Методичне керівництво роботою з навчання дітей другої, української, мови здійснюють завідувач дошкільним закладом і старший вихователь.
Завідувач дошкільним закладом повинен забезпечити групи кваліфікованими вихователями, які бездоганно володіють українською літературною мовою. Або закріпити за одним вихователем, який володіє як російською, так і українською мовами, проведення занять і роботи в повсякденному житті з розвитку українського мовлення в усіх вікових групах. Це дасть можливість дітям чути зразкову літературну українську мову. Керівник дошкільного закладу виносить на обговорення й затвердження педагогічною радою один із варіантів програми розвитку українського мовлення. Зробити це доцільніше в червні, щоб улітку вихователі мали змогу підготувати наочний та дидактичний матеріал для роботи з дітьми.
Завдання завідувача - організувати педагогічну освіту, зробити батьків помічниками в активізації мовленнєвої практики українською розмовною мовою своїх дітей. З цією метою доцільно винести питання «Закон про мови в Україні» та вивчення дітьми української мови в дошкільному закладі на загальні батьківські збори у вересні.
Отже, керівник дошкільного закладу здійснює здебільшого організаційну роботу щодо навчання дітей української мови.
Методичну роботу та допомогу вихователям здійснює вихователь-методист (старший вихователь, педагог) дошкільного закладу. Його першочергове завдання -- забезпечити вихователів необхідною методичною літературою, програмами з навчання дітей української мови, дидактичним та наочним матеріалом, ТЗН.
У методичному кабінеті слід організувати відділ «Українська мова в дошкільному закладі». Обладнують його за певними розділами. Наприклад, до розділу «Самоосвіта вихователя» добирається довідкова література для вдосконалення мовлення вихователів. Це правила української літературної вимови, словники, довідники та інша інформаційно-довідкова література.
У розділі «Методична література» методист вміщує методичні розробки, програми, навчальні посібники та підручники з методики розвитку українського мовлення, каталог журнальних статей. Тут же доцільно дати зразки конспектів занять, сценаріїв розваг, дозвілля дітей.
Старший вихователь складає каталог предметних та сюжетних картин до кожної теми з анотуванням, як Їх використовувати, каталог кінофільмів; добирає ілюстрації, альбоми.
У розділі «Художня література» повинно бути два підрозділи: література для вихователів і література для дітей. Дошкільний заклад повинен придбати вибрані твори Н.Забіли, П.Воронька, М.Коцюбинського, П.Тичини, збірки сучасних українських дитячих поетів та письменників, хрестоматії, дитячі ілюстровані книжки, збірки українського народного фольклору.
Старший вихователь надає допомогу при плануванні роботи з розвитку українського мовлення, складанні конспектів. Він перевіряє і складає тематичні плани, відвідує заняття та режимні моменти, запрошує кваліфікованих спеціалістів з української мови на зустрічі з вихователями, складає графіки відкритих занять та взаємовідвідувань.
Старший вихователь може організувати для педагогічного колективу російськомовного дошкільного закладу постійно дієвий семінар з вивчення української мови.
Методичне керівництво роботою з розвитку українського мовлення здійснюється тими самими формами, як і з рідної мови. Це обговорення питань на педагогічній раді, індивідуальні та групові консультації, підвищення кваліфікації вихователів, творчі групи, контрольні обстеження рівнів розвитку українського мовлення дітей, відкриті заняття, відвідування занять і режимних моментів з наступним Їх аналізом, вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду, тематичні та контрольні перевірки.
На допомогу старшому вихователю і завідувачу наводимо довідково-схематичний матеріал для здійснення контролю та надання методичної допомоги з розвитку українського мовлення та ознайомлення дітей з українською національною культурою в російськомовному дошкільному закладі.
Схема щотижневої перевірки записів у календарному плані:
1. Відображення роботи з ознайомлення дітей з українською національною культурою, традиціями, обрядами впродовж тижня.
2. На яких заняттях планується ця робота. Характер запису таких занять.
3. Запис заняття з розвитку українського мовлення, його тип, визначеність та повнота мовленнєвих завдань, доцільність виховних завдань.
4. Матеріал до заняття, як відображено хід заняття.
5. Планування роботи протягом дня: а) з ознайомлення дітей з українською національною культурою, побутом, традиціями; б) з розвитку українського мовлення.
6. Відповідність заходів темі заняття, сезону, календарним датам, частота проведення.
7. Повнота запису (мета, матеріал), індивідуальна робота, повторюваність.
8. Мова запису.
Тематична перевірка календарних планів роботи з розвитку українського мовлення проводиться один-два раз на рік.
Схема тематичної перевірки планування робота з розвитку українського мовлення:
1. Види та кількість занять із розділу «Дитина і довкілля», на яких здійснюються завдання щодо прилучення дітей до української національної культури, побуту» традицій тощо (На місяць, квартал півріччя, рік). Характер Їх запису. Відбиття словникової робота.
2. Планування занять із розділу «Художня література». Кількість та види занять, на яких знайомлять дітей з творами українського народного фольклору, письменниками-класиками (Т.Шевченко, Леся Українка, П.Грабовський, М.Коцюбинський тощо), творами сучасних українських письменників і поетів. Характер запису, словникова робота.
3. Запис занять із розвитку українського мовлення. Їх кількість, повнота запису, відповідність програмі.
4. Планування роботи в повсякденному житті: форми, методи, прийоми. Характер запису.
5. Відбиття у плані національних свят, народних хороводних українських ігор, їх кількість, відповідність віку.
6. Мова запису.
7. Загальна оцінка плану роботи.
Найефективнішою формою ознайомлення з роботою вихователів з розвитку українського мовлення є особисте спостереження і запис різних видів роботи як на заняттях, так і впродовж дня.
Схема (робоча) перегляду занять із розвитку українського мовлення:
1. Мовленнєві завдання (виписати в зошит), їх повнота, широта охоплення усіх мовних розділів (лексика, фонетика, граматика, зв’язне мовлення), виховні завдання, їх доцільність.
2. Підготовка до заняття: кількість дітей на занятті, як розставлено стільці, де і як розміщено дидактичний та ілюстративний матеріали.
3. Організаційний момент: його тривалість, місце рідної мови в організації дітей на занятті, прийоми активізації дітей, тон, інтонаційна виразність мовлення вихователя; вітання вихователя та дітей.
4. Хід заняття. Послідовність його етапів, їх тривалість та ефективність, структурна характеристика заняття. Роль і місце повторень на кожному етапі заняття. Дозування матеріалу (кількість нових звуків, слів, граматичних форм, діалогів). Співвідношення прийомів навчання; місце ігри та ігрових прийомів на кожному етапі заняття. Наочність, дидактичний матеріал, ТЗН, їх доцільність. Місце рідної мови в ході заняття.
5. Мовлення дітей. Мовленнєва активність. Характеристика українського мовлення дітей (стенографічний запис відповідей українською мовою): розуміння дітьми українського мовлення, побудова речень, діалогів, розповідей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.
6. Мовлення вихователя: відповідність літературним нормам української мови, інтонаційна виразність українського мовлення (стенографічний запис)
7. Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу. Питома вага емоційного фактора. Тривалість заняття. Оцінка його ефективності.
Схема перегляду роботи в повсякденному житті:
1. Види роботи на закріплення знань дітей з української національної культури впродовж дня, їх місце в конкретному режимному моменті. Характер запису. Відповідність темі заняття. Мова спілкування. Кількість дітей, охоплених цією роботою.
2. Прийоми індивідуальної роботи з дітьми. Кількість дітей, охоплених індивідуальною роботою.
3. Групові й колективні форми роботи з українського мовлення (рухливі ігри, хороводні, читання творів, показ діафільмів, театрів тощо), їх доцільність, ефективність, відповідність темі заняття.
4. Прийоми контролю та виправлення мовленнєвих помилок у мовленні дітей.
Схема аналізу відкритого заняття з українського мовлення:
1. Програмні завдання: відповідність програмі, віку, темі, сезону, регіону. Комплексне розв'язання мовленнєвих завдань, зв'язок із матеріалом, засвоєним дітьми на заняттях з рідної мови. Виховна й естетична спрямованість заняття.
2. Організаційна структура заняття: послідовність етапів, їх тривалість та чіткість переходу від одного етапу до іншого. Тривалість заняття. Розстановка стільців, розміщення дидактичного та наочного матеріалів. Поведінка дітей на занятті. Кількість дітей на занятті.
3. Методи та прийоми навчання дітей української мови, Їх ефективність, доцільність. Місце ігор та ігрових прийомів на занятті, їх доцільність та ефективність. Місце художніх текстів на занятті. Їх види, прийоми використання. Місце усної народної творчості під час заняття.
4. Наочний, дидактичний матеріали, ТЗН на занятті, їх види, кількість, доцільність та ефективність використання на кожному етапі заняття.
5. Місце рідної мови на занятті. Використання зіставлення, порівняння, перекладів як прийомів навчання.
Звертання вихователя до рідної мови. Звертання дітей до рідної мови.
6. Мовлення дітей. Мовленнєва активність дітей на занятті. Питома вага українського мовлення. Характеристика українського мовлення дітей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.
7. Мовлення вихователя: відповідність його нормам української літературної вимови, інтонаційна виразність мовлення.
8. Загальна оцінка заняття. Виконання програмних завдань. Прийоми узагальнення матеріалу. Питома вага емоційного фактора. Прийоми по закінченні заняття. Поведінка дітей. Загальна оцінка заняття. Педагогічні висновки та пропозиції.
