Лекція - одна із форм організації навчання. Її основою є системне усне викладання вчителем навчального матеріалу, головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення і міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть переважати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища. Структура традиційної лекції така: організація діяльності вчителя й учнів; формулювання теми, постановка мети й завдань; актуалізація опорних знань учнів; викладення змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями; узагальнення та систематизація знань учнів, здобутих у процесі читання лекції.
Основні вимоги до лекції:
· високий науковий рівень інформації, що викладається й, як правило, має світоглядне значення;
· великий обсяг чітко й компактно систематизованої й методично переробленої сучасної наукової інформації;
· доказовість і аргументованість суджень, які висловлюються;
· достатня кількість наведених переконливих фактів, прикладів, текстів і документів;
· чіткість викладених думок і активізації мислення слухачів, постановка питань для самостійної роботи із проблемами, які обговорюються;
· аналіз різних точок зору на рішення поставлених проблем;
· виведення головних думок і положень, формулювання висновків;
· роз'яснення термінів і понять, які вводяться;
· надання слухачам можливості слухати, розуміти, бачити й коротко записувати інформацію;
· уміння встановлювати педагогічний контакт із аудиторією;
· використання дидактичних матеріалів і технічних засобів навчання;
· застосування основних матеріалів тексту, конспекту, блок-схем, креслень, таблиць, графіків і т.д.
Залежно від місця лекції в системі навчання й специфіки завдань, які вирішуються під час її проведення, у педагогічній практиці використовуються різні види лекцій:
інструктивна лекція метою якої є ознайомлення слухачів з технологією їх подальшої навчальної діяльності, з особливостями виконання окремих дій і способів роботи;
лекція-діалог, що проводиться на основі методу Сократа за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукує слухачів до активних дій;
лекція з науковою структурою використовує структури, властиві науці, що вивчається, або проблемної області;
лекція теоретичного конструювання дають можливість навчити слухачів систематизувати й узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі, якою є концепція, принципи, правила, закони, теорії;
методологічна лекція, що розкриває характер, структуру йØ методи наукового пізнання, наприклад: висновки-експеримент-практичне застосування;
загальнопредметні лекції, що будуються на розкритті зв'язківØ фундаментальних освітніх об'єктів з різними навчальними дисциплінами;
узагальнююча лекція - демонструє слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем;
бінарна лекція - це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як ученого й практика, або як учителя й учня);
лекція із заздалегідь запланованими помилками, що розрахована на стимулювання слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки: змістовної, методологічної, методичної);
лекція-конференція, що проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою й системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин;
лекція-консультація, може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом "питання-відповідь". Другий варіант реалізується за схемою "питання-відповідь-дискусія".
Логіко-педагогічний план класичної лекції складається із трьох основних частин: вступна частина, виклад, заключна частина.
Контакт викладача зі студентами може бути: логічним, психологічним, моральним.
Логічний контакт - це контакт думок викладача й студентів.
Психологічний контакт - полягає в зосередженні уваги студентів у сприйнятті й розумінні ними матеріалу, а також у внутрішній і емоційній активності у відповідь на дії викладача й надходження від нього інформації.
Моральний контакт - забезпечує співдружність викладача й студентів. (При відсутності цього контакту в умовах конфлікту, пізнавальний процес буде утруднений або неможливий).
Під час підготовки до лекції й при її проведенні необхідно враховувати наступні компоненти й вимоги: складання конспекту лекцій, продумування й запам'ятовування матеріалу, підбір прикладів і аналогів, підбір ілюстрацій і ТСО, складання плану лекції, відпрацьовування прийомів дохідливості лекції: загальний стиль, логічна послідовність, контакт із аудиторією, самоаналіз якості викладання.
