а) перелом стегна; б) вивих плечового суглобу;
в) травматичний шок; г) забиття грудної клітки.
118. Вивих – це:
а) часткове або повне порушення цілісності кістки;
б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;
в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;
г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.
119. Перелом – це:
а) часткове або повне порушення цілісності кістки;
б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;
в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;
г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.
120. Забиття (садно) – це:
а) часткове або повне порушення цілісності кістки;
б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;
в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;
г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.
121. Струс мозку – це:
а) часткове або повне порушення цілісності кістки;
б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;
в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;
г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.
122. При вивихах забороняється:
а) давати потерпілому знеболююче;
б) самостійно вправляти вивих;
в) іммобілізовувати ушкоджену кінцівку;
г) прикладати холодний компрес до ушкодження.
123. При відкритих переломах необхідно:
а) зняти з потерпілого одяг та взуття, знезаразити рану й зупинити кровотечу, накласти шину;
б) обережно обрізати одяг навколо рани, накласти джгут, обробити рану, накласти шину;
в) обережно розірвати одяг на ушкодженій кінцівці, обробити рану, накласти шину, накласти джгут;
г) поверх одягу накласти пов’язку, накласти джгут, потім накласти шину.
124. Іммобілізація – це:
а) створення нерухомості ушкодженої частини тіла для забезпечення її спокою;
б) пристрій для утримування перев’язувального матеріалу;
в) внутрішньом’язове введення ліків за допомогою шприца;
г) заходи спрямовані на відновлення життя людини.
125. Транспортна аутоіммобілізація потерпілого зі значними ушкодженнями кінцівок передбачає використання:
а) стандартних шин Крамера;
б) здорових частин тіла потерпілого;
в) підручних засобів (дощечок, гілочок тощо);
г) джгутів та перев’язувального матеріалу.
126. При пошкодженнях стегна правильна іммобілізація досягається при вилученні руху:
а) у 2-х суглобах: кульшовому та колінному;
б) у 2-х суглобах: колінному та гомілковостопному;
в) у 3-х суглобах: кульшовому, колінному та гомілковостопному;
г) не має значення скільки суглобів знерухомлено.
127. При переломах кісток тазу з метою іммобілізації потерпілому:
а) прибинтовують ушкоджену руку до тулуба пов’язкою «Дезо», перевозять у сидячому положенні;
б) накладають вісімкоподібну бинтову пов’язку через пахвові ямки і спину, а під перехрест між лопатками кладуть валик;
в) накладають «ватно-марлевий комір» і перевозять у горизонтальному положенні, на жорстких ношах;
г) широким рушником чи простирадлом стягують таз та верхні частини стегон, перевозять на жорстких ношах у положенні «жабки».
128. При переломах лопатки з метою іммобілізації потерпілому:
а) прибинтовують ушкоджену руку до тулуба пов’язкою «Дезо», перевозять у сидячому положенні;
б) накладають вісімкоподібну бинтову пов’язку через пахвові ямки і спину, а під перехрест між лопатками кладуть валик;
в) накладають «ватно-марлевий комір» і перевозять у горизонтальному положенні, на жорстких ношах;
г) широким рушником чи простирадлом стягують таз та верхні частини стегон, перевозять на жорстких ношах у положенні «жабки».
129. Шок – невідкладний стан, який може виникнути внаслідок:
а) задушення або утоплення;
б) сильного перегрівання організму;
в) втрати крові чи сильного болю;
г) перегрівання голови сонячним промінням.
130. При зомліннях потерпілого необхідно покласти:
а) на спину і підвести нижні кінцівки;
б) на спину і підвести верхню частину тулуба;
в) на живіт і підвести нижні кінцівки;
г) на бік і підвести верхню частину тулуба.
131. У положенні лежачи на спині з піднятими нижніми кінцівками і дещо приспущеною головою транспортують потерпілих, які:
а) мають пошкодження кісток тазу;
б) знаходяться в непритомному стані;
в) втратили значну кількість крові;
г) мають ушкодження голови.
132. У положенні лежачи на спині, із підкладеним під голову і шию ватно-марлевим бубликом, транспортують потерпілих, які:
а) мають пошкодження кісток тазу;
б) знаходяться в непритомному стані;
в) втратили значну кількість крові;
г) мають ушкодження голови.
133. У положенні на боці транспортують потерпілих, які:
а) мають пошкодження кісток тазу;
б) знаходяться в непритомному стані;
в) втратили значну кількість крові;
г) мають ушкодження голови.
134. Для послаблення болю та зменшення припливу крові до забитого місця необхідно застосувати:
а) зігрівальний компрес; б) холодний компрес;
в) накласти давлючу пов’язку; г) накласти джгут.
135. Потерпілого в непритомному стані транспортують у положенні:
а) напівсидячому з холодним компресом на голові;
б) лежачи на спині з піднятими ногами та приспущеною головою;
в) лежачи на спині з підведеною головою;
г) лежачі з повернутою на бік головою.
