Лабораторна робота № 3.2.4

 

ТЕМА: Політехнічний і дидактичний аналіз та підбір об’єктів праці для учнів 5-9-х класів.

МЕТА: Навчитись проводити політехнічний і дидактичний аналіз об'єктів праці учнів. Придбати практичний досвід в складанні системи об'єктів праці школярів з розділу або ряду тем програми трудового навчання.

ЧАС: 2години аудиторних занять і 2 години самостійної роботи.

ЗВІТ: 1. Систематизований перелік об'єктів праці до вибраного (запропоно-ваного викладачем) розділу програми.

2. Проведений дидактичний та політехнічний аналіз вибраних об'єктів праці учнів (взятого з програми трудового навчання і запропонованого студентам з однієї і тієї ж теми занять) (Див. додатоки № 3.2.4.3. і № 3.2.4.4.).

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ТА ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: таблиця «Схема структури політехнічних знань» (див. додаток № 3.2.4.1), плакат "Схема-модель політехнічного змісту трудової підготовки учнів" (див. додаток № 3.2.4.2.), схема дидактичного аналізу об’єктів праці учнів (див. додаток № 3.2.4.3), схема політехнічного аналізу об'єктів праці учнів (див. додаток № 3.2.4.4), натуральні об'єкти праці учнів 5-7 класів, їх креслення та технічні малюнки,

ЛІТЕРАТУРА: 8, 9, 56, 57, 72, 75, 100, 105, 112, 115, 153, 167, 172, 217, 240, 242.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Запишіть тему, мету і порядок виконання роботи.

2. Користуючись матеріалами лекцій та запропонованими посібниками запишіть в робочий зошит визначення суті політехнічної підготовки (освіти) учнів в процесі трудового навчання.

3. Перекресліть схему структури політехнічних знань (Додаток № 3.2.4.1.), запишіть схему-модель політехнічного змісту трудової підготовки учнів (Додаток №3.2.4.2.) і схеми політехнічного і дидактичного аналізу об'єктів праці (Додатки №3.2.4.3 і №3.2.4.4.).

4. За програмою трудового навчання учнів 5-9-х класів ознайомтесь з типовими об'єктами праці для кожної вікової групи.

5. Користуючись відповідними джерелами ознайомтесь із запропонованим переліком об'єктів праці учнів і дидактичними вимогами до них.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Користуючись рекомендованими посібниками скласти комплекс політехнічних і дидактичних вимог і принципів підбору об'єктів праці учнів.

2. Користуючись програмою трудового навчання для 5-9-х класів виписати перелік об'єктів праці із заданого розділу.

3. До заданого розділу програми трудового навчання запропонувати свій перелік об'єктів праці у відповідності з комплексом дидактичних і політехнічних вимог. Записати їх у робочий зошит, виконати їх ескізи.

4. Встановіть ступінь відповідності складеного Вами переліку об'єктів праці комплексу дидактичних вимог і запишіть їх у таблицю згідно додатку №3.2.4.3, відмічаючи повну відповідність - 2 балами, часткову - 1 балом, невідповідність - 0 балів. При визначенні суспільно-корисної цінності об'єкту праці враховувати такі показники: особиста значимість, тобто об'єкт виготовляється для власного використання - 1 бал; значимість для окремої організації, установи (наочний посібник, інструмент, модель і т. п, для школи, дитячого садка чи ін.) - 2 бали; значимість для народного господарства країни - 3 бали. Підрахувати загальну суму балів по кожному об'єкту праці і зробити висновок про дидактичну значимість підібраних Вами об'єктів праці, використовуючи наступну шкалу:

- висока дидактична цінність 19-21 балів;

- задовільна дидактична цінність 11-18 балів;

- низька дидактична цінність − менше 10 балів.

5. Вибрати з запропонованого і типового переліку об’єктів праці по 2 вироби (всього 4 вироби) з однієї тами. Використовуючи схему політехнічного аналізу об’єктів праці (додаток № 3.2.4.4.) і комплекс вимог до них в письмовій формі провести порівняльний політехнічний аналіз цих 4 – х виробів. Ступінь прояву кожного з компонентів політехнічних знань і вмінь при аналізі конкретного об’єкту праці оцінюється за двохбальною шкалою: наявність компоненту – 1 бал, відсутність компоненту – 0 балів. Підрахувати загальну суму балів по кожному об’єкту праці і зробити висновок про політехнічну значимість проаналізованих Вами об’єктів праці, використовуючи таку шкалу оцінювання:

- висока політехнічна цінність 21–29 балів;

- задовільна політехнічна цінність 14–20 балів;

- низька дидактична цінність – менше 14 балів.

6. Зробити висновок про доцільність використання проаналізованих об’єктів праці з визначеної теми заняття відповідного класу.

 

ДОДАТОК № 3.2.4.1

 

СХЕМА СТРУКТУРИ ПОЛІТЕХНІЧНИХ ЗНАНЬ

 

 

 

 

ДОДАТОК 3.2.4.2.

СХЕМА-МОДЕЛЬ ПОЛІТЕХНІЧНОГО ЗМІСТУ ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

 

ДОДАТОК № 3.2.4.3.

СХЕМА ДИДАКТИЧНОГО АНАЛІЗУ ОБ'ЄКТІВ ПРАЦІ УЧНІВ

 

 

ДОДАТОК № 3.2.4.4

СХЕМА ПОЛІТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ ОБ’ЄКТІВ ПРАЦІ УЧНІВ.

 

№ з/п.	Політехнічні знання і вміння	Що спостерігати і виявляти в об’єкті праці	Ступінь прояву компонента політехнічного знання чи вміння: “1” або “0” в об’єкті праці
киян-ка	...	...	...

 

I	Загальнотехніч-ні знання
а		вміст в об'єкті праці типових деталей (осі, вали, втулки, шестерні, колеса, болти і т. д.);
б		вміст у виробі типових механізмів (наприклад, механізмів передачі руху: зубчата, пасова та ін.);
в		різноматеріальність і різносор-таментність частин виробу;
г		варіативність конструкції;
д		конфігуративність конструкції деталей виробу (площинне чи об’ємне; які геометричні елементи чи фігури складають її конфігурацію).
II	Загальновиробни-чі знання і вміння.
2.1	Обчислювальні.
а		необхідність здійснення обчислень лінійних і кутових розмірів, площ і об’ємів деталі або її частин;
б		необхідність розрахунків або визначення за довідником припусків на обробку деталей;
б		необхідність проведення розра-хунків лінійних і кутових швид-костей (наприклад: швидкість обер-тання шпинделя, швидкість подачі супорта) або елементарних розра-хунків на міцність за довідниками;
г		елементарні економічні розрахун-ки, які пов’язані з удосконаленням виробничого процесу (визначення раціонального використання матеріалів, часу, сил, енергії і т.п.).
2.2	Вимірювальні.
а		необхідність проведення лінійних, електричних, оптичних або тепло-вих вимірювань за допомогою при-ладів або інструментів (лінійки, штанген- і кронциркуля, ампермет-ра, вольтметра, ватметра та ін.);
б		доцільність вимірювання пара-метрів механічних передач та їх елементів.
2.3	Проектно-конструкторські та графічні.	Чи передбачає виготовлення об'єкту:
а		читання креслень, кінематичних, електричних та інших схем, інструкційних і технологічних карт та іншої документації з розшиф-ровуванням умовних позначень і окремих елементів;
б		виконання ескізів і робочих креслень заготовок і деталей з не обхідними позначеннями у відповідності з ЕСКД;
в		уявлення об’ємної форми і роз-мірів об’єкту (деталі) за умовним зображенням на кресленні, ескізі;
г		деталювання найпростіших складальних креслень;
д		складання інструкційних або технологічних карт на збирання або обробку виробу;
е		вибір геометрії і матеріалу ріжу-чого інструменту в залежності від способу обробки, механіч-них властивостей заготовки і режимів різання.
2.4	Управління технікою (машинами, механізмами, апаратами)	Чи передбачає виготовлення виробу вміння управляти:
а		розвинутими машинами (сверд-лильним, токарно-гвинторізним, токарним по дереву верстатами, швейною машиною з ручним або електричним приводом, автомобілем та ін.);
б		машинами-двигунами (електро-двигунами, двигунами внутріш-нього згорання та ін.);
в		роботою механізмів, технічних систем і апаратів (коробка швидкостей, коробка подач металорізального верстату, електрифікований та механізм-ваний ручний інструмент та ін.);
г		роботою вимірювальних приладів, апаратів і т.п.
д		персональними електронно-обчислювальними машинами (програмований мікрокальку-лятор, комп’ютер).
2.5	Технологічні	Чи передбачаються в процесі виготовлення виробу:
а		ДОДАТОК № 4.4 (продовження)   ручна слюсарна і столярна об-робка немеханізованим різаль-ним іструментом: різання, пи-ляння, обпилювання, стругання, довбання, шліфування, рубання, нарізання різьби та ін.;
б		ручна обробка механізованими і електрифікованими інструментами;
в		заточування різального іструменту;
г		використання пристроїв: для гнуття, зварювання, штампуван-ня та ін.;
д		мащення, притирання, промив-ка, очистка деталей, інструмен-тів, пристроїв і обладнання вручну;
е		складально-розбиральні, монтажні роботи з рознімними з’єднаннями: різьбовими, шпонковими, шліцеви-ми, штифтовими, шпильковими та штоковими, шиповими ін.;
є		монтаж нероз’ємних з’єднань: паяння, зварювання, клепання, склеювання, з’єднання з гаран-тованим натягом.
		Всього балів: