Загальна географічна характеристика та особливості природних умов Африки

Африка — другий по величині після Євразії материк Землі. Разом із прилеглими до неї островами її площа — 30,3 млн. км², без островів —29,2 млн. км².

Африканський материк тісно пов'язаний з Євразією; їхрозділяють тільки Червоне і Середземне моря. Африка і Євразіяскладають єдиний масив суші східної півкулі, відділений від інших материків величезними просторами океанів.

Крайніми точками материка на півночі — мис Рас-Енгела (37°20' пн. ш.), на півдні — мис Голковий (34°52' пд. ш.). З півночі на південь Африка простирається на 8 тис. км. Найбільш широка частина материка знаходиться до півночі від екватора між 10 і 16°, де Африка простирається від 17°33' з.д. (мис Альмаді) до 51°24' в. д. (мис Рас-Хафун) і досягає ширини 7500 км.

Острови біля берегів Африки нечисленні. Найбільший з них — Мадагаскар. Крім нього, в Індійському океані.знаходяться острови Сокотра, Занзібар, Пемба, Мафія, Коморські, Маскаренські, Сейшельські, Амірантські.

В Атлантичному океані знаходяться материкові і вулканічні острови — Мадейра, Канарські, Зеленого Мису, Принсіпі, Сан-Томе, Пагалу.

На противагу сильно розчленованій і різноманітній по орографії Євразії, Африка відрізняється єдністюбудови поверхні і простотою обрисів. У її рельєфі переважають рівнини і плоскогір'я з висотами від 200 до 1000 м.Менш 10% поверхні займають низовини, трохи більш 20% — гірські області. окраїнні частини материка, як правило,підняті в порівнянні з внутрішніми районами. Середня висота складає 750 м.

Положення Африки по обидві сторони від екватора, основною частиною в межах тропіко-екваторіальногопростору, обумовлює перевагу високої температури, а слабкарозчленованість і замкнутість внутрішніх частин створюють характерну для Африки континентальність. Перевага рівнинного рельєфу і географічне положенняобумовлюють яскравий прояв зональності. Широкі смуги субширотного простягання з відносно однорідними природними умовами закономірно змінюють одна одну від екватора до півночі і півдня. Особливо чітко зональна структура виявляється в найбільш масивній і одноманітній за рельєфом північній частині материка.

Ще за багато століть до нашої ери узбережжя і внутрішні райони материка відвідували народи Азії і Північної Африки: фінікійці, єгиптяни, карфагеняни. У ранньому середньовіччі в Східну і Північну Африку проникнули з Аравійського півострова араби.

Форми правління і державний устрій. Країни Африки мають різні форми правління. Більшість з них — республіки (Алжир, Єгипет, Туніс, Судан та ін.), деякі — монархії (Марокко, Лесото, Свазіленд). За формою державного устрою є унітарні країни, яких більшість (Намібія, Мозамбік, Маврикій, Мадагаскар, Габон та ін.), і федерації (Нігерія, Коморські Острови і ПАР).

Географічне положення. Материк Африка майже посередині перетинається екватором і простягається по обидва боки від нього до субтропічних широт обох півкуль. На заході його омивають води Атлантичного океану, на півдні та сході — Індійського, на сході — Червоного моря, на півночі — Середземного. На континенті розрізняють такі регіони: Північна, Західна, Центральна, Східна та Південна Африка.

Природні умови і ресурси. Африка має достатній природно-економічний потенціал. Більшу частину її території (90 %) займають плато і плоскогір'я, незначну (10%) — гори (Атлас, Капські, Драконові) і Ефіопське нагір 'я, що сприяє господарській діяльності. Пустелі (Сахара, Наміб, Калахарі) займають 28 % площі, савани 40 %, екваторіальні ліси — 12%. Ліси мають значні запаси деревини, які становлять 18% загальносвітових запасів. Материк лежить у субтропічних, тропічних, субекваторіальних та екваторіальщя му кліматичних поясах. Африка багата на корисні копалини,хоча зосереджені вони по країнах регіонів дуже нерівномірно. Промислове значення мають запаси нафти і природного газу (Лівія, Алжир, Нігерія), залізної руди (Мавританія, Ліберія, Єгипет, ПАР), уранових і марганцевих руд (Нігер, Габон, ПАР), бокситів (Гвінея, Камерун), мідних руд (Республіка Конго, Замбія).