136. Характеристика навантаження на організм під час роботи, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення – це:
а) фізіологічна адаптація; б) важкість праці;
в) напруженість праці; г) безпека праці.
137. Характеристика праці, яка вимагає інтенсивної роботи центральної нервової системи працівника – це:
а) фізіологічна адаптація; б) важкість праці;
в) напруженість праці; г) безпека праці.
138. Робота програмістів, редакторів, журналістів, педагогів за важкістю праці належить до:
а) легкої; б) середньої важкості; в) важкої; г) дуже важкої.
139. Сукупність чинників виробничого середовища і робочого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків – це:
а) умови праці; б) важкість праці;
в) напруженість праці; г) безпека праці.
140. Виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності й негативного впливу на здоров’я нащадків, це:
а) виробнича травма;
в) вражаючий фактор середовища;
б) шкідливий виробничий чинник;
г) небезпечний виробничий чинник.
141. Виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов може призвести до травм, гострого отруєння, або іншого раптового різкого погіршення здоров’я чи до його смерті, це:
а) виробнича травма;
в) вражаючий фактор середовища;
б) шкідливий виробничий чинник;
г) небезпечний виробничий чинник.
142. Розумове перенапруження, емоційні перевантаження, перенапруження органів чуття, монотонність праці належать до:
а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів;
б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів;
в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів;
г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів.
143. Підвищений рівень шуму, вібрації, іонізації та рухливості повітря у виробничому приміщенні належать до:
а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів;
б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів;
в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів;
г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів.
144. Робота з хімічними речовинами загально-токсичної, подразнюючої чи сенсибілізуючої дії свідчить про наявність у виробничому приміщенні:
а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів;
б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів;
в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів;
г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів.
145. Умови праці, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня праці, є:
а) оптимальними; в) шкідливими;
б) допустимими; г) небезпечними.
146. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких на людину протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, є:
а) оптимальними; в) шкідливими;
б) допустимими; г) небезпечними.
147. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць і не чинять несприятливого впливу організм працюючих і їх потомство, є:
а) оптимальними; в) шкідливими;
б) допустимими; г) небезпечними.
148. Умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих факторів виробничого середовища, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на стан здоров’я працюючих і їх потомство, є:
а) оптимальними; в) шкідливими;
б) допустимими; г) небезпечними.
149. Умови внутрішнього середовища виробничих приміщень, що впливають на тепловий обмін організму працівників із навколишнім середовищем - це:
а) погода у виробничих приміщеннях;
б) погодні умови виробничих приміщень;
в) мікроклімат виробничих приміщень;
г) кліматичні умови виробничих приміщень.
150. Мікроклімат виробничих (житлових) приміщень визначається сукупністю значень:
а) хімічного складу повітря, наявності сильнодіючих отруйних речовин, механічних домішок та мікроорганізмів;
б) температури, вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь;
в) рівня природної освітленості, рівня штучного освітлення, якості освітлення та кольорового оточення;
г) рівня дотримання морально-етичного кодексу працівниками та показниками стосунків між колегами та безпосереднім керівником робіт,.
151. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), при одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням:
а) найбільш чисельної групи працівників;
б) рівня важкості роботи працівників;
в) рівня сонячної радіації та іонізуючого випромінювання у робочій зоні;
г) стосунків між колегами та безпосереднім керівником робіт.
152. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників – це:
а) виробниче приміщення; б) робоча зона;
в) робоче місце; г) зона відпочинку.
153. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно або періодично здійснюється трудова діяльність людей – це:
а) виробниче приміщення; б) робоча зона;
в) робоче місце; г) зона відпочинку.
154. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно – це:
а) непостійне робоче місце; б) робоча зона;
в) постійне робоче місце; г) зона відпочинку.
155. Фізіологічно оптимальною для працівників є відносна вологість виробничих приміщень у межах:
а) 90-95%; б) 75-85%; в) 40-60%; г) 10-30%.
156. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), у замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях (пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують:
а) природну вентиляцію (аерацію);
б) механічну загальнообмінну вентиляцію;
в) місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін;
г) системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.
157. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), при аварійних роботах у гарячих цехах для працівників передбачено використання таких засобів індивідуального захисту, як:
а) спецодяг (костюм чоловічий повстяний);
б) автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом;
в) тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;
г) взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах, вачеги.
158. Сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на робочих місцях нормативних параметрів мікроклімату та чистоти повітряного середовища, це:
а) опалення; б) освітлення; в) вентиляція; г) водопостачання.
159. Природна вентиляція:
а) забезпечує концентроване подання припливного повітря заданих параметрів до робочих місць;
б призначена для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;
в) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього та зовнішнього повітря будівлі;
г) використовується для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення.
160. Вентиляція, яка здійснюється завдяки просочуванню повітря через нещільності у вікнах, дверях та перекриттях, це -
а) організована природна вентиляція;
б) неорганізована природна вентиляція;
в) загально-обмінна штучна вентиляція;
г) місцева штучна вентиляція.
161. Перевагою штучної (механічної) вентиляції є:
а) можливість видаляти відпрацьоване повітря без очищення;
б) можливість використовувати припливне повітря без попереднього очищення;
в) можливість очищувати, підігрівати та зволожувати припливне повітря;
г) дешевизна та простота експлуатації.
162. Перевагою природної вентиляції є:
а) можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу;
б) можливість видаляти відпрацьоване повітря без очищення;
в) можливість використовувати припливне повітря без попереднього очищення;
г) дешевизна та простота експлуатації
163. Недоліком природної вентиляції є:
а) очищення повітря перед його викидом в атмосферу;
б) видалення відпрацьованого повітря без очищення;
в) можливість очищувати, підігрівати та зволожувати припливне повітря;
г) дешевизна та простота експлуатації.
164. Загальнообмінна штучна вентиляція:
а) здійснює концентроване подання припливного повітря заданих параметрів;
б) призначена для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;
в) використовується для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення;
г) нормалізує мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.
165. Місцева припливна вентиляція:
а) здійснює концентроване подання припливного повітря заданих параметрів до робочих місць;
б) застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень;
в) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього та зовнішнього повітря будівлі;
г) нормалізує мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.
166. Повітряні душі:
а) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього за зовнішнього повітря будівлі;
б) призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;
в) використовуються для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення;
г) нормалізують мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.
167. Повітряні та повітряно-теплові завіси:
а) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього за зовнішнього повітря будівлі;
б) призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;
в) використовуються для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення;
г) нормалізують мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.
168. Комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року, це:
а) опалення; б) освітлення; в) вентиляція; г) водопостачання.
169. До систем центрального опалення належать:
а) пічне опалення; б) опалення місцевими електричними пристроями;
в) водяне опалення низького тиску; г) опалення місцевими газовими пристроями.
170. До місцевого опалення належать:
а) парове опалення; б) опалення електричними пристроями;
в) водяне опалення низького тиску; г) панельне опалення.
171. Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати:
а) хімічний склад повітря, наявність сильнодіючих отруйних речовин, механічних домішок та мікроорганізмів;
б) температуру, вологість та швидкість руху повітря, інтенсивність теплового опромінення;
в) кількість, якість освітлення та кольорове оточення робочого місця працівника;
г) показники уваги, щільність сигналів інформації, рівень емоційного напруження працівника.
