Визначення загальної кількості Т-лімфоцитів (СДЗ) у крові людини є одним із основних показників стану клітинного імунітету. Принцип реакції спонтанного розеткоутворення (Е-РОК) полягає в тому, що всі Т-лімфоцити людини мають на своїй поверхні молекулу СДЗ як рецептор, до якого приєднуються еритроцити крові вівці.
Матеріали та обладнання: готові пофарбовані препарати з Е-РОК забарвлені за Романовським -Гімзою, імерсійна олія, мікроскоп.
Реакція складається з таких етапів:
1. Приготування суспензії овечих еритроцитів у поживному середовищі 199. Попередньо виділяють із досліджуваної крові суміш лімфоцитів. У центрифужній пробірці змішують рівні об'єми (по 0,5 мл) суспензії лімфоцитів і еритроцитів. Інкубують суміш при 37 °С (10-15 хв,), центрифугують при 1000 обертів за 1 хвилину і обережно ставлять пробірку у холодильник при 4°С на 1 -2 години або залишають на ніч.
2. Осад обережно змішують, обертаючи пробірку навколо її осі у руках.
3. Краплю суспензії вносять у камеру Горяєва та рахують під мікроскопом 100-200 лімфоцитів, які приєднали та не приєднали еритроцити.
4. Урахування результатів проводять за наявності розеткоутворювальних клітин: розеткоутворювальною клітиною вважається лімфоцит, який приєднав три та більше еритроцити.
5. Для приготування мазків клітинну суміш наносять на знежирені предметні скельця, сушать при кімнатній температурі, фіксують глутаровим альдегідом, промивають водою і забарвлюють за Романовським-Гімзою. В забарвлених препаратах лімфоцити мають фіолетовий, еритроцити - рожевий колір.
6. У нормі в крові дорослих людей міститься 55-80% (800-2000) розеткоутворювальних лімфоцитів. Визначають відносну (%) і абсолютну (в 1 мл) кількість розеткоутворювальних лімфоцитів. Розетки необхідно знайти при мікроскопуванні готового препарату і зарисувати в протокол.
Зробіть облік Е-РОК, результати досліду та висновок занесіть до таблиці.
| Рисунок | Висновок |
| ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ |
Практична робота 2. «Визначення кількості СД4+ клітин».
Матеріали та обладнання: 100 мкл гепарину з венозної крові, FITC-кон'юговані моноклональні антитіла до СД4 (Coulter), термостат, проточний цитофлюориметр.
Принцип визначення кількості СД4+ клітин полягає у такому:
Для визначення кількості субпопуляцій СД4+ клітин беруть 100 мкл цільної гепаринізованої крові, яка інкубується з FITC-кон'югованими моноклональними антитілами до СД4 (Coulter) 45 хвилин при температурі +18 0С. Потім відмивають двічі від антитіл, що не зв'язалися, у фосфатно-сольовому буфері центрифугуванням при 1500 об/хв. Впродовж 10 хвилин. Руйнація еритроцитів проводиться додаванням 1 мл робочого розчину immuno-lyse (Coulter), розведеного у співвідношенні 1:24 фосфатно-буферним розчином. Мононуклеари фіксуються додаванням 250 мл фіксуючого розчину (Coulter). Після дворазового відмивання фосфатно-буферним розчином та додавання 1 мл свіжого цього розчину зразки готові для прегляду у проточному цитофлюориметрі. Як контроль використовують відповідні FITC-кон'юговані IgG1, IgG2, IgM миші.
________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________
Підпис чергового студента __________
Підпис викладача __________________
Практичне заняття ДАТА _______________
Тема. «ПРОТИІНФЕКЦІЙНИЙ ІМУНІТЕТ. ПАТОЛОГІЯ ІМУННОЇ СИСТЕМИ»
Питання для підготовки
1. Типи порушень функцій імунної системи(імунопатології).
2. Імунодефіцити: визначення, класифікація, клінічні прояви.
3. Принципи діагностики і лікування імунодефіцитів.
4. Алергія (гіперчутливість): визначення, типи.
5. Типи алергічних реакцій, імунологічні механізми.
6. Принципи діагностики і лікування алергічних захворювань.
7. Аутоімунні (аутоагресивні) захворювання: визначення, механізми розвитку.
8. Принципи лікування та профілактики аутоімунних захворювань.
Список літератури
1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 268 - 272.
2. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: ученик / под ред. А.А. Воробьева. – М.: Медицинское информационное агетнство, 2004. – С.269-282.
3. Каплін М.М. Імунна система: фізіологія і патологія, навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2002. – С.70-101.
4. Ярилин А.А.Основы иммунологии: учебник. – М.: Медицина, 1999. – С. 440-534.
5. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: М.: МИА, 2001. – С. 311-321.
6. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Одесса: «АстроПринт». – 1999. – С. 202 – 222.
Практична робота 1. «Вивчення демонстраційних препаратів»
| Назва препарату | Склад | Мета використання |
| Протидифтерійна антитоксична сироватка | ||
| Протиправцева антитоксична сироватка | ||
| Антитоксична сироватка проти ботулізму | ||
| Антитоксична сироватка проти газової гангрени | ||
| Вакцина проти туберкульозу (ВСG) | ||
| Вакцина проти бруцельозу | ||
| Назва препарату | Склад | Мета використання |
| Вакцина проти сибірки | ||
| Вакцина проти туляремії | ||
| Вакцина проти чуми | ||
| Туберкулін | ||
| Бруцелін | ||
| Антраксин | ||
| Тулярин |
