Завдання 1. Виявлення крохмалю та глюкози. для лабораторних і практичних робіт

Зошит

для лабораторних і практичних робіт

з біології

студент___групи_______________________________

відділення _____________________________________

________________________________________________

________________________________________________

 

 

Лабораторна робота №1

Тема. Визначення деяких органічних речовин та їхніх власти­востей.

 

Мета: навчитися визначати жири й полісахариди, вивчити їхні властивості.

 

Обладнання та матеріали: штатив із пробірками, градуйовані пі­петки, крапельниці, скляні палички, водяна баня або посуди­на з гарячою водою, годинник; дистильована вода, концен­трована хлоридна кислота, розчин Люголя, олія, етиловий спирт, бензол, хлороформ; водні 10%-і розчини питної соди та натрій гідроксиду, а також 1%-і розчини купрум сульфату й крохмалю, шматочок сирої картоплі.

 

Хід роботи

Завдання 1. Виявлення крохмалю та глюкози.

1. Візьміть зі штатива дві пробірки й пронумеруйте їх. Додайте

в кожну пробірку розчин крохмалю об'ємом 2 мл.

2. У першу пробірку додайте 1—2 краплі розчину Люголя, пе­ремішайте скляною паличкою. Запишіть, якого забарвлення набув розчин.

 

 

3. Нагрійте пробірку. Запишіть, чи змінилося забарвлення.

________

 

4. Остудіть пробірку. Запишіть, чи змінилося забарвлення.

________

5. У другу пробірку капніть 2—3 краплі концентрованої хлоридної кислоти, прокип'ятіть її вміст на водяній бані про­тягом 15 хв, додайте розчин натрій гідроксиду об'ємом 2 мл, 5 крапель розчину купрум сульфату, нагрійте до кипіння на водяній бані.

 

6. Запишіть, як змінюється забарвлення.

________

 

7.Зробіть висновок.

________________________

 

Завдання 2. Вивчення розчинності жирів у різних розчинниках.

1. Візьміть зі штатива три пробірки й пронумеруйте їх. Капніть у кожну пробірку олію об'ємом 0,2 мл.

 

2. У пробірку № 1 додайте дистильовану воду об'ємом 5 мл, у пробірку № 2 — етиловий спирт об'ємом 5 мл, у пробірку № 3 — бензол об'ємом 5 мл.

 

3.Перемішайте вміст усіх пробірок.

 

 

4.Запишіть результати.

Пробірка № 1

_______________________________________________________________________

Пробірка № 2

_______________________________________________________________________

Пробірка № З

_______________________________________________________________________

5. У пробірку № 1 додайте розчин соди об'ємом 5 мл. Перемішайте вміст пробірки. Запишіть, що відбуваєть­ся в пробірці № 1.

__________________________________________________________________________

6.Зробіть висновок:

__________________________________________________________________________________

 

 

Лабораторна робота №2

 

Тема. Вивчення властивостей ферментів.

 

Мета: вивчити властивості ферментів та умови їхньої активності.

 

Обладнання та матеріали: штатив із пробірками, годинник, 5% розчин Н₂О₂, піпетка, бульби сирої і вареної картоплі, скіпка, предметні і покривні скельця, мікроскопи, елодея, колеус, шматочок м’яса.

 

Хід роботи:

 

Завдання 1. Вивчення дії ферменту каталази на пероксид водню.

1. Приготуйте мікропрепарат витриманого на світлі (8-10год.) листка елодеї та розгляньте його під мікроскопом. Замалюйте побачене.

 

2. З одного боку покривного скла нанесіть краплю розчину пероксиду водню, з іншого боку відтягніть воду фільтрувальним папером. Спостерігайте під мікроскопом за явищем, що відбувається.

Замалюйте побачене.

 

3. Опишіть стан клітин до дії пероксиду і після його дії.

_____________________________________________________________

 

4.Зробіть висновок:

___________________________________________________________

Завдання 2. Дослідження наявності фермента каталази в живих тканинах рослинного і тваринного організмів.

1.Покласти в пробірки шматочки сирого м’яса (1), сирої (2) і вареної (3) картоплі. Додати в кожну пробірку по 10 крапель Н₂О_2.

Що спостерігається в кожній пробірці?

1 пробірка ________

2 пробірка ________

3 пробірка ________

 

2.Дослідіть газ, що виділяється за допомогою тліючої скіпки. Що спостерігається?

________

3.Зробіть висновки, відповівши на запитання:

- Від чого залежить активність ферментів?

- Чому не спостерігалось розщеплення пероксиду водню в пробірці з вареною картоплею?

Висновок: _______________________________________________________________________________________

 

Лабораторна робота №3

 

Тема. Особливості будови клітин прокаріотів та еукаріотів.

 

Мета: вивчити особливості будови клітин прокаріотів та еукаріо­тів, навчитися розпізнавати клітини рослин, тварин, грибів і бактерій на мікрофотографіях, схемах, мікропрепаратах.

 

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, предметні й на­кривні скельця, градуйовані піпетки, пінцети, скляні та дерев'яні палички, препарувальні голки; розчин йоду, роз­чин метиленової зелені з ацетатною кислотою, склянка з во­дою; постійні препарати бактерій, епітелію ротової порож­нини, епідерми цибулі, клітин гриба мукора; електронно-мікроскопічні фотографії бактерій, тваринних і рослинних клітин, клітин грибів, цибулина.

 

Хід роботи:

1. Ознайомтеся зі схемами будови тваринної, рослинної та бак­теріальної клітин і клітини грибів.

Будова рослинної (а), тваринної (б), бактеріальної (в) та грибної (г) клітин: 1 — клітинна стінка; 2 — плазматична мембрана; 3 — цитоплазма; 4 — ядро; 5 — ендоплазматична сітка; б — апа­рат Гольджі; 7 — мітохондрія; 8 — ри­босома; 9 — вакуоль; 10 — хлоро­пласт; 11 — клітинні включення; 12 — нуклеотид; 13 — джгутик.

 

Завдання 1. Вивчення клітин рослин.

1. Приготуйте мікроскоп до роботи.

2. Приготуйте предметне скло. За допомогою піпетки нанесіть на нього краплину розчину йоду.

 

3. Приготуйте препарат шкірочки цибулі: розріжте навпіл цибу­лину

й вийміть із неї одну соковиту лусочку. За допомогою

препарувальної голки зніміть маленький шматочок шкірочки й покладіть на предметне скло. У разі потреби розправте зразок препарувальною голкою.

Препарат накрийте накривним склом. Готовий препарат покладіть на предметний столик. Налаштуйте зображення, поверніть дзеркало так, щоб було видно яскраво освітлене коло. Повільно обертаючи гвинт, обережно опустіть об'єктив так, щоб він перебував на відстані кількох міліметрів від покривного скла препарату. Опускайте об'єктив обережно, щоб не пошкодити предметне скло.

Під мікроскопом ви побачите клітини. Розгляньте їх і зама­люйте.

Позначте на рисунку ті частини клітини, які ви побачили, порівняйте рисунок зі схемою.

 

 

4. Зробіть висновок.

______________________________________________________________________

Завдання 2. Вивчення клітин тварин.

1. Розгляньте під мікроскопом готові препарати тканин тварин.

Замалюйте клітини, які ви розглянули під мі­кроскопом

Позначте на рисунку ті частини клітини, які ви побачили, порівняйте

рисунок зі схемою.

 

2. Зробіть висновок.

____________________

____

 

Завдання 3. Вивчення клітин бактерій.

1. Розгляньте препарат спочатку при малому, а потім при вели­кому збільшенні.

2. Замалюйте клітини, які ви розглянули під мі­кроскопом.

3. Позначте на рисунку ті частини клітини, які ви побачили, порівняйте рисунок зі схемою.

 

4. Зробіть висновок.

______________________________________________________________________

Завдання 4. Вивчення клітин грибів.

1. Приготуйте предметне скло.

2. Приготуйте препарат клітин грибів: зберіть плісняву білого кольору зі шматочка хліба або овочів — міцелій гриба мукора, помістіть її на предметне скло та накрийте накривним.

3. Розгляньте препарат спочатку при малому, а потім при великому збільшенні.

4. Замалюйте клітини, які ви розглянули під мі­кроскопом.

 

5. Позначте на рисунку ті частини клітини, які ви побачили; порівняйте рисунок зі схемою.

 

 

6. Зробіть висновок.

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Лабораторна робота №4

Тема. Явище плазмолізу й деплазмолізу в клітинах рослин.

Рух цитоплазми в клітинах рослин.

Мікроскопічна й ультрамікроскопічна будова ядра.

 

Мета: переконатися, що в клітинах рослин відбувається рух цито­плазми, поспостерігати за процесом плазмолізу й деплаз­молізу;розглянути мікроскопічну й ультрамікроскопічну будову ядра.

 

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, предметні й на­кривні скельця, градуйовані піпетки, пінцети, препаруваль­ні голки, фільтрувальний папір, дистильована вода, 9%-й водний розчин натрій хлориду, листок елодеї;

фотографії із зображенням мікро­скопічної та ультрамікроскопічної будови ядра.

Хід роботи:

Завдання 1. Спостереження явищ плазмолізу і деплазмолізу в клітинах рослин.

1. Підготуйте мікроскоп до роботи. Приготуйте предметне скло. За

допомогою піпетки нанесіть на нього краплю води.

2. Приготуйте препарат живих клітин листка елодеї: цілий листок

елодеї покладіть на предметне скло, накрийте на­кривним.

Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть

на препараті тонку ділянку, де добре видно кліти­ни.

Розгляньте знайдену ділянку при великому збільшенні.

Зверніть увагу на те, що цитоплазма притиснута до клітинних стінок. Клітини перебувають у стані по­вного насичення водою — стані тургору.

Замалюйте її.

 

 

4. Щоб поспостерігати явище плазмолізу — відшарування ци­топлазми із включеннями від клітинної стінки,— замініть воду під накривним склом на розчин натрій хлориду. Кап­ніть піпеткою розчин натрій хлориду на край накривного скла, а з іншого боку прикладіть фільтрувальний папір для видалення води з-під накривного скла.

Порівняйте побачене з мікрофотографіями.

Замалюйте побачене.

 

5. Щоб поспостерігати явище деплазмолізу — відновлення об'єму цитоплазми,— замініть розчин натрій хлориду під на­кривним склом на дистильовану воду. Порівняйте побачене з мікрофотографіями.

 

 

 

Замалюйте побачене.

 

 

Завдання 2.Спостереження руху цитоплазми в клітинах рослин.

1. Приготуйте препарат живих клітин листка елодеї: цілий листок елодеї покладіть на предметне скло, накрийте його накривним склом.

2. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на препараті тонку ділянку, де добре видно кліти­ни. Розгляньте знайдену ділянку при великому збільшенні. При ве­ликому збільшенні мікроскопа можна побачити рух цитоплазми й хлоропластів. У разі потреби мож­на підігріти препарат до +38—40 °С, уводячи під накривне скло теплу воду або поклавши його на кілька хвилин під увімкнену настільну лампу.

3. Замалюйте схему руху хлоропластів.

 

4.Зробіть висновки, давши відповіді на питання:

- Яке біологічне значення має проникнення води у клітину?

- Що відбудеться із клітинами, якщо їх залишити на довгий час в розчині солі?

- Яке біологічне значення має рух цитоплазми у клітині?

- Які чинники впливають на швидкість руху цитоплазми?

 

Висновок:

____________________________________________

 

5. Підготуйте мікроскоп до роботи.

Розгляньте на препаратах основні компоненти ядра: оболонку,

хроматин, ядерце, хромосоми. Замалюйте їх.

 

 

Зробіть висновок про значення цих структур.

________________________

________

________

 

6. Розгляньте на фотографії зображення ядерної оболонки з порами. Замалюйте побачене.

 

 

Лабораторна робота №5

 

Тема: Будова хромосом. Мітотичний поділ клітин

 

Мета: Вивчити зовнішню будову хромосом, навчитися знаходи­ти гомологічні хромосоми й розрізняти аутосоми та статеві хромосоми.

 

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, постійні препа­рати рослинних і тваринних клітин у стадії інтерфази й мі­тозу, на яких можна розглянути мікроскопічну й ультрамі­кроскопічну будову ядра, постійні препарати хромосом ссавців і ко­мах, фотокаріограми людини.

 

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

Розгляньте на препаратах основні компоненти ядра: оболонку,

хроматин, ядерце, хромосоми. Замалюйте їх.

 

2. При малому збільшенні мікроскопа на постійному препараті знайдіть ділянку, у якій клітини діляться. При великому збільшенні розгляньте хромосоми. Полічіть їх. Зверніть увагу на їхні розміри та форму. Замалюйте побачене.

 

 

 

 

3. Розгляньте будову хромосоми на схемі. Підпишіть частини хромосоми, позначені цифрами.

 

 

1.-

2.-

3.-

4.-

4. Ознайомтеся із чотирма фотокаріограмами людини.

 

 

а — здоровий чоловік; б — здорова жінка;

в — хромосомний набір хворого із синдромом Шерешевського-Тернера (моносомія за статевими хромосомами); г — хромосомний набір хворого

із синдромом Клайнфельтера генотип XXXV.

5. Розгляньте фотокаріограму здорової людини. Знайдіть гомо­логічні хромосоми й позначте пари гомологічних хромосом цифрами 1—23.

 

 

 

6. Розгляньте каріограми двох людей і визначте, у якому випадку спостерігається спадкове захворювання, пов'язане зі зміною числа хромосом.

 

 

А В

 

 

___________________________________________________________

______________________________________________________________

 

 

Зробіть висновок:

________________________________________________________________________________

 

Лабораторна робота №6

 

Тема: Будова тканин тваринного організму і тканин рослинного

організму.

Мета: узагальнити й систематизувати знання про будову й функції тканин тваринного організму, узагальнити й систематизувати знання про будову й функції тканин рослин.

 

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, постійні препа­рати епітеліальної, сполучної, нервової та м'язової тканин; мікрофотографії цих тканин, постійні препа­рати покривної, провідної, механічної, твірної та основної тканин рослин; мікрофотографії цих тканин.

 

Хід роботи

Завдання 1. Вивчення будови тканин тваринного організму.

 

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини епітеліальної тканини. Розгляньте цю тканину при великому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на форму клітин, взаеморозташування клітин та міжклітинної речови­ни. Замалюйте побачене, укажіть тип епітелію.

 

 

3. Порівняйте з іншими видами епітеліальної тканини, пред­ставленими на рисунку.

 

4. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини сполучної тканини. Розгляньте цю тканину при вели­кому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на форму клітин, взаєморозташування клітин та міжклітинної речовини. Зама­люйте побачене, укажіть тип сполучної тканини.

 

Порівняйте з іншими видами сполучної тканини, представ­леними на рисунку.

 

5. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини м'язової тканини. Розгляньте цю тканину при вели­кому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на форму клітин, їхнє взаєморозташування. Замалюйте побачене, укажіть тип м'язової тканини.

 

6. Порівняйте з іншими видами м'язової тканини, представленими на рисунку.

7. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини нервової тканини. Розгляньте цю тканину при вели­кому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на форму клітин, їхнє взаєморозташування. Замалюйте побачене.

 

Завдання 2. Вивчення будови тканин рослинного організму.

 

1. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини твірної тканини кореня. Розгляньте цю тканину при великому збільшенні мікроскопа. Замалюйте побачене.

 

 

2. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини епідерми листка. Розгляньте цю тканину при велико­му збільшенні мікроскопа. Замалюйте побачене.

 

 

3. Розгляньте препарат поперечного зрізу багаторічного дерев'янистого стебла. Знайдіть корок та інші елементи кори, ситоподібні трубки, камбій, судини, а також серцевину, річні кільця. Замалюйте побачене.

 

 

Порівняйте всі розглянуті препарати з мікрофотографіями кожної тканини.

Зробіть висновок, відповівши на питання:

- Які риси подібності і відмінності між різними типами тканин тварин?

- Які тканини рослин складаються із змертвілих клітин?

- Чи містяться змертвілі клітини у тканинах тварин?

- Чому основну тканину рослин часто називають запасаючою?

 

Висновок.

_______________________________________________________________________________

 

 

Лабораторна робота №7

 

Тема. Форми розмноження живих організмів. Будова статевих клітин. Мета: сформувати чітке уявлення про типи розмноження живих організмів та будову статевих клітин; навчитись розрізняти на мікропрепаратах статеві і нестатеві клітини; набути навички роботи з лабораторним обладнанням, приладами.

 

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, постійні мікропрепа­рати будови пиляка і маточки, мікрофотографії яйцеклітин і сперматозоїдів, предметні і накривні скельця, водяна бовтанка пивних дріжджів, міцелій цвілевого гриба мукора, схеми, таблиці та підручники.

 

Хід роботи:

1. Підготувати мікроскоп до роботи.

2. Нанести на предметне скло краплину бовтанки пивних дріжджів і накрити її накривним скельцем. При малому збільшенні мікроскопа знайти клітини,що брунькуються.

 

Замалюйте побачене.

3. У краплину води на предметному склі внести кілька ниток міцелію мукора і накрити накривним скельцем.

Розглянути мікропрепарат. Знайти спорангії - кулясті утвори на ниткоподібній ніжці.

Замалюйте побачене.

4. При малому збільшенні розгляньте мікропрепарати поперечного перерізу пиляка. Знайдіть пилкове зерно.

На великому збільшенні розгляньте будову спермія квіткових рослин.

Замалюйте будову спермія.

 

5. Розгляньте на малюнку підручника будову сперматозоїда ссавців. Замалюйте і позначте на малюнку голівку, шийку і хвостик сперматозоїда.

 

6. Розгляньте на малюнку будову яйця птахів і яйцеклітини ссавців. Порівняйте побачене і замалюйте.

 

 

Зробіть висновки, давши відповіді на запитання:

- До якого типу розмноження відноситься спосіб розмноження дріжджів?

- Яким способом, статевим чи нестатевим, розмножуються плісняві гриби(мукор)?

- Що спільного та відмінного у будові чоловічих статевих клітин у рослин і тварин та людини?

____________________________________________________________________

 

 

Лабораторна робота №8

 

Тема. Вивчення мінливості у рослин.

Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

 

Мета: Навчитись на практиці визначати норму реакції і межі модифікаційної мінливості та оформлювати результат дослідження у графічному вигляді.

 

Обладнання та матеріали: гербарні або живі зразки рослин (колоски пшениці, листки папороті і т.д.), лінійка, олівці.

 

Хід роботи:

1. Порівняйте по декілька особин одного виду або їхніх частин за фенотипом(зовнішній вигляд, розміри та ін.). Знайдіть характерні видові ознаки у різних представників.

 

 

2. Виберіть по 10 зразків колосків твердої пшениці та виміряйте довжину кожного колоса від основи до верхівки. Результати вимірювання оформіть у таблиці (крок таблиці 0,5 см)

 

Варіаційний ряд:

Варіанта (довжина колоса)

Частота прояву ознаки

3. Згідно даних таблиці складіть графік - варіаційну криву. На осі абсцис відкладіть варіанти, а на осі ординат - частоти прояву певних кількісних показників певної ознаки.

 

 

4. Зробіть висновки і дайте характеристику варіаційного ряду і кривої та визначте, на що вказує довжина варіаційного ряду.

 

____________________________________________
26

Практична робота №1

 

Тема. Розв'язування елементарних задач з молекулярної біо­логії.

 

Мета: навчитися розв'язувати задачі з молекулярної біології

.

Обладнання та матеріали: картки із алгоритмом розв`язання задач, підручники, таблиці "Закони Г.Менделя"

 

 

Хід роботи

1. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть послідовність нуклеотидів у ланцюзі ДНК, що буде синтезована на матриці — ланцюзі ДНК із такою по­слідовністю нуклеотидів:

 

 

ДНК ААА - ГЦА - ЦЦГ - ЦАГ- ГГГ - АГГ - ААА - ЦТТ - ТЦА - ЦАТ

| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

 

2. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть послідовність нуклеотидів іРНК, що буде синтезована на такому фрагменті ДНК:

 

ДНК ААА - ГЦА - ЦЦГ - ЦАГ - ГГГ - АГГ - ААА - ЦТТ - ТЦА - ЦАТ

іРНК

3. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть послідовність нуклеотидів фрагмента ДНК, на якому була синтезована іРНК із такою послідовністю ну­клеотидів:

 

іРНК АГГ - АУУ - АЦГ -АУЦ - УГЦ -ГГГ - ААА - УУУ - ГЦА -ГАЦ

ДНК

4. Користуючись принципом комплементарності нітратних основ, напишіть послідовність нуклеотидів другого ланцюга ДНК, якщо один із них має таку послідовність:

 

ДНК ТГГ - ГГГ - ЦГЦ - ГЦГ - ТТА - ТАА - ГАА - ЦАА - АТТ

| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

Задачі:

І варіант

1. В одному ланцюзі ДНК кількість аденіну становить 16 %, кількість тиміну — 34 %, гуаніну — 24 %, цитозину — 26 %. Користуючись правилами Чаргаффа, визначте процентний вміст нуклеотидів у цілій молекулі ДНК.

 

2. Яку довжину має частина молекули ДНК, що кодує молекулу

інсуліну, якщо відомо, що до складу цієї молекули входить 51

амінокислота, а лінійна довжина одного нуклеотиду в ну­клеїновій

кислоті дорівнює 3,4 ангстреми?

 

 

 

ІІ варіант

 

 

1. В одному ланцюзі ДНК кількість аденіну становить 19 %, тиміну

— 31 %, гуаніну — 8 %, цитозину — 42 %. Користуючись

правилами Чаргаффа, визначте процентний вміст нуклеотидів у

цілій молекулі ДНК.

 

 

 

2.Яку масу має частина молекули ДНК, що кодує молекулу

інсуліну, якщо відомо, що до складу цієї молекули входить 51

амінокислота, а середня молекулярна маса одного нукле­отиду

дорівнює 345 а. о. м.?

 

 

 

Практична робота №2

Тема. Розв'язування елементарних задач із молекулярної біології

(трансляції).

Мета: навчитися розв'язувати задачі з трансляції.

 

Обладнання та матеріали: таблиця генетичного коду.

 

 

Хід роботи

1. Користуючись таблицею генетичного коду, напишіть послідовність амінокислотних залишків у молекулі білка, що була синтезована на іРНК із такою послідовністю нуклеотидів:

 

іРНК УУУ- ГЦУ- ГГА -ГАЦ- ГГГ- ЦГУ-УАУ- УГУ- ГАУ- ГАЦ -УАА

2. Користуючись таблицею генетичного коду, напишіть по­слідовність амінокислотних залишків у білку, що кодується геном з такою послідовністю нуклеотидів: