Спинний мозок – нижній відділ ЦНС, розташований в хребетному каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку, а внизу закінчується конічним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки. Являє собою тяж довжиною в дорослої людини 41-45 см, дещо сплющений спереду назад, діаметром – 1 см, маса 35 г.
Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, що відповідають місцям виходу з нього нервів, які йдуть до верхніх і нижніх кінцівок.
У центрі спинного мозку проходить вузький канал заповнений спинномозковою рідиною, яка сполучається з рідиною шлуночків головного мозку. Спинний мозок вкритий трьома оболонками: твердою, павутинною, м’якою.
Права і ліва частина спинного мозку спереду і ззаду розділені глибокими борознами. Навколо центрального каналу є сіра речовина, яка складається з тіл вставних (95%) і рухових (5%) нейронів. На поперечному розрізі сіра речовина формує фігуру схожу на метелика.
Передній виступ сірої речовини називається переднім рогом. Там розташовані тіла рухових нейронів. З них виходять аксони, які з’єднуючись між собою утворюють корінці на виході з спинного мозку.
Протилежний виступ – задній ріг, від нього виходять задні корінці, що являють собою чутливі відростки нейронів.
Передні та задні корінці поблизу від спинного мозку з’єднуються між собою, вкриваються єдиною жироподібною оболонкою і утворюють спинномозковий змішаний нерв.
Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних нервів, відповідно до яких виділяють 31-33 сегменти (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1-3 куприкових). Кожному сегменту спинного мозку відповідає певна ділянка тіла, що пов’язана руховою та чутливою іннервацією з даним сегментом.
Місце виходу корінців не відповідає рівню міжхребетних отворів і нерви, перш ніж вийти з каналу, йдуть вниз. У поперековому відділі вони йдуть паралельно кінцевій нитці й утворюють пучок, який називають кінським хвостом.
Сіра речовина спинного мозку оточена білою речовиною. Це відростки нейронів, які є чутливими і руховими провідними шляхами. Ті з них, що несуть інформацію з периферії та внутрішніх органів до спинного і головного мозку називаються висхідними (чутливими).
Інші – низхідні (рухові) несуть імпульси від головного і спинного мозку до периферичних частин тіла та внутрішніх органів.
Спинний мозок здійснює дві функції: рефлекторну і провідникову.
Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові рефлекси та регулює функції внутрішніх органів (шлунка, кишечнику, судин, сечового міхура, серцевого м’яза).Провідникова функція полягає в забезпеченні зв’язку і узгодженні роботи всіх відділів ЦНС, за допомогою низхідних і висхідних провідних шляхів.
Головний мозок, будова та функції його відділів.
Це вищий відділ Н.С. людини. Міститься у черепній коробці й через великий потиличний отвір переходить у спинний мозок.
У головному мозку розрізняють стовбур, мозочок та великий мозок (кінцевий).
До стовбура відносять: довгастий міст, середній та проміжний мозок.
Стовбур мозку утворюється білою речовиною, а сіра знаходиться всередині у вигляді скупчень – ядер. У мозочку і великих півкулях сіра речовина знаходиться на поверхні, утворюючи кору.
Середня маса головного мозку 1200-1700 гр (становить близько 3% ваги тіла).
Головний мозок покритий 3 оболонками: твердою, павутинною і м’якою (судинною). Ці оболонки є продовженням оболонок спинного мозку. Тверда зростається з кістками основи черепа. М’яка оболонка разом з судинами заглиблюється в шлуночки мозку, де утворюються судинні сплетення, через які фільтрується з крові спинномозкова рідина. Встановлено, що різні ділянки кори півкуль відрізняються за будовою та функціями. Таких ділянок (зон) виділяють від 50-200. Строгих кордонів між ними не існує. Зони складають апарат, який забезпечує приймання, переробку сигналів, що поступають і зворотну реакцію на сигнали, які поступили.
Великий мозок (кінцевий) складається з 2 півкуль, з’єднаних мозолистим тілом (здійснює зв’язок між півкулями). Півкулі зовні вкриті корою, утвореною сірою речовиною, під якою знаходиться біла речовина. В ній містяться ядра сірої речовини – підкіркові. Поверхня півкуль зібрана в борозни і звивини, що збільшують площу її поверхні (2000-2500 кв.см.) Виділяють три найбільші борозни: бокова, центральна, тім’яно-потилична.
Борозни ділять кожну півкулю на частки: лобову, потиличну, тім’яну, скроневу.
Всередині півкуль мозку є порожнини, які називаються шлуночками (І та ІІ). Ці шлуночки з’єднуються з ІІІ та ІV шлуночками стовбура мозку і дальше з спинномозковим каналом, а також з простором під оболонками мозку. Шлуночки і простори заповнені рідиною (ліквором), яка разом з кровоносною системою забезпечує обмін речовин в нервовій системі, а також створює надійний механічний захист нервових клітин.
Товщина кори півкуль 1,5 – 4,5 мм, вона складається з 50 млрд нервових клітин, що розміщені 6 шарами.
