Тема: Аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.
Мета: Навчитися здійснювати педагогічний аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.
Час: 2 години аудиторних занять та 2 години самостійної роботи.
Звіт: письмовий протокол відвіданого заняття трудового навчання (технічна або обслуговуюча праця) і розгорнутий його аналіз та оцінка етапів на основі опорної схеми.
Література: 56, 72, 85, 88, 107, 125, 139, 140, 144, 217, 219, 224, 240, 242.ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
1. Перепишіть тему, мету і порядок виконання роботи.
2. Опрацюйте рекомендовану літературу та конспект лекцій і дайте відповіді на наступні запитання:
а) які особливості занять (уроків) з трудового навчання?
б) вкажіть основні елементи структури заняття (уроку) з трудового навчання?
в) вкажіть, в якій послідовності здійснюється аналіз заняття (уроку) трудового навчання на основі опорних схем?
3. Підготуйте в робочому зошиті форму протоколу спостереження відвіданого заняття (Див. додаток 3.2.6.1.).
4. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит структуру опорного матеріалу для аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.2.).
5. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит схему аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.3.).
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Відвідати заняття з трудового навчання в основній школі (під час безперервної практики).
2. В ході спостережень за діяльністю вчителя та учнів на відвіданому занятті провести заповнення підготовленого протоколу (Додаток № 3.2.6.1.), записуючи всі етапи заняття: підготовку майстерні та учнів до заняття, час проведення кожного етапу заняття, діяльність вчителя та учнів; залишивши вільною п'яту колонку протоколу.
3. Користуючись опорним матеріалом для аналізу заняття (Додаток № 3.2.6.2.), оцініть діяльність вчителя та учнів на кожному з етапів заняття і занесіть оцінки в колонку 5 протоколу відвіданого заняття.
4. Після заняття самостійно, на основі протоколу, провести аналіз відвіданого заняття за схемою аналізу і самоаналізу заняття (Додаток № 3.2.6.3.).
5. Провести колективне обговорення відвіданого та попередньо проаналізованого заняття в студентській групі. Результати обговорення законспектувати в робочий зошит.
Додаток № 3.2.6.1.
ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДВІДАНОГО ЗАНЯТТЯ (УРОКУ)
Школа__________________ Клас______________________
Дата____________________ Кількість учнів_____________
Прізвище та ініціали вчителя________________________________________
Тривалість заняття (уроку) _____________________________
Тема заняття (уроку) ________________________________________________
__________________________________________________________________
Мета заняття (уроку) _______________________________________________
__________________________________________________________________
Готовність вчителя до заняття (уроку), (готовність дошки, робочий стіл, наочні посібники, ТЗН, тощо): _______________________________________
__________________________________________________________________
Готовність до заняття (уроку) учнів, (спеціальний одяг, робочий зошит, підручник, креслярські аркуші та приладдя, технологічні та інструкційні карти, інструменти і т.п.): ___________________________________________
__________________________________________________________________
| Етап заняття (уроку) | Час | Діяльність вчителя | Діяльність учнів | Оцінка успішності досягнення мети етапів заняття (за додатком 3.2.6.2.) |
Додаток № 3.2.6.2.
опорний матеріал для аналізу та оцінки уроку (заняття) трудового навчання
| № етапу | Дидактичні завдання етапів заняття | Критерії оцінки виконання дидактичних завдань заняття за рівнем діяльності вчителя та учнів |
| 1. | Організаційний момент. Підготовка учнів до заняття. | Низький рівень: оргмомент затягнутий, обладнання не підготовлене до заняття, більшість учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Середній рівень: оргмомент короткочасний, обладнання підготовлене до заняття, деяка частина учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Оптимальний рівень: оргмомент короткочасовий, обладнання повністю підготовлене до заняття, всі учні швидко ввійшли в діловий ритм. |
| 2. | Повторення раніше вивченого матеріалу Перевірка знань, вмінь і навичок учнів. Виявлення недоліків і причин їх виникнення, стимулювання учнів до самоосвіти. | Низький рівень: перевірка знань поверхнева, питання репродуктивного характеру, вчитель не рецензує відповіді, пропозиції з ліквідації упущень відсутні, колектив класу не приймає участі в доповненні відповідей товаришів. Оцінка відповідей учнів не обґрунтовується, основна частина учнів пасивна. Середній рівень: глибока перевірка знань за рахунок питань продуктивного характеру, рецензування відповідей вчителем з вказівкою позитивного і недоліків, залучення учнів до доповнення відповідей; аргументація оцінки знань та вмінь учнів; більшість учнів активна. Оптимальний рівень: глибока і всебічна перевірка знань і вмінь учнів з застосуванням різноманітних методів і засобів, формулювання запитань продуктивного характеру, створення проблемних ситуацій; рецензування відповідей вчителем; залучення учнів до рецензування і оцінки дій і відповідей товаришів, формування інтересу до предмету, всі учні активні. |
| 3. | Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. Підготовка до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу. Підготовка учнів до того виду діяльності, яка буде домінувати на уроці. | Низький рівень: мотивація поверхнева, мета оголошена нечітко, без привертання до неї уваги учнів, відсутня вказівка на важливість її досягнення; більшість учнів пасивна. Середній рівень: мотивація достатня, мета оголошена чітко, обґрунтовано важливість її досягнення; більшість учнів активна в її обговоренні. Оптимальний рівень: мотивація ґрунтовна, учням пропонуються запитання, відповіді на які ведуть до розуміння важливості досягнення мети заняття; мета заняття формується спільно з учнями; всі учні активні. |
| 4. | Вивчення нового матеріалу. Засвоєння нових знань. Формування в учнів понять про факти, предмети, явища, процеси, їх зв’язки, виділення головного, проведення узагальнення знань. | Низький рівень: відсутній зв’язок з попереднім матеріалом і набутим учнями досвідом; відсутність засобів наочності; виклад матеріалу монотонний, без виділення основного; не використовуються засоби активізації діяльності учнів, більшість учнів пасивна. Середній рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів; використовує засоби наочності; виклад матеріалу монотонний але з виділенням основних положень; більшість учнів активно засвоює матеріал. Оптимальний рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів, вдало використовує засоби наочності; створює проблемні та імітаційні ситуації; виклад емоційний; вдало виділяє основні положення; всі учні активно засвоюють матеріал. |
| 5. | Закріплення нового матеріалу. Встановлення свідомого засвоєння учнями нового матеріалу; усунення виявлених прогалин, вирішення про доцільність переходу до наступного етапу заняття. | Низький рівень: використання тільки репродуктивних запитань; учні не залучаються для доповнення відповідей товаришів; виявлені прогалини в знаннях не усуваються. Середній рівень: використання вчителем продуктивних запитань; залучення класу для доповнення і рецензування відповідей; усунення прогалин в знаннях шляхом пояснення вчителя. Оптимальний рівень: використання вчителем запитань продуктивного характеру, залучення класу для доповнення, рецензування відповідей товаришів; прогалини в знаннях ліквідуються всім класом; спрямування учнів на самостійну ліквідацію прогалин в знаннях. |
| 6. | Вступний інструктаж. Формування в учнів знань про мету, організацію, зміст, характер і прийоми виконання роботи, засвоєння знань і вмінь з самоконтролю своєї діяльності. | Низький рівень: поверхневе повідомлення мети і завдань практичної роботи, її характеру вчителем; коротке пояснення і показ технології виготовлення виробу без обґрунтування послідовності виконання операцій; відсутність опори на набутий досвід учнів; відсутність вказівок на способи самоконтролю і алгоритму формування навичок. Середній рівень: ґрунтовне пояснення мети і завдань практичної роботи, її характеру, пояснення і показ прийомів та способів послідовності виконання операцій при виготовленні виробу та їх обґрунтування; постійне залучення класу; визначення, пояснення і показ учням способів самоконтролю, вказівка на можливі труднощі і помилки; пояснення критеріїв оцінки. Оптимальний рівень: ґрунтовне, досконале пояснення мети, завдань і характеру майбутньої практичної роботи, триразовий показ і пояснення прийомів і способів виконання нових операцій, методів самоконтролю, попередження про можливі помилки та причини браку, перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів роботи, повідомлення правил безпеки праці; залучення учнів до розробки технологічного процесу виготовлення виробу; вказівка на можливі труднощі, їх усунення; повідомлення норми часу і критеріїв оцінки. |
| 7. | Самостійна практична роботи учнів й інструктаж вчителя. Формування в учнів трудових вмінь і навичок на основі отриманих знань. | Низький рівень: діяльність учнів контролюється не систематично; не пояснюються причини помилок школярів, а корекція здійснюється за рахунок показу правильних дій; учні порушують дисципліну і правила безпеки праці. Середній рівень: дії учнів контролюються систематично, вчитель пояснює причини помилок і шляхи їх подолання, корекція дій учнів здійснюється за рахунок з’ясування з ними причин помилок і використання ними самоконтролю; учні майже не порушують трудову дисципліну і дотримуються правил безпеки праці. Оптимальний рівень: дії учнів контролюються систематично; шляхом постановки запитань вчитель досягає самостійного визначення причин своїх помилок і шляхів їх подолання з опорою на самоконтроль; учні не порушують трудову дисципліну і дотримуються ПБП. |
| 8. | Заключний інструктаж. Формування в учнів адекватної оцінки своєї діяльності в процесі аналізу вчителем успішності оволодіння уміннями і способами діяльності, формування знань про шляхи усунення типових помилок. | Низький рівень: підсумок роботи учнів поверхневий, без відзначення кращих робіт, аналіз помилок і недоліків школярів здійснюється без аргументації. Середній рівень: аналіз недоліків і помилок учнів та успішності оволодіння вміннями, визначення шляхів попередження та подолання помилок і недоліків вчителем.. Оптимальний рівень: вчитель коротко і по суті аналізує успішність оволодіння вміннями та навичками; залучає до аналізу клас, підводить учнів до визначення шляхів подолання і попередження недоліків і помилок. |
| 9. | Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими. | Низький рівень: прибирання робочих місць здійснюється під час перерви; робочі місця і приміщення прибрані погано; під час прибирання багато шуму і непорозумінь, так як учні не знають своїх функцій. Середній рівень: вчитель координує дії учнів, але не всі учні знають свої функції, тому є помірний шум; робочі місця і приміщення добре прибрані, інструмент приведений до порядку; прибирання дещо затягнулося в часі. Оптимальний рівень: учні діють злагоджено, чітко, без метушні; робочі місця і приміщення прибрані добре, швидко і вчасно, інструмент приведений до порядку. |
| 10. | Підведення вчителем підсумків заняття. | Низький рівень: відсутність аналізу успішності засвоєння вмінь і навичок учнями, тема наступного заняття не повідомлена, домашнього завдання не видано. Середній рівень: аргументоване оцінювання роботи кожного учня, повідомлення теми наступного заняття та видача завдань додому. Оптимальний рівень: вчитель аргументовано оцінює роботу кожного учня, залучаючи до цього клас та обґрунтовує досягнення мети заняття, повідомляється тема наступного заняття та видається завдання додому. |
Додаток № 3.2.6.3.
Схема аналізу і самоаналізу уроку (заняття) ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
o Характеристика навчальних можливостей класного колективу (групи учнів) за результатами психолого-педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням відомостей педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні цього заняття (уроку)?
o Який тип уроку (заняття) обраний, як він пов’язаний з попереднім, який матеріал цього уроку (заняття) необхідно використати в подальшому (які опорні знання, уміння та навички формував учитель)?
o Які головні завдання уроку (заняття), як вони враховувалися в процесі реалізації навчальної, розвивальної, виховної і профорієнтаційної мети?
o Чи раціонально використовувався час, чи виявилася раціональною структура уроку (заняття) для вирішення головних завдань із досягнення мети?
o Яке поєднання методів навчання вибрано вчителем для вивчення нового матеріалу, проведення інструктажу та практичної роботи і чому (пояснити на основі діагностування й прогнозування уроку чи заняття)?
o Як здійснюється контакт з класом (групою) та з окремими учнями, як організовувалася спільна робота вчителя й учня, як налагоджений зворотній зв’язок учень-вчитель?
o Наскільки ефективно організована самостійна робота, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання (наскільки доцільно була складена педагогічна інструментовка уроку (заняття); чи використовувався індивідуально-диференційований підхід у навчанні)?
o Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань і вмінь, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?
o Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?
o Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?
o Чи зацікавив урок (заняття) учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?
o Як створювався емоційний настрій учнів, проблемні та проблемно-пошукові ситуації для глибини засвоєння матеріалу?
o Чи використовувалися правила педагогічної етики, норми взаємостосунків вчителя й учня?
o Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими? Що із запланованого не вдалося, чому?
o Як працювати над подоланням відмічених недоліків? Яка потрібна допомога з боку колег, адміністрації, методичних служб?
o Формування загальної оцінки заняття: на занятті досягнуто, частково досягнуто чи не досягнуто висунуті цілі і завданння.
