Агрометеорологічні основи еколого-біологічного рослинництва

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Херсонський державний аграрний університет»

 

Кафедра рослинництва, генетики,

селекції та насінництва

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

з дисципліни"ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНЕ РОСЛИННИЦТВО"

ЗАВДАННЯ 22

 

 

 

Виконала:студентка 5 курсу АФ 2 групи

Позняк А.А.

Перевірив: асистент Тетерук О.В.

 

ХЕРСОН 2014

Агрометеорологічні основи еколого-біологічного рослинництва.

Агрометеорологічні основи еколого-біологічного рослинництва – це складові деяких технологічних, господарських та організаційних рішень. Метою господарювання є максимізація доходів за стратегіями: максимізація врожаю, мінімізація природних втрат, оптимізація енерговитрат.

Стратегії мінімізації природних втрат є засобами оптимізації технології господарювання за місцевих родючості ґрунту і агрокліматичних ресурсів зі складовими: оптимізація землекористування, оптимізація системи землеробства, оптимізація агрофітотехнологій, мінімізація збитків продукції, застосування засобів страхування тощо.

Зміст агрометеорологічних стратегій адаптації землеробства до погоди й клімату полягає у визначенні оптимального рішення керуючої дії за мінімізації розбіжностей між агрометеорологічними чи агрокліматичними умовами і відповідною потребою агроекосистеми. Проблематика агрометеорологічних стратегій адаптації землеробства до погоди і клімату охоплює стратегії максимізації врожаю, мінімізації природних втрат, оптимізації енерговитрат. Кожна з них поділяється на низку підпроблем із власними стратегіями за закономірностями впливу погоди і клімату на ефективність об’єктів, у т.ч. і за страхової діяльності. Новими інформаційними засобами агрометеорологічних стратегій адаптації є вперше опрацьовані загальна агрокліматична класифікація систем землеробства України разом із агрометеорологічним спектром спрямованості агрофітотехнологій, термічно-часова структура системного часу польової культури, типізовані за термінами сівби ярих зернових культур агрометеорологічні умови в ґрунтово-кліматичних зонах України.

Температура повітря і грунту - найважливіші метеорологічні елементи, що визначають умови росту рослин. Поверхня грунту нагрівається в основному за рахунок поглинання сонячної радіації.

Великий вплив на розвиток рослин надає співвідношення дня і ночі, яке залежить від географічної широти місцевості та дати. Зокрема, фізіологами встановлено залежність переходу рослин до генеративного розмноження від співвідношення довжини дня і ночі, яка може прискорювати або затримувати цвітіння рослин.

Вологість повітря дуже і різноманітне вплив на розвиток рослин. При зниженні вологості повітря і високій температурі розвиток рослин, як правило, прискорюється, підвищується цукристість їх плодів, в зерні хлібних злаків збільшується вміст білка. Однак при цьому випаровування води грунтом і рослинами зростає, грунт швидше висушується, що за відсутності достатньої кількості опадів може призвести до істотного недобору врожаю, тому в районах з посушливим кліматом використовують прийоми, що зменшують «непродуктивне» випаровування води грунтом (весняне боронування зябу, розпушування міжрядь просапних культур, безполицева оранка та ін.).

Опади - основне джерело вологи для сільськогосподарських угідь. Вони бувають рідкими (дощ), твердими (сніг, снігова крупа, град і т.д.), змішаними (мокрий сніг). За характером випадання опади підрозділяють на обложні, зливові і моросящі. З точки зору сільськогосподарського виробництва найбільш сприятливі обложні дощі, які добре вбираються грунтом, не викликають водної ерозії грунту і вилягання посівів сільськогосподарських культур, однак рясні опади під час збирання врожаю можуть привести до великих втрат і погіршити якість сільськогосподарської продукції. Тривала відсутність опадів у літній період призводить до висушування грунту, створюючи несприятливі умови для розвитку рослин.

Вітер робить величезний вплив на рослини. Крім того, напрям і сила вітру в чому обумовлюють формування інших метеорологічних елементів. Наприклад, вітер переносить вологе повітря з океанів і морів у глиб материків, забезпечуючи рослини вологою, перемішує повітря, створюючи сприятливий температурний режим. У той же час він може посилювати непродуктивне випаровування води з поверхні грунту, викликаючи грунтову посуху. Вітер сприяє запиленню багатьох сільськогосподарських рослин, проте сильний вітер ускладнює виконання багатьох сільськогосподарських робіт, може призводити до вилягання посівів, вітрової ерозії грунту, здуванню снігу з полів. Урагани здатні руйнувати споруди, вивертати дерева.

Крім отримання чисто метеорологічної інформації багато станції і пости (у тому числі агрометеорологічні пости в господарствах) проводять спеціальні агрометеорологічні спостереження, фіксуючи зміни в рості і розвитку рослин під впливом відповідних метеорологічних факторів. До їх числа відносяться фенологічні спостереження (спостереження за настанням фаз розвитку рослин); визначення густоти стояння рослин і пошкодженості рослин несприятливими метеорологічними явищами, шкідниками і хворобами; вимірювання висоти рослин; спостереження за виляганням посівів і за формуванням елементів продуктивності і визначення структури врожаю; спостереження за станом озимих культур і плодових дерев в зимовий період, за температурою грунту, глибиною її промерзання і відтавання, величиною снігового покриву на полях озимих та в садах; спостереження за вологістю грунту на посівах різних сільськогосподарських культур і деякі інші.

За результатами сполучених агрокліматичних і чисто метеорологічних спостережень можна оцінити вплив умов погоди на розвиток і стан посівів і насаджень сільськогосподарських культур, на розвиток хвороб і розмноження шкідників, умови проведення сільськогосподарських робіт. Дані агрокліматичних спостережень можна використовувати для складання агрокліматичних прогнозів. З них найбільш важливі прогнози агрометеорологічних умов (теплозабезпечення вегетаційного періоду, терміни відтавання і промерзання грунту, запаси продуктивної вологи в грунті і т.д.); фенологічні прогнози (терміни початку весняних польових робіт, терміни настання основних фаз розвитку рослин та їх шкідників); прогноз врожайності основних сільськогосподарських культур та їх якості; прогноз стану озимих культур, а також плодових дерев в зимовий період.