Лікувально-профілактичні препарати

Живі (атенуйовані) вакцини
Назва препарату	Склад, спосіб отримання	Мета використання (імунітет після введення)
Проти туберкульозу (BCG)
Проти поліомієліту
Проти кору
Проти епідемічного паротиту
Проти чуми
Проти краснухи
Вбиті (інактивовані) вакцини
Проти кашлюку
Назва препарату	Склад, спосіб отримання	Мета використання (метод діагностики, реакція)
Проти холери
Проти лепри
Проти лептоспірозу
Проти бруцельозу
Проти гонореї
Проти грипу
Проти сказу
Пневмококова аутовакцина
Вакцини-анатоксини
Протидифтерійний
Протиправцевий
Протистафілококовий
Проти холери
Проти ботулізму (А, В,С, Д, Е)
Проти газової анаеробної інфекції
Хімічні вакцини
Назва препарату	Склад, спосіб отримання	Мета використання (імунітет після введення)
Проти черевного тифу
Проти менінгококової інфекції
Проти грипу
Проти гемофільної інфекції
Рекомбінантні (генно-інженерні) вакцини
Проти гепатиту В
Асоційовані вакцини
АКДП
АДП-м
Секстаанатоксин

Практична робота 2. «Намалювати схему приготування анатоксину».

 

Підпис чергового студента ______________

Підпис викладача ______________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема. «ГУМОРАЛЬНА ІМУННА ВІДПОВІДЬ. ІМУНОГЛОБУЛІНИ (АНТИТІЛА): ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИ, ВЛАСТИВОСТІ, ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ. СЕРОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ: РЕАКЦІЇ АГЛЮТИНАЦІЇ ТА ПРЕЦИПІТАЦІЇ»

Питання для підготовки

1. Імунна відповідь, визначення, схема, фази, форми.

2. Клітини і гуморальні фактори, які беруть участь у імунній відповіді.

3. Гуморальна імунна відповідь: схема.

4. Антитіла: визначення, властивості, одержання, практичне використання, моноклональні антитіла.

5. Класи, підкласи імуноглобулінів (Іg): перелік, властивості, функції, визначення їх вмісту в крові.

6. Інфекційні захворювання, при яких провідна роль у захисному імунітеті належить антитілам.

7. Серологічні реакції: мета та принцип постановки.

8. Реакція аглютинації та непрямої (пасивної) гемаглютинації.

Список літератури

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 232 - 241.

2. Ярилин А.А. Основы иммунологии: учебник. – М.: Медицина, 1999. – С. 323 - 338.

3. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: ученик / под ред. А.А. Воробьева. – М.: Медицинское информационное агетнство, 2004 – С. 235 - 248.

4. Якобисяк М. Імунологія. / Переклад з польської за ред. проф. В.В. Чоп‘як. – Вінниця:Нова книга, 2004. - С. 71 – 79.

5. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С. Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004. - С. 125 - 140.

 

 

Практична робота 1. «Поставлення реакції аглютинації на склі для визначення виду бактерій. Приготування препарату з аглютинату, фарбування його фуксином, мікроскопія»

Матеріали та обладнання: предметні скельця, посів дослідної чистої культури Escherichia coli, набір аглютинаційних ешерихіозних ОКА та ОКВ сироваток.

Порядок роботи:

1. На предметне скло нанести краплю аглютинуючої сироватки 1:10 - 1:20, поруч помістити краплю фізрозчину для контролю.

2. Петлею взяти невелику кількість культури зі скошеного агару і рівномірно емульгувати її у фізрозчині та сироватці.

3. Врахувати результат: при позитивній реакції аглютинації з’являються «пластівці», а контрольна краплина фізрозчину залишається рівномірно мутною.

4. Результати РА на склі внести у протокол.

Компоненти реакції аглютинації на склі:

1-ша крапля _______________________________________________________________

2-га крапля ________________________________________________________________

3-тя крапля________________________________________________________________

4-та крапля ________________________________________________________________

5-та крапля ________________________________________________________________

Результат реакції:

 

 

Висновок: __________________________________________________________________

__________

__________

Результат мікроскопічного дослідження:

 

Висновок:

__________

Практична робота 2: «Поставлення розгорнутої реакції аглютинації для серологічної діагностики бруцельозу»

Матеріали та обладнання: аглютинаційні пробірки, штативи, градуйовані піпетки, стерильний фізіологічний розчин, дослідна сироватка людини з підозрою на бруцельоз, бруцельозний діагностикум, дезінфекційний розчин, вата.

Порядок роботи:

1. Для визначення титру протибруцельозних антитіл у реакції розгорнутої аглютинації необхідно взяти 6 пробірок.

2. У першу пробірку необхідно внести 1 мл вихідного розведення сироватки (1:50) і в усі 6 пробірок також градуйованою піпеткою внести по 1 мл фізрозчину.

3. У першій пробірці вийде розведення сироватки 1:100 при обсязі 2 мл.

4. З першої пробірки 1 мл перенести у другу пробірку, де розведення стане 1:200.

5. Так зробити ряд послідовних розведень сироватки в 5 пробірках (1:100,1:200,1:400,1:600).

6. З п’ятої пробірки 1 мл вилити в дезрозчин.

7. В усі 6 пробірок додати по 2 краплі бруцельозного діагностикуму.

8. Шоста пробірка є контролем культури, оскільки містить лише фізрозчин і діагностикум. Такий контроль необхідний для виключення спонтанної аглютинації культури.

9. Пробірки струсити та помістити у термостат при температурі 37° на 2 години, а потім залишити на добу при кімнатній температурі, після чого зробити облік результатів реакції аглютинації.

10. Результат реакції занести до таблиці:

 

 

Розведення дослідної сироватки
1:100	1:200	1:400	1:600	КД	КС
Результат («+» або «-»)
Рисунок

Висновок: __________________________________________________________________

__________