення Нових Громад у Києві, Харкові, Одесі, Полтаві

 

1873 р. – відкриття з ініціативи П.Чубинського у Києві південно- західного відділення Російського Імператорського Географічного товариства

 

1873 р. – заснування з ініціативи О.Кониського, М.Драгоманова та за фінансової підтримки Є.Милорадович-Скоропадської, В.Симиренка Літературного товариства ім. Т.Г. Шевченка у Львові

 

1874 р. – Археологічний з’їзд у Києві, в якому взяли участь 86 професорів, учених із Києва та 35 – з інших міст України. Головував відомий археолог, граф О. Уваров

 

1876 р. – підписання олександром ІІ Емського указу про заборону українського слова.

 

1878 р. – виступ на літературному конгресі у Парижі М.Драгоманова з доповіддю ”Українська література, заборонена російським урядом”

 

1882 р. – створення першої професійної театральної трупи М. Кропивницького у Єлисаветграді

 

1883 р. – створення об’єднаної професійної театральної трупи під керівництвом М.Старицького

 

1890 р. – заснування в Галичині Русько-української радикальної партії на чолі з І.Франком та М.Павликом з ініціативи М.Драгоманова

 

1899 р. – заснування Національно-Демократичної парті в Галичині на чолі з М.Грушевським та І.Франком

 

 

* * *

 

ГРОМАДАМИ на поч. 60-х років у підросійській Україні називалися об’єднання патріотично настроєної української інтелігенції. до Громад входили вчителі, лікарі, літератори, музиканти, юристи, військові – всі, кого об’єднувала українська ідея, ідея відродження української культури, освіти. Громадівці здійснювали культурно-просвітницьку роботу: відкривали недільні школи для дорослих і дітей рідною мовою і безкоштовно працювали в них (напр., А.Свидницький), друкували й поширювали книжки-метелики для простих людей (Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ’яненка, Ганни Барвінок та.н.), створювали ”Букварі”, читанки, записували фольклор, ”ходили в народ”, прагнули допомогти селянам юридичними, медичними порадами тощо. Громади діяли у Києві, Чернігові, Полтаві, Харкові, Миргороді та ін. містах. Серед активних громадівців – П.Чубинський, В.Антонович, К. Михальчук, Т.Рильський, М.Старицький, М.Лисенко, М.Драгоманов, О.Русов, С.Русова (Ліндфорс), П.Житецький, А.Свидницький, О.Пчілка, П.Косач, І.Рудченко та ін.

У 1963 році після придушення польського повстання і Валуєвського циркуляру Громади були заборонені. Свою роботу вони відновили лише у 1973 році у зв’язку з відкриттям у Києві Південно-Західного відділу Географічного товариства. Вдруге їхня діяльність була призупинена у 1876 р. Емським указом.

 

НАРОДОВЦІ – суспільно-політична течія в Західній Україні ІІ пол ХІХ ст. – поч. ХХ ст. Народовці здійснювали велику патріотично-культурну роботу, організовували такі українські інституції, як ”Просвіта” (1868), “Руська бесіда” (1862, 1869)., літературне товариство ім. Т.Г.Шевченка у Львові. Видавали популярні журнали: ”Правда” (1867–1898), ”Зоря” (1880–1897), газету ”Діло” (1880–1930), у яких друкувалися практично всі наддніпрянські письменники.

 

НАРОДОВОЛЬЦІ – російський революційний рух, який набув свого розмаху у 60–80 рр. Сюди входила радикально настроєна молодь (в основному вихідці з народу), яка ототожнювала себе з народом і за кінцеву мету ставила здійснення революції. У 1871 році у Петербурзі Мих.Чайковським був створений гурток ”Земля і воля”, який згодом розділився на дві групи: ”Народна воля” (кер. Петро Лавров. Завдання: шляхом просвіти і пропаганди готувати народ до революції) і ”Чорний переділ”(кер. Мих.Бакунін. Мета: здійснювати терористичні акти, щоб викликати стихійне повстання). Активним часником цього руху був петербурзький студент, виходець з українських селян Андрій Желябов.

Перші народовольчі гуртки в Україні з’явилися на поч. 70-х рр. у Києві, Одесі, Харкові. У Києві в 1971–72 рр. діяла група з анархістським ухилом ”Київська комуна”, членом якого була Віра Засулич, яка 1881 р. здійснила терористичний акт проти царя Олександра ІІ. Членом групи ”Чорний переділ” у Харкові був Павло Грабовський.

Не дивлячись на протиріччя, народовольці й українофіли, особливо молоде покоління, мали багато спільного – насамперед загальний інтерес до селянства. Проте революційний рух вносив не тільки розкол, але й скорочував ряди українофілів. Його героїчний романтизм захоплював молодих людей, і вони залишали в стороні національні питання або у кращому випадку відкладали їх на потім. Близьким до ”Землі і волі” був полтавський гурток ”Унія”, до якого входив Панас Мирний.

 

ДОДАТОК до П/З №4