75. Порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих чинників – це:
а) виробнича травма в) професійне захворювання
б) побутова травма г) інфекційне захворювання
76. Хронічне або гостре захворювання працівника внаслідок впливу шкідливого виробничого чинника або інших чинників, пов’язаних з роботою – це:
а) хвороби цивілізації; в) професійне захворювання;
б) побутове захворювання; г) інфекційне захворювання.
77. Раптове погіршення стану здоров’я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного впливу небезпечного або шкідливого чинника – це:
а) виробнича травма; в) професійне захворювання;
б) побутова травма; г) нещасний випадок.
78. Система організаційних і технічних заходів і засобів, які виключають вплив на працівників небезпечних виробничих чинників – це:
а) охорона праці; б) техніка безпеки;
в) протипожежний захист; г) профілактика травматизму.
79. Система профілактичних заходів, спрямованих на попередження попадання мікроорганізмів у тканини, органи чи порожнини, – це:
а) антисептика; б) асептика;
в) дезінфекція; г) дезінсекція.
80. Основні заходи першої медичної допомоги на місці пригоди мають виконувати:
а) лише лікарі швидкої допомоги;
б) лише медичні працівники, які випадково опинилися на місці пригоди;
в) випадкові свідки пригоди або сам потерпілий, якщо дозволяє їх стан;
г) лише рятівники служби МНС.
81. Основні заходи першої медичної допомоги можуть виконуватися:
а) лише в умовах лікарні; б) лише в медичних пунктах;
в) на місці пригоди; г) лише в кареті „швидкої допомоги”.
82. Рани, які мають два отвори (вхідний та вихідний), називають:
а) сліпими; б) наскрізними; в) дотичними; г) глибокими.
83. Під час обробки рани необхідно:
а) промити рану будь-яким спиртовим розчином;
б) промити рану розчином перекису водню;
в) прикласти до рани клаптик вати;
г) видалити з рани глибоко занурені чужорідні тіла.
84. Для обробки країв рани варто використати:
а) розчин перекису водню б) спиртовий розчин йоду
в) розчин фурациліну г) прокип’ячену воду
85. Для промивання рани не можна використовувати:
а) розчин перекису водню; б) спиртовий розчин йоду;
в) розчин фурациліну; г) теплу прокип’ячену воду.
86. Пов’язки, які дозволяють виправити неправильне положення будь-якої частини тіла, називають:
а) підтримуючими б) оклюзійними
в) тиснучими г) корегуючими
87. Пов’язки, що дозволяють герметично закрити рану і перешкоджають надходженню повітря до ушкодженої порожнини тіла, називають:
а) підтримуючими б) оклюзій ними в) тиснучими г) корегуючими
88. Пов’язки, які допомагають підтримувати будь-які частини тіла у відповідному положенні, називають:
а) підтримуючими б) оклюзій ними в) тиснучими г) корегуючими
89. Пов’язки, які застосовують для зупинки венозних кровотеч, називають:
а) підтримуючими б) оклюзій ними в) тиснучими г) корегуючими
90. Людина, яка накладає пов’язку, має розташуватися по відношенню до потерпілого:
а) попереду б) ззаду в) з лівого боку г) з правого боку
91. При пораненні передпліччя ушкоджену кінцівку потерпілого розміщують у такому положенні, в якому вона може довго перебувати і не відчувати почуття дискомфорту, а саме:
а) руку згинають у ліктьовому суглобі під прямим кутом, при цьому долоня має бути повернена до грудної клітки;
б) ушкоджена рука випрямлена та розміщена вздовж тулуба потерпілого;
в) руку згинають у ліктьовому суглобі під прямим кутом, при цьому долоня повернена до низу;
г) руку згинають у ліктьовому суглобі під прямим кутом і піднімають вгору.
92. Після відігрівання ушкодженої ділянки тіла потерпілого, при відмороженнях І ступеню, проявляються наступні ознаки:
а) ушкоджена ділянка безболісна, землисто-сірого кольору, має неприємний запах і чітку межу ураження
б) наявність почервонілої із мармуровим відтінком шкіри і її набряк
в) наявність пухирів, заповнених прозорою рідиною із синюшним відтінком
г) виражений набряк ушкодженої кінцівки, наявність пухирів, заповнених кров’янистою рідиною
93. Після відігрівання ушкодженої ділянки тіла потерпілого, при відмороженнях ІІ ступеню, проявляються наступні ознаки:
а) ушкоджена ділянка безболісна, землисто-сірого кольору, має неприємний запах і чітку межу ураження
б) наявність почервонілої із мармуровим відтінком шкіри і її набряк
в) наявність пухирів, заповнених прозорою рідиною із синюшним відтінком
г) виражений набряк ушкодженої кінцівки, наявність пухирів, заповнених кров’янистою рідиною
94. Після відігрівання ушкодженої ділянки тіла потерпілого, при відмороженнях ІІІ ступеню, проявляються наступні ознаки:
а) ушкоджена ділянка безболісна, землисто-сірого кольору, має неприємний запах і чітку межу ураження
б) наявність почервонілої із мармуровим відтінком шкіри і її набряк
в) наявність пухирів, заповнених прозорою рідиною із синюшним відтінком
г) виражений набряк ушкодженої кінцівки, наявність пухирів, заповнених кров’янистою рідиною
95. Після відігрівання ушкодженої ділянки тіла потерпілого, при відмороженнях ІV ступеню, проявляються наступні ознаки:
а) ушкоджена ділянка безболісна, землисто-сірого кольору, має неприємний запах і чітку межу ураження
б) наявність почервонілої із мармуровим відтінком шкіри і її набряк
в) наявність пухирів, заповнених прозорою рідиною із синюшним відтінком
г) виражений набряк ушкодженої кінцівки, наявність пухирів, заповнених кров’янистою рідиною
96. При поверхневих відмороженнях доцільно:
а) розтерти вражені ділянки шкіри чистим снігом;
б) розтерти вражені ділянки шкіри жиром чи вазеліном;
в) розтерти вражені ділянки шкіри сухою долонею
г) занурити вражену кінцівку у воду, температура якої становить 38-40°С.
97. Витікання крові із кровоносних судин в результаті порушення цілості судинної стінки – це:
а) рана б) кровотеча в) вивих г) перелом
98. Кровотеча, при якій спостерігається помірне виділення крові із усієї поверхні рани, є:
а) артеріальною б) венозною
в) капілярною г) паренхіматозною
99. Кровотеча, при якій спостерігається сильний, поштовхоподібний струмінь крові яскраво-червоного кольору, є:
а) артеріальною б) венозною
в) капілярною г) паренхіматозною
100. Кровотеча, при якій спостерігається досить потужне безперервне витікання крові темно-червоного кольору, є:
а) артеріальною; б) венозною;
в) капілярною; г) паренхіматозною.
101. Для дорослих людей смертельною є одномоментна втрата:
а) 250 – 300 мл крові; б) 1000 – 1500 мл крові;
в) 2000 – 2500 мл крові; г) 500 – 800 мл крові.
102. Якщо при артеріальних кровотечах джгут накладено правильно, то шкіра ушкодженої кінцівки набуває:
а) червоного відтінку; б) синюшного відтінку;
в) жовтуватого відтінку; г) блідих відтінків.
103. Якщо джгут при артеріальних кровотечах накладено неправильно, то ушкоджена кінцівка:
а) червоніє б) жовтіє в) синіє г) блідне
104. Через небезпеку здавлювання променевого нерва джгут не накладають:
а) на верхню третину плеча б) на середню третину плеча
в) на нижню третину плеча г) на нижню третину стегна
105. Термін накладання джгута в теплих умовах:
а) до 30 хвилин б) до 2 годин в) до 3годин г) до 1 години
106. Термін накладання джгута в холодних умовах:
а) до 0,5 години б) до 1,5 годин в) до 2,5 годин г) до 3,5 годин
107. Після закінчення допустимого терміну накладання джгута, для продовження заходів щодо зупинки артеріальної кровотечі, необхідно:
а) зняти джгут, а на місце поранення накласти давлючу пов’язку; дати потерпілому ковтати дрібні шматочки льоду, забезпечити напівсидячи положення
б) притиснути ушкоджену артерію до кістки і послабити джгут, а коли кінцівка набуде природного кольору накласти джгут повторно трохи вище попереднього місця накладання терміном не більше 30 хв.
в) залишити джгут без змін, дати потерпілому знеболююче та заспокійливе, поспішити його транспортувати до лікарні
г) залишити джгут без змін, забезпечити потерпілому повний спокій та горизонтальне або напівсидячи положення, обкласти ушкоджену кінцівку льодом, напоїти гарячим чаєм або кавою.
108. При поверхневих пораненнях голови та кінцівок, для зупинки венозних та капілярних кровотеч, використовують:
а) тиснучу пов’язку б) тампонаду рани
в) максимальне згинання кінцівки у суглобі г) накладання джгута
109. Підвищене положення кінцівки найчастіше застосовується при:
а) артеріальних та венозних кровотечах;
б) венозних та капілярних кровотечах;
в) капілярних та паренхіматозних кровотечах;
г) паренхіматозних та артеріальних кровотечах.
110. При кровотечах із артерій та вен передпліччя і кисті, стопи та гомілки, використовують:
а) тиснучу пов’язку;
б) тампонаду рани;
в) максимальне згинання кінцівки у суглобі;
г) накладання джгута за методом Мікуліча.
111. При ушкодженні сонної артерії, в першу чергу необхідно:
а) ушкоджену артерію, нижче місця поранення, 2-3 зігнутими пальцями притиснути до поперечних відростків шийного хребця
б) промити рану, краї рани обробити 5% спиртовим розчином йоду, накласти тугу пов’язку
в) обробити рану, а потім 2-3 зігнутими пальцями притиснути ушкоджену артерію до поперечних відростків шийного хребця, вище місця ушкодження
г) необхідно викликати швидку допомогу, оглянути місце пригоди та повідомити про все правоохоронним органам.
112. Для зупинки кровотечі із ушкодженої сонної артерії пальцьове притискання артерії до кістки здійснюють:
а) вище рани б) нижче рани в) в самій рані г) на шиї
113. Для зупинки кровотечі із ушкодженої сонної артерії використовують:
а) пов’язку Дезо б) метод Мікуліча
в) підвищене положення верхніх кінцівок г) тампонаду рани
114. Сутність методу Мікуліча:
а) вище місця кровотечі через шкіру та м’язи двома-трьома пальцями, притискують артерію до кістки;
б) накладання джгута через ватно-марлевий валик, розміщений в області сонної артерії, та закинуту за голову руку;
в) на область носа кладуть змочену в холодній воді тканину, а в носовий хід вводять носові туруни, змочені у 3% розчині перекису водню;
г) зігнути руку потерпілого під прямим кутом, а у пахвову западину вкласти валик, зафіксувати положення за допомогою коминкової пов’язки.
115. При носових кровотечах, в носовий хід потерпілого вводять носові турунди змочені в:
а) 3% розчині борного спирту б) 3% розчині перекису водню
в) 5% спиртовому розчині йоду г) 2% розчині оцтової кислоти
116. При носовій кровотечі потерпілому необхідно надати:
а) сидяче положення з нахиленою вперед головою, затиснути пальцями крила носу на 2-3 хв.
б) сидяче положення з нахиленою назад головою і затиснути пальцями крила носу на 2-3 хв.
в) горизонтальне положення і покласти пузир із льодом на область живота
г) напівсидячи положення із валиком під спиною і покласти пузир із льодом на груди
