Приро́дназо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього простягання, тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
Лісостеп і степ
У лісостепу острівці лісів на сірих лісових ґрунтах чергуються зі степовими ділянками. У степах переважає трав'яниста рослинність. У трав'янистому покриві найбільш поширені різні злаки. Серед тварин переважають гризуни — ховрашки, бабаки, польові миші. Природна рослинність збереглася тільки у заповідниках.
У східній частині плоскогір’я Гобі знаходяться сухі степи: трави низькі або поверхня ґрунту взагалі позбавлена трав’яного покриву; зустрічаються засолені ділянки.
Напівпустелі і пустелі помірного поясу
Ці зони тягнуться від Прикаспійської низовини по рівнинах Середньої і Центральної Азії. Тут розвинуті бурі ґрунти напівпустель і бурі та сіро-бурі ґрунти пустель. У пустелях умови несприятливі для розвитку рослин: незначна кількість опадів, сухе повітря. У глинистих і кам’янистих пустелях ґрунтового покриву рослинності немає. У піщаних пустелях помірного поясу ростуть саксаул, полин, солянки, астрагал. Фауна цих зон також бідна. У напівпустелях і пустелях ще збереглися кінь Пржевальського, дикі осли кулани, верблюди, різноманітні і численні гризуни.
Субтропічні ліси і чагарники
Узбережжям Середземного моря простяглася зона жорстколистих вічнозелених лісів і чагарників. Кліматичні умови зони характеризуються сухим і спекотним літом, дощовою, теплою зимою. На коричневих ґрунтах ростуть кам’яний і корковий дуби, дика маслина, середземноморська сосна пінія, кипарис. Ліси в наш час на берегах Середземного моря майже цілком вирубані. Тепер тут ростуть зарості вічнозелених чагарників і невисоких дерев.
На півдні Китаю і Японських островів пролягає зона перемінно-вологих (мусонних) лісів. Літо тут вологе, зима порівняно суха і прохолодна. У лісах на червоноземах і жовтоземах ростуть магнолії, пальми, фікуси, камелія, камфорний лавр, зустрічається бамбук.
Субтропічні і тропічні напівпустелі і пустелі
Внутрішньоматерикові пустелі відрізняються найжаркішим і найсухішим кліматом у всій Євразії. Середня температура липня може досягати +30 °С. Дощі випадають украй рідко. Рослини в цих зонах такі ж, як у пустелях помірного поясу. По сухих річищах ростуть акації, а в оазисах вирощують фінікову пальму. Тваринний світ пустель порівняно бідний. У Аравії зустрічаються дикий кінь Пржевальського, кулан, швидконогі антилопи, дикі осли онагри. Є і хижаки — смугаста гієна, шакал. Багато гризунів — тушканчиків, піщанок.
Савани і субекваторіальні ліси
У саванах Євразії серед високих злаків ростуть пальми, акації, тикове і салове дерева. Зустрічаються ділянки рідкостійних лісів. Субекваторіальні вологі та перемінно-вологі ліси вкривають західне узбережжя Індостану, область нижньої течії Гангу і Брахмапутри, узбережжя півострова Індокитай і північну частину Філіппінських островів. Рослинність зони нагадує південніші вологі екваторіальні ліси, але деякі дерева в сухий період скидають листя. Тваринний світ саван і субекваторіальних лісів різноманітний. Багато копитних, особливо антилоп, багато мавп. Уздовж річок Індостану полюють тигри і леопарди. На Індостані і на острові Шрі-Ланка дотепер живуть дикі слони.
Вологі екваторіальні ліси
У Євразії вони займають досить великі території і досить різноманітні. Одних тільки пальм нараховується понад 300 видів. На узбережжі Філіппінських островів та Малайського архіпелагу росте кокосова пальма. У екваторіальних лісах ростуть численні види бамбуків.
Висотна поясність
Найяскравіше висотна поясність виявлена в Альпах і Гімалаях — найвищих гірських системах Європи й Азії. Найвищі гори Європи — Альпи. Їхня найвища точка — г. Монблан — досягає висоти 4807 м. Крім того, ця гірська система є важливим кліматоподілом Європи. Льодовики і вічні сніги знижуються в Альпах до 2500–3200 м.
Найвища гірська система Азії і всієї земної кулі — Гімалаї. Їх найвища вершина — г. Джомолунгма. Гімалаї є природною межею між гірськими пустелями Центральної Азії і тропічними ландшафтами Південної Азії.
Біля підніжжя Східних Гімалаїв знаходяться тераї. У них ростуть високий бамбук, різні пальми, салове дерево. Тут живуть слони, носороги, буйволи; з хижаків — тигри, плямисті і чорні леопарди; багато мавп, змій. Вище 1500 м і до 2000 м пролягає пояс вічнозелених субтропічних лісів. На висоті 2000 м ці ліси змінюються лісами з листопадних порід із домішкою хвойних. Вище 3500 м починається пояс чагарників і високогірних луків.
На південних схилах Альп ландшафти нижнього висотного поясу до висоти 800 м мають середземноморські риси. У північних районах Західних Альп у нижньому поясі переважають букові і мішані ліси; у більш сухих Східних Альпах — дубові і соснові ліси чергуються із степовими луками. До висоти 1800 м розповсюджений другий пояс із дубовими і буковими лісами за участю хвойних порід дерев. Субальпійській пояс простягається до висоти 2300 м — переважає чагарникова і високотравна лучна рослинність. В альпійському поясі велика частина поверхні гір позбавлена рослинності або вкрита накипними лишайниками. Верхній пояс — пояс високогірних кам'янистих і льодовикових пустель, у якому вищі рослини і тварини практично відсутні. Альпи є одним із найважливіших рекреаційних районів Європи.
